ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА
У технології вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур велике значення має якість насінного матеріалу. Насінний матеріал – один з основних засобів сільськогосподарського виробництва.
Насіннєзнавство – наука про розвиток насіння, вимоги його до факторів навколишнього середовища, прийоми вирощування високоякісного насіння, способи його підготовки до сівби і зберігання. Насіннєзнавство розробляє також методи оцінки насінного матеріалу і норми посівних стандартів.
Основне завдання
До основних якостей насіння належить чистота, схожість, вологість, маса 1000 насінин та ін. Показники цих якостей визначають у державних насіннєвих інспекціях.
Першими станціями випробування насіння в Україні були Київська (1897) і Харківська (1906), а пізніше організували
Важливу роль у розвитку насіннєзнавства відіграла Харківська контрольно-насіннєва станція, очолювана М. М. Кулєшовим, який у 1963 р. написав навчальний посібник “Агрономическое семеноведение”. В 1966 р. І. В. Строна опублікував монографію “Общее семеноведение полевых культур”, а в 1976 р. В. В. Гриценко і 3. М. Калошина написали “Семеноведение полевых культур”.
У рослинництві під насінням розуміють насінний матеріал, призначений для сівби й отримання врожаю: зерно хлібних злаків, насіння зернобобових, сім’янки соняшнику, двосім’янки моркви, коріандру, кмину, супліддя (клубочки)буряку та ін.
Для контролю за якістю насіння в нашій країні на базі контрольно-насіннєвих лабораторій організовано районні державні насіннєві інспекції, які підпорядковані обласним державним інспекціям.
Насіннєві інспекції здійснюють державний контроль за вирощуванням, післязбиральною доробкою, зберіганням і сівбою насіння, а також за дотриманням господарствами, установами й організаціями державних стандартів на сортові й посівні якості насіння.
Насінництво – наука про методи розмноження сортового насіння із зберіганням його сортової чистоти та підвищенням його врожайних якостей. Насінництво є складовою селекційного процесу.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)