Тема 2
ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК
УРОК 15
Тема. Основи, їх склад і назви. Класифікація основ
Цілі уроку: розширити знання про класифікацію й номенклатуру неорганічних речовин на прикладі основ; розвивати вміння й навички складати формули неорганічних сполук за валентністю на прикладі основ, складати назви речовин за сучасною українською номенклатурою, розпізнавати класи неорганічних речовин.
Тип уроку: поглиблення і розширення знань.
Форми роботи: групова робота, робота з опорною схемою, демонстраційний
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, зразки основ.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань
Учні записують формули солей з назвами.
Звернімося до схеми класифікації органічних речовин. У ній залишився ще один клас неорганічних сполук, з яким ми повинні познайомитися на цьому уроці.
Демонстрація 6. Зразки основ
КОН, NaOH, Са(ОН)2, Сu(ОН)2 (свіжоприготовлений), Аl(ОН)3
– Що спільного у формулах основ, які є на вашому столі? (Наявність групи атомів – ОН
– Який клас неорганічних сполук називається основами?
– Від чого залежить кількість гідроксильних груп в основі? (Від валентності металу)
– Як можна в загальному вигляді записати формулу основ? (Me(ОН)m, де m – валентність металу)
III. Засвоєння нових знань
Назви основ складаються за такою схемою:
Назва металу (валентність, якщо вона змінна) + слово “гідроксид”.
Назвемо основи, які є на вашому столі, за сучасною українською номенклатурою та наведемо тривіальні назви цих речовин.
КОН – калій гідроксид (їдке калі)
NaOH – натрій гідроксид (їдкий натр)
Са(ОН)2 – кальцій гідроксид (гашене вапно)
Сu(ОН)2 – купрум(ІІ) гідроксид
Аl(ОН)3 – алюміній гідроксид
Один зі способів класифікації основ грунтується на їхній взаємодії з водою. Серед наведених у вас основ не розчинними у воді є Сu(ОН)2 і Аl(ОН)3.
Основи поділяються на такі класи:
– розчинні у воді (луги);
– нерозчинні (малорозчинні).
Познайомимося з таблицею розчинності. У ній літерою “н” позначено нерозчинні речовини, “р” – розчинні, “м” – малорозчинні речовини, у тому числі й основи, солі й кислоти.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Робота в парах
1. З допомогою таблиці розчинності виберіть по два приклади нерозчинних солей і основ, складіть їх формули й дайте назви.
Пари зачитують свої приклади, записують неповторювані формули на дошці, читають їх назви, виправляють помилки.
2. Для кожної з вибраних вами основ і солей розрахуйте кількість речовини в 100 г.
– Якою формулою необхідно скористатися для розрахунку? ( = m/Mm)
Оголошуємо результат через 5-7 хв.
– Чому маса речовин була однакова, а кількість речовини різна? (Тому що еони мають різний склад і різну молярну масу)
3. Усно складіть і назвіть формули основ, якщо до їх складу входять: Na, Fe(III), Ва, Sn(IV), Rb, Zn. (Метали записані на дошці.)
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.