ОСНОВА СЛОВА (корінь, суфікс, префікс) І ЗАКІНЧЕННЯ

БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

§38. ОСНОВА СЛОВА (корінь, суфікс, префікс) І ЗАКІНЧЕННЯ – ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА Й ФОРМИ СЛОВА

528. Запишіть слова, виділіть у кожному основу та закінчення.

Дуб, липа, березовий, струнка, високі, ріс, височіють.

Визначте граматичне значення кожного слова. Яка значуща частина слова виражає його граматичне значення (вказує на рід, число, відмінок та ін.)?

– 3 яких значущих частин складається основа слова?

Основа – це частина слова без закінчення. Основа виражає лексичне значення

слова.

529. Прочитайте. Укажіть різні форми одного слова, визначте в них закінчення та основу.

1. Душа торкнулася душі і забриніла (Н. Кир’ян). 2. Душею я рвуся у даль (М. Рильський). 3. З глибин душі моєї промінь лине (Д. Павличко). 4. Душі душею усміхнуся (Т. Майдановий). 5. В моїй душі сьогодні сніг пішов (Д. Павличко). 6. Світлиці душ нам любі – не підвали (П. Воронько).

Що виражає закінчення слова? Чому закінчення – змінна частина?

– Доведіть, що основа є спільною для всіх форм одного слова.

– Що виражає основа слова? Чому основа для всіх форм слова є спільною?

530.

Перепишіть слова, виділіть у кожному закінчення та основу.

Небесний, сонячні, веснянка, свято, солов’ятко, під’їхали, співають.

Визначте граматичне значення кожного слова. Яка значуща частина виражає його граматичне значення?

– Визначте лексичне значення слів. Яка значуща частина слова виражає його лексичне значення?

– Позначте в словах орфограми, поясніть правопис слів.

531. Доведіть, що подані слова мають нульові закінчення.

Син, любов, прочитав, місяць, ліс, помітив.

Доберіть і запишіть п’ять слів із нульовим закінченням.

Форми слова розрізняються не лексичним, а тільки граматичним значенням. Граматичне значення найчастіше виражають закінчення

Утворення форм слова – це словозміна Слова бувають змінюваній незмінювані.

Незмінювані слова мають одну форму і не мають закінчень.

532. Перепишіть, визначте в реченнях форми одного слова, виділіть у них закінчення та основу.

1. Грім натрусив зі сливи слив, щоб легше було сливі (М. Вінграновський). 2. При дорозі, де тополя, синій льон зацвів у полі, біля льону синя річка, в небі синьому – синичка. 3. Слухає зелена трава, зелене поле і зелений гай зелену пісеньку зеленого коника (А. Камінчук).

Складіть і запишіть речення, використавши різні форми слова золотистий. Виділіть у цих формах слова закінчення та основу.

533. Серед поданих слів визначте незмінювані, прочитайте їх. Змінювані слова випишіть, виділіть у них закінчення та основу.

Небо, хмара, високо, радість, бюро, офіс, щастя, кіно, співають, звук, дощ, проміння, улітку, колібрі, птах.

Укажіть слова з нульовим закінчення.

534. Запишіть слова у три колонки: 1) із закінченням; 2) із нульовим закінченням; 3) без закінчення (незмінювані). У кожному слові виділіть основу.

Дніпро, хвиля, вода, вітер, усюди, швидкий, берег, кермо, гарячий, буря, телеграма, перепливуть, люди, місто, спритно, столиця, зустріч, інтерв’ю, вулиця, пароплав, швидко, човен, метро, поні.

535. Прочитайте. Вкажіть спільнокореневі слова, визначте в них корінь.

1. Учись не мед їсти, а бджіл шанувати. 2. В українській мові – слова медові. 3. Було з ким медок смакувати, та нема з ким працювати. 4. Від лежання не буде медування. 5. Немає хліба, то їж медівник (Народна творчість).

Поясніть значення стійких словосполучень ухопити шилом меду; як мусі в меду.

Корінь – це головна значуща частина слова. Корінь містить у собі спільне лексичне значення споріднених слів.

Спільнокореневі (споріднені) слова – це слова зі спільним коренем, але з різними лексичними значеннями. Наприклад, слова

– пов’язані спільним основним лексичним значенням – стосунком до водного простору, проте кожне із цих слів має власне лексичне значення.

Спільнокореневі слова можуть належати і до однієї, і до різних частин мови.

536. Перепишіть речення. Спільнокореневі слова підкресліть, виділіть у них корінь.

1. Квіти синіють над синім струмком (В. Васюк). 2. Березень березовим віником зиму вимітає, а від березневих дощів земля квітне (Народна творчість). 3. Срібний дощик над ставом веселу веселку малює (О. Кононенко.) 4. Лис не спить, не спить лисиця, й лисеняткові не спиться (Є. Гуцало.)

537. До кожного з поданих слів доберіть по 3-4 спільнокореневі, запишіть їх, виділіть у них корені.

Лелека, батьківський, гніздо, повертатися, щороку.

До яких частин мови належать дібрані вами спільнокореневі слова?

– Із двома-трьома спільнокореневими словами складіть речення.

538. Різні форми слова блакитний та слова, з цим словом спільнокореневі, запишіть у дві колонки

Блакить, блакитнуватий, блакитного, блакитна, блакитніє, блакитною, блакитноокий, блакитнющий, блакитні, блакитними.

Поясніть, як ви розрізняєте спільнокореневі слова та різні форми одного

Слова.

539. Прочитайте групи слів. Від яких значущих частин слова залежить різниця в лексичному значенні слів кожної групи? Перепишіть, виділіть префікси та суфікси.

I. Калина, калинка, калинонька, калинник, калиновий. Вовк, вовчик, вовчичок, вовчисько, вовчище, вовчий.

II. Йти, вийти, зайти, прийти, перейти, підійти, зійти. Писати, записати, дописати, виписати, переписати, списати.

Префікс – значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні.

Суфікс – значуща частина слова, яка стоїть після кореня і надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні.

540. Додаючи до поданих слів префікси, утворіть антонімічні пари. Запишіть їх.

Дихнути, водити, сипати, нести.

Чи можна префікси, як і слова, вважати антонімічними? Свою думку поясніть.

– Одну з утворених антонімічних пар уведіть до самостійно складеного речення (усно).

541. Прочитайте речення. У виділених словах визначте суфікси. Якого значення надають вони словам?

І соловейко на калині то щебетав, то затихав (Т. Шевченко).

Усе, що не подобається йому, дідусь зве рідким чи безкорінним (М. Стельмах).

Цей зухвалий солов’їсько то заплаче, то засвище (П. Перебийніс).

Еней заснув і бачить снище: пред ним стоїть старий дідище (І. Котляревський).

Чи можна суфікси, як і слова, вважати антонімічними? Свою думку поясніть і підтвердіть самостійно дібраними прикладами.

542. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте слова з антонімічними суфіксами, виділіть ці суфікси.

1. Каже лисичка Злізь вовчику злізь братику бо сани поламаєш (Народна творчість). 2. Шиє валянки вовчисько бурмотить Зима вже близько. Ще пошию рукавиці вовченятам і вовчиці (М. Тарасич). 3. Бідний ослик ледь не плаче На дорозі зебру бачив. Біла смужка чорна смужка де ж копитця хвостик вушка (JI. Вознюк).

4. Підсковзнувся ослисько і голосить Тут слизько (Г. Бойко).

Якими людськими рисами наділені в народних казках Вовк, Лисиця, Осел? Розкажіть про це, уживаючи назви тварин, утворені за допомогою антонімічних суфіксів.

543. Запишіть назви міст у колонку. За допомогою суфіксів утворіть і запишіть назви їх мешканців і мешканок. Суфікси виділіть.

Київ, Полтава, Львів, Суми, Чернівці, Харків, Одеса, Вінниця, Бориспіль.

У записаних словах позначте вивчені орфограми.

544. Подані слова запишіть і розберіть за будовою.

Передвесняний, навушник, беззмістовний, розз’єднання, черезплічник, післягрозовий, наддніпрянський.

Визначте в словах орфограми, поясніть правопис слів.

545. Доберіть і запишіть слова за такими схемами:

546. Прочитайте послідовність розбору слів за будовою. Згідно з нею розберіть подані слова за будовою (усно).

1 Визначте у слові закінчення.

2. Визначте у слові основу.

3. Дібравши спільнокореневі слова, визначте у слові корінь.

4. Визначте префікс або префікси, доберіть слова з тим самим префіксом (префіксами).

5. Визначте суфікси або суфікси, доберіть слова з тим самим суфіксом (суфіксами).

Підсніжник, міжпланетний, обговорення.

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ СЛОВА ЗА БУДОВОЮ

Подорожник.

Слово має нульове закінчення, що вказує на іменник чоловічого роду у формі називного відмінка однини.

Основа слова – подорожник, до основи входять префікс, корінь і суфікс.

Корінь – дорож, спільнокореневі слова – дорога, придорожній, здорожений, роздоріжжя, подорожувати.

Префікс по – вживається також у словах порада, позначка, порадити.

Суфікс – ник є в словах робітник, пасічник, помічник.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО ЛЕКСИЧНОГО РОЗБОРУ

547. Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Виділені слова розберіть за будовою.

Ранньої в..сни, коли в ст..пу вилежуються сонні тумани, а трави

З..леніють табунцями, ворухнулася раптом суха бур’янина, пох..талася і впала. А на тому місці зробилася нора. У норі хтось важко посопував і с..рдито бурмотів. А трохи пер..годом виткнувся з з..млі гострий писок, а за ним – с..рдитющі настовбурчені вуса, а за вусами і вся голова якогось підз..мельника. Голова була без очей і з маленькими ямочками в щ..тині замість очей.

Кріт був кволий після зимового сну, тому ледве переставляв ноги.

За Гр. Тютюником.

Які типи мовлення поєднано в тексті? Свою думку поясніть.

– Визначте стиль тексту.

Роздивіться світлини виробів народних митців, які брали участь у фестивалі “Сніп”. Чи подобаються вам такі витвори народного мистецтва? За допомогою довідкової літератури та Інтернету зберіть відомості про фестивалі народної творчості, що відбуваються в Україні.

ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І РОЗПОВІДАЮ!

Запитання і завдання для самоперевірки

У чому відмінність між формами слова та спільнокореневими словами? Наведіть приклади.

Яка частина слова виражає його граматичне значення?

Чи мають закінчення незмінні слова? Наведіть приклад.

“Яке закінчення називається нульовим? Наведіть приклад С слова з нульовим закінченням.

Яка частина слова містить його лексичне значення?

Яка частина слова містить основне лексичне значення слова?

Які значущі частини можуть входити до основи слова?

Що називається префіксом, суфіксом?

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГОВОРІННЯ

УСНИЙ ТВІР-ОПОВІДАННЯ ПРО ВИПАДОК ІЗ ЖИТТЯ

548. Прочитайте словникову статтю. Зверніть увагу на наголошення слова.

Випадок, – дку. Те, що сталося, скоїлося, пригода, епізод.

Із тлумачного словника.

Пригадайте, які оповідання ви читали цього року на уроках української та світової літератур. Назвіть ті з них, в основу яких покладено розповідь про випадок із життя героя.

Оповідання – невеликий розповідний художній твір про одну або кілька подій з життя персонажа.

Основним типом мовлення в оповіданні є розповідь, хоч, зазвичай, в ньому є й описи (портрети, пейзажі, описи окремих предметів або тварин), і роздуми (автора або персонажів).

Обов’язковими для оповідання є зав’язка, кульмінація та розв’язка.

Зав’язка – початок розвитку зображених в оповіданні подій, те, що дає поштовх розвиткові дії. Кульмінація – момент найвищого напруження в розвитку подій. Розв’язка – завершення зображених в оповіданні подій.

549. Прочитайте. Чи можна сказати, що в тексті йдеться про випадок із життя героя?

Пригода на острові

Упродовж, літа Олег допомагав дядькові пасти на острові телят. Якось із ним трапилася цікава пригода.

Дядькові не давав жити зубний біль. Зібрався він поїхати до лікарні, хворий зуб вирвати. А телята тим часом пастиме Олег.

Хлопець чув, буцімто на острові водяться вовки. Та дядько заспокоїв, що вже три літа не бачив тут жодного.

На цілу добу Олег лишився з телятами сам. Уранці погнав їх до водопою, попас до вечора, тоді загнав у загін. Побачив, що немає білохвостої Горгонки. Мабуть, відбилася.

Олег підійшов до куреня. Звідти на нього блимнули зелені очі. Щось важко дихнуло й заворушилося.

“Вовк!”- майнуло в голові. Олег, як білка, метнувся на осокір. Прив’язався до гілки батіжком і так проспав усю ніч.

Уранці Олег кинув на курінь товстий сук. Усередині зашелестіло. З куреня вийшла… білохвоста Горгонка!

За П. Висіканом.

Визначте в тексті зав’язку, кульмінацію та розв’язку.

550. Прочитайте теми оповідань. Стосовно кожної придумайте зав’язку, кульмінацію та розв’язку. Обміркуйте головну думку оповідання на кожну тему.

– Несподівана знахідка.

– Сюрприз під партою.

– Витівка мого цуценяти (кошеняти, папужки).

На одну з тем напишіть на чернетці оповідання від першої особи (ніби це трапилося з вами). Скористайтеся пам’яткою.

Як працювати над оповіданням

Оберіть (пригадайте, придумайте) пригоду, про яку цікаво було б написати. Це – тема майбутнього оповідання.

Поміркуйте, що стало поштовхом для того, що трапилося – це зав’язка оповідання.

Подумайте, що і в якій послідовності відбувалося далі і який момент у розвитку подій був найбільш напружений – це кульмінація.

Поміркуйте, чим усе закінчилося (або могло закінчитися) – це розв’язка.

Обміркуйте головну думку оповідання: що воно схвалюватиме чи засуджуватиме.

Попрацюйте над текстом оповідання на чернетці. Не забувайте: в основу оповідання має бути покладено розповідь. У цілому текст має відповідати на питання що трапилось?

Добре, якщо в тексті оповідання буде опис (предмета, тварини та ін.). Уведіть невеликий опис у чорновий варіант оповідання.

У тексті оповідання може бути роздум або елементи роздуму. Уведіть роздум у чорновий варіант оповідання (наприклад, чому герой повівся саме так).

Перечитайте чернетку і переконайтеся, що складений вами текст має ознаки художнього стилю.