Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років)
§ 12. СПРОБА ЕКОНОМІЧНИХ І СОЦІАЛЬНИХ РЕФОРМ
4. Нові явища в соціальній сфері.
Одним із досягнень періоду десталінізації стала активна соціальна політика. Вона започаткувала в суспільній свідомості такі зрушення, які за своєю значущістю були не менш вагомими, аніж ліквідація сталінської репресивно-каральної системи.
У липні 1956 р. був прийнятий закон про державні пенсії. Пенсійний вік знижувався до 60 років для чоловіків і 55 років
У вересні вийшла постанова про підвищення заробітної плати низькооплачуваним робітникам і службовцям у середньому на 33,0 %. Починаючи з 1956 р. розпочався поступовий перехід із 8-годинного на 7-годинний робочий день, а на шкідливих виробництвах – на 6-годинний. У 1957 р. ліквідована практика державних позик, які забирали майже 10 % доходів трудящих і були прихованою формою оподаткування. Разом із тим було прийняте одне з непопулярних рішень М. Хрущова. Оскільки державний банк став неспроможним погасити борг по внутрішніх позиках, прийняли рішення
Відомо, наскільки важким і злиденним було становище селянства за сталінських часів. Наприкінці року в колгоспах часто не залишалося ресурсів для розподілу за трудоднями. Тому вже в середині 1950-х років окремі колгоспи стали переходити на іншу систему розподілу прибутків – щомісячного авансування своїх працівників. Частина колгоспів запровадила гарантовану оплату трудоднів, інша – гарантовану оплату грошима.
Такі зміни трохи підвищили соціальну захищеність працівників сільського господарства. У липні 1964 р. був ухвалений закон про пенсії та допомогу членам колгоспів. Право на пенсію за віком отримали чоловіки після 65 років (при стажі роботи не менше 25 років), жінки – після 60 років (при стажі роботи не менше 20 років). Мінімальний розмір пенсії колгоспникам установлювався в розмірі 12 крб на місяць.
Виграшною стороною тодішньої соціальної політики стали значні масштаби житлового будівництва. Багатьом людям доводилося жити в комунальних квартирах зі спільними на декілька сімей санвузлом, коридором і кухнею. Чимало сімей проживали в підвальних приміщеннях і бараках. Відчутні зміни сталися після того, як у липні 1957 р. була прийнята постанова “Про розвиток житлового будівництва в СРСР”. У ній ставилося завдання в найближчі 10-12 років забезпечити населення житлом. Саме тоді відбулося відчутне збільшення капіталовкладень у будівництво. У великих містах створювалися домобудівні комбінати. У малих і середніх містах споруджувалися 2-3-поверхові житлові будинки, у великих – 4-5-поверхові (так звані “хрущовки”).
Ці заходи дали позитивні результати для реалізації житлової програми. Показники розвитку житлового будівництва вражали – протягом 1956-1964 рр. в Україні площа введеного в експлуатацію житла становила 66,4 млн м2. Це було на 3,7 млн м2 більше, аніж було побудовано за 1918-1955 рр. Для мільйонів громадян житлові умови значно покращилися. Проте житлова проблема не була ліквідована повністю.
У 1960-1961 рр. була проведена грошова реформа. Обмін грошей на нові радянські карбованці та монети зразка 1961 р. відбувався в співвідношенні 10:1. Приблизно втричі скорочувалася кількість державних грошових знаків і витрати на їх виготовлення, спрощувалися розрахунки. Відбувався перерахунок пенсій, допомог, стипендій, зарплат та інших виплат населенню. Уведені з 1961 р. грошові знаки перебували в обігу на території України понад 30 років – до початку 1990-х років.
На початку 1960-х років відбувався перехід фабрик і заводів на 5-денний робочий тиждень із двома вихідними днями
Забудова м. Києва. 1950-і роки
Грошова одиниця. 1961 р.
Реформи М. Хрущова у сфері соціальної політики яскраво ілюструють сильні та слабкі сторони його характеру, усю неоднозначність і суперечливість діяльності. Без перебільшення можна сказати, що М. Хрущов був першим із радянських діячів, який звернув увагу на соціальну політику, визначивши її як пріоритетну. Зміни, які відбулися в соціальній сфері тих років, кардинально змінили життя мільйонів громадян на краще.
Історичне джерело
На сесії Верховної Ради СРСР у 1960 p. М. Хрущов зазначав: “Тепер буває так: лежить копійка на тротуарі, людина проходить і не нахиляється, щоб підняти її. А коли будуть нові гроші, копійка не буде валятися, її обов’язково піднімуть, бо це – коробка сірників”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)