Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління

УРОК 27

Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом.

Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління

Мета уроку: охарактеризувати явище “управління” та його основні складові; розкрити зміст функцій управління; дослідити еволюцію поглядів на управління; розвивати вміння учнів висловлювати власні думки, аналізувати інформацію та робити висновки.

Основні поняття: управління,

система, функція, планування, організація, мотивація, контроль.

Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда

¦ Що ви розумієте під поняттям “управління”?

¦ Наведіть приклади процесу управління.

¦ Які ви знаєте методи управління?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Процеси, що протікають на підприємстві, вимагають спеціального управління. Це забезпечує впорядкованість діяльності всіх елементів підприємства та досягнення запланованих результатів.

Складність

і важливість роботи менеджера полягає в необхідності врахування багатьох факторів і прийняття такого рішення, яке забезпечило б максимальний ефект за оптимальних витрат. На дошці ви бачите магічний трикутник менеджменту.

Які складові, відповідно до цієї схеми, має узгоджувати менеджер, приймаючи рішення? Що відбувається, коли переважає якась одна складова?

IV. Вивчення нового матеріалу

Управління – це цілеспрямований вплив керівної підсистеми (суб’єкт управління) на керовану (об’єкт управління). Як керівна виступає підсистема менеджменту підприємства. Керованою підсистемою можуть бути виробництво, трудові ресурси, збутова діяльність, фінанси тощо. Взаємодіють ці підсистеми між собою на грунті прямого та зворотного інформаційних зв’язків.

Подумайте, яка інформація рухається в прямому напрямку, а яка – у зворотному.

Наука управління має тривалу історію розвитку. Серед головних концепцій ми можемо виокремити такі.

Концепція менеджменту	Період	Представники	Ключові ідеї концепції
Наукове управління	1885-1920	Ф. Тейлор, Ф. Гілбрейт	Раціоналізація виконання робіт на базі спостереження, нормування, аналізу робочого процесу; головний критерій ефективності – продуктивність
Класична, або адміністративна, школа в управлінні	1920-1950	А. Файоль, А. К. Гаст, М. Вебер	Поділ праці в управлінні, визначення відповідальності, документування, побудова організаційних структур, аналіз виконання роботи для її вдосконалення, використання заробітної платні як способу мотивації працівників
Підхід з точки зору людських відносин	1930-1950	Е. Мейо, М. Фоллетт, Ч. Бернард	Сприйняття колективу як особливої соціальної групи. Використання в менеджменті факторів комунікації, мотивавації та лідерства
Поведінкові науки	1950 і дотепер	Д. Мак-Грегор, Ф. Герцберг	Розгляд міжособистісних відносин як фактора зростання ефективності працівників. Дослідження поведінки людей в організаціях. Дослідження людського ресурсу як активного, мобільного й одного з найбільш економічно значущих
Кількісний підхід	1950 і дотепер	П. Дракер та ін.	Застосування статистики, економіко-математичних методів, моделювання та обчислювальної техніки. Використання кількісних вимірювань для прийняття рішень
Системний і ситуаційний підходи	1960 і дотепер	П. Дракер, Дж. Вудворд, Т. Барнс, Дж. Сталкер та ін.	Взаємозв’язок усіх компонентів організації. Прийняття рішень на грунті системного вивчення всієї сукупності ситуаційних факторів та з використанням сучасних комп’ютерних технологій. У межах системного підходу підприємство розглядається як відкрита Організаційно-економічна система, однією з головних особливостей якої є здатність до адаптації та взаємодії. Підвищення ролі інновацій і знань

З чим, на вашу думку, пов’язане виникнення концепції про відкритість підприємства як системи? Чому наразі є актуальним ситуаційний підхід до управління?

Сучасна наука про управління – менеджмент – має складну структуру. Ознайомимось детальніше з головними сферами управління на підприємстві.

Управління виробництвом – це регулювання процесу виробництва з метою підвищення його ефективності, зростання продуктивності праці, поліпшення якості продукції.

Цілі управління виробництвом можуть визначатися так: удосконалення характеристик продукції; скорочення всіх видів витрат на виробництво продукції; підвищення якісних і споживчих характеристик за зниження цін на продукцію, що виробляється; зниження витрат у всіх ланках виробничо-збутового циклу за постійного впровадження в серійне виробництво нових виробів, розширення номенклатури продукції, що виробляється, і зміни її асортименту.

Управління персоналом – це стратегічне й оперативне управління діяльністю персоналу підприємства, що спрямоване на підвищення ефективності використання трудових ресурсів. Управління персоналом є однією з найважливіших складових. Згадаймо слова Сталіна: “Кадри вирішують усе”. Як ви їх розумієте? Головні завдання управління персоналом: формування системи управління персоналом; планування кадрової роботи; проведення маркетингу персоналу; пошук, залучення та відбір персоналу; найм, навчання і звільнення кадрів; аналіз діяльності персоналу; управління оплатою праці; забезпечення мотивації; навчання й розвиток персоналу; сприяння розвитку соціально-трудових відносин у колективі.

Управління фінансами – це управління фінансово-господарською сферою діяльності підприємства. Управління фінансами передбачає: розроблення й утілення в життя фінансової політики підприємства; інформаційне забезпечення на базі фінансової звітності; оцінювання і формування інвестиційних проектів, витрат на капітал, фінансове планування і контроль; організацію структури управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Управління фінансами дозволяє оцінити ризик і вигідність вкладення коштів, ефективність роботи фірми, швидкість оборотності капіталу та його продуктивність.

Управління збутом передбачає управління всіма аспектами збутової діяльності підприємства з метою підвищення її ефективності. Управлінська підсистема в цьому випадку визначає обсяг збуту, коло контрагентів, ринки збуту, стратегію збуту, особливості побудови збутової мережі, рекламу.

Під функціями управління розуміють певний розподіл праці, спеціалізацію у сфері управління.

>> Головні функції управління

1. Планування

Воно може бути:

¦ стратегічним – комплекс дій і рішень керівництва, спрямованих на розробку і подальшу ефективну реалізацію довгострокових планів розвитку підприємства;

¦ тактичним – розробка короткострокових планів, підпорядкованих реалізації стратегії.

Чи плануєте ви щось у своєму житті, наприклад, розпорядок дня, справи, які необхідно зробити? Чи вдається вам виконувати свої плани?

Процес планування зазвичай передбачає такі етапи:

1) цілепокладання (формулювання цілей);

2) підбір, аналіз і оцінювання способів досягнення поставлених цілей;

3) складання переліку необхідних дій;

4) складання програми робіт (плану заходів);

5) аналіз ресурсів;

6) аналіз розробленого варіанта плану;

7) підготовка детального плану дій;

8) контроль над виконанням плану, внесення за необхідності певних змін.

2. Організація (поєднання видів діяльності й виконавців)

Організація передбачає делегування повноважень та встановлення рівня відповідальності для виконавців. Головними складовими організаційного процесу є такі:

1) розподіл праці;

2) групування робіт і видів діяльності;

3) делегування повноважень;

4) визначення кількості працівників, що безпосередньо підпорядковуються окремому менеджеру;

5) створення механізмів координації.

3. Мотивація (процес стимулювання людини або групи людей на досягнення цілей підприємства).

Згадайте, що таке піраміда Маслоу та які рівні до неї входять. Які існують способи мотивації працівників?

4. Контроль (отримання впорядкованої інформації про діяльність підприємства та визначення ступеня досягнення цілей).

У процесі контролю виокремлюються три етапи:

1) визначення стандартів і нормативів діяльності;

2) порівняння отриманих результатів зі стандартами;

3) розробка напрямів управлінського впливу.

Контроль може бути як поточним (під час виконання завдання), так і підсумковим – після його завершення.

Який із видів контролю, на вашу думку, є найбільш інформативним?

Приклади змістовного наповнення функцій представлено на рисунку.

V. Закріплення знань і вмінь учнів

>> Запитання для обговорення

1. Функції управління – це види цілеспрямованої діяльності щодо керованого об’єкта. Що це за діяльність?

2. Першим кроком у плануванні є розробка цілей. Що це можуть бути за цілі?

3. Функція організації – це процес систематичного коригування багатьох завдань і відносин між людьми, які їх виконують. Як відбувається це коригування?

4. Повноваження – це надання підлеглому обмеженого права використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля співробітників на виконання відповідних завдань. Чому обмежуються права підлеглого?

5. Головними методами мотивації до праці є застосування “батога і пряника”, психології та сучасної теорії мотивації. У чому полягає їхня сутність?

6. Контроль – це процес, за допомогою якого керівництво організації визначає, чи правильними є його рішення та чи не вимагають вони коригування. Як саме можна визначити це?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2 . Підготувати доповідь на одну із запропонованих тем:

¦ “Стратегічне та оперативне управління”;

¦ “Методи обгрунтування управлінських рішень”;

¦ “Роль інформаційних систем в управлінні”;

¦ “Психологічні якості лідера”.