Особливості життєдіяльності птахів

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

Тема 9. ПТАХИ

§ 44. Особливості життєдіяльності птахів

Ви чули вираз “їсть мало, як пташка”? Насправді ж ці маленькі тендітні створіння поглинають таку величезну кількість їжі, з якою не зрівняється “скромний” апетит крокодила. Адже вага їжі крихітної пташки за один день перевищує її власну вагу!

Травна система

Травна система птахів задовольняє величезну потребу цих тварин в енергії, яка виникає у зв’язку з підтримкою сталої температури тіла та польотом. Птахи живляться висококалорійною

їжею: плодами, багатим на вуглеводи та жири насінням рослин, а також тваринами.

У птахів немає зубів, тому їжу вони можуть або проковтнути цілою, або розірвати на частини за допомогою дзьоба і кігтів. Форма дзьоба залежить від виду їжі. Так, у хижих птахів (орла, сови) дзьоб гачкоподібно зігнутий, що дає змогу розірвати здобич на частини. У зерноїдних птахів (голуб) дзьоб конічної форми, що полегшує викльовування насіння з плодів. У гусака та качки дзьоб плаский, із роговими пластинками. Він відіграє роль цідильного апарата.

У роті розташований язик, який проштовхує їжу до стравоходу. У більшості

птахів є слинні залози (слина змочує їжу). А ось у стрижів-саланганів слина використовується для побудови гнізда (“ластівчине” гніздо). Ця слина твердне на повітрі.

У деяких птахів (хижих, курячих, голубів) стравохід утворює розширення – воло. Це своєрідний мішок, де накопичується їжа. У зерноїдних птахів у волі зерна розбухають, стають м’якшими. Крім того, у деяких птахів (голуби, фламінго) у волі утворюється спеціальна маса для вигодовування пташенят (“пташине молоко”).

Схема будови травної системи птаха:

1 – стравохід

2 – зоб

3 – шлунок

4 – підшлункова залоза

5 – печінка

6 – дванадцятипала кишка

7 – кишечник

8 – клоака

Схема внутрішньої будови птахів:

1 – головний мозок

2 – трахея

3 – стравохід

4 – легені

5 – зоб

6 – серце

7 – печінка

8 – шлунок

9 – нирки

По стравоходу їжа потрапляє до шлунка, який складається з двох відділів. В одному, мускульному, їжа перетирається, а в іншому, залозистому,- перетравлюється. Птахи спеціально проковтують камінчики (їх називають жорнами), які полегшують перетирання їжі.

Зі шлунка їжа потрапляє до кишечника, куди виділяються жовч і ферменти. їх виробляє печінка та підшлункова залоза. У нижніх відділах кишечника поживні речовини всмоктуються в кров. Неперетравлені рештки видаляються назовні через клоаку.

Дихальна система

Дихальна система птахів повинна забезпечити окиснення поживних речовин, отриманих із їжею. Їх надходить набагато більше, ніж у плазунів, і дихальна система птахів працює набагато ефективніше. Як вона влаштована?

Повітря через ніздрі потрапляє до складно влаштованої гортані, потім – до трахеї і бронхів, які розгалужуються і заходять до легенів. Легені мають комірчасту будову, тобто складаються з крихітних міхурців-комірок. Тому їхня площа величезна. Окрім цього, бронхи утворюють тонкостінні повітряні мішки, які розташовуються в тілі (лежать між м’язами, органами і навіть заходять у порожнини кісток). Вони відіграють важливу роль у житті птаха.

Схема будови дихальної системи птахів:

1 – трахея

2 – повітряні міхури

3 – легені

Папуги здатні наслідувати спів інших птахів і деякі сторонні звуки – рипіння дверей або гудок автомобіля

Давайте розглянемо як дихають птахи. На землі птахи дихають легенями. Грудна клітка розширюється, в легенях утворюється менший за атмосферний тиск, тому повітря по дихальних шляхах надходить до легенів. Відбувається вдих. Грудна клітка звужується, тиск зростає, повітря виштовхується з легенів. Відбувається видих. У польоті для птахів характерне подвійне дихання. У чому його суть?

Коли птах піднімає крила, повітря заповнює легені та повітряні мішки. Проходячи через легені, повітря в капілярах легенів віддає в кров кисень. Коли крила опускаються, стискаються повітряні мішки, і повітря, знов проходячи через легені, віддає решту кисню через стінки капілярів, що обплітають легеневі пухирці. Таким чином, кров збагачується киснем і під час вдиху, і під час видиху. Тому таке дихання називають подвійним.

Багато птахів видають мелодійні чарівливі звуки. Ми говоримо, що птахи співають. Для кожного виду характерна своя пісня. За допомогою звуків птахи спілкуються між собою. Учені з’ясували, що для різних ситуацій один і той самий птах використовує різні звукові сигнали. За допомогою характерних звуків птах повідомляє, що шукає пару, викликає суперника на бій, попереджає про небезпеку. Цікаво, що навіть ізольований від родичів птах все одно співатиме пісню, характерну для його виду. Проте птахи можуть навчатися новим прийомам співу від своїх родичів. Деякі з них (папуга, шпак, крук) можуть наслідувати окремі звуки (рипіння дверей, нявкання кішки), пісні інших птахів і, навіть, мову людини.

Кровоносна система

Кровоносна система у птахів замкнена, складається з чотирикамерного серця (два передсердя, два шлуночки) і кровоносних судин. Для птахів характерні два кола кровообігу, як і для інших наземних хребетних. Але є й особливості, завдяки яким в організмі птахів підтримується стала температура тіла, високий рівень обміну речовин. Артеріальна та венозна кров в організмі птахів не змішується, тому всі органи і тканини отримують насичену киснем артеріальну кров.

Канарка гарно співає. Спів дає змогу птахам спілкуватися (знаходити собі пару, позначати територію тощо)

Схема будови кровоносної системи птахів:

1 – чотирикамерне серце

2 – капіляри, в легенях

3 – капіляри, в органах і тканинах

У лівій половині серця (шлуночок і передсердя) міститься артеріальна кров, а в правій половині – венозна. Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку. З нього артеріальна кров надходить до артерій, які несуть її до голови, кінцівок, усіх органів і тканин. Артерії розгалужуються, утворюючи дедалі тонші судини, аж до капілярів. Стінки капілярів складаються з одного шару клітин, крізь який відбувається газообмін. У результаті дифузії з крові в тканини надходить кисень, а з тканин у кров – вуглекислий газ. При цьому кров перетворюється на венозну. З капілярів вона надходить до великих судин, потім – до вен, якими надходить до правого передсердя.

Під час скорочення стінок правого передсердя венозна кров виливається у правий шлуночок. Тут починається мале коло кровообігу. Під час скорочення стінок правого шлуночка венозна кров по легеневих артеріях надходить до легенів, де кровоносні судини розгалужуються, стаючи дедалі тоншими. Через стінки капілярів у легенях відбувається газообмін: кисень переходить у кров, а вуглекислий газ переходить у легені. При цьому кров перетворюється на артеріальну. Вона надходить у вени, звідти – до лівого передсердя, а потім – до лівого шлуночка.

Усе це сприяє підвищенню рівня обміну речовин і забезпечує сталу температуру тіла – 30-43,5 °С. Таким чином, птахи – гомойотермні або, теплокровні тварини.

Видільна система птахів складається з парних нирок і сечоводів. Сечового міхура немає, що є пристосуванням до польоту (менша маса). Сечова кислота виводиться через клоаку.

Запам’ятайте найважливіше

Для птахів характерний високий рівень обміну речовин, який зумовлений добре розвиненими травною, дихальною, кровоносною, видільною системами та системою терморегуляції. Завдяки цьому птахи є гомойотермними організмами, зберігають сталу температуру тіла.