ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ І ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК себе

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

ЗАЙМЕННИК

§ 41. ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ І ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК себе

467. Прочитайте. Які з виділених займенників указують на особу, котра говорить або пише (мовця)? На особу, яка слухає або читає (адресата мовлення)? На особу чи предмет, про які йдеться?

Ранками я сідав на велосипед і їхав до великого лісу. Ти тільки послухай, як це було! Велосипед сам собі вибирав стежки, розтинав лісові хащі, мужньо вилазив на косогори. Він усе прагнув стукатися об пеньки, залізати в баюри, я спересердя до нього балакав. Веломашина набиралася

тями, робилася шовковою. Вона більше велася мною за кермо, аніж везла мене лісовими нетрями. Певно, тобі нелегко усе це зрозуміти.

Ти знаєш, у лісі мені ніколи не бувало сумно. Він завжди був наповнений для мене живими душами. Ліс був моїм домом, у лісі мене все вітало, і я всіх розумів – від велетня дуба до малої ялинки. Мабуть, тебе не здивує, що там я був щасливий.

За В. Коренчуком.

468. Прочитайте правило і проаналізуйте таблицю.

Особові займенники вказують на особу або осіб, які говорять чи пишуть (я, ми), на особу (осіб), до яких звернене мовлення (ти, ви), на особу чи предмет, про які йдеться

(він, вона, воно, вони).

Особові займенники змінюються за числами (я – ми). Займенник він змінюється ще й за родами.

	ОДНИНА	МНОЖИНА
1 особа	Я	Ми
2 особа	Ти	Ви
3 особа	Він, вона, воно	Вони

Особові займенники надають мовленню особливої щирості, схвильованості, задушевності. Найчастіше вони вживаються в листуванні, у творах художньої літератури.

Особові займенники змінюються за відмінками. У непрямих відмінках особові займенники мають іншу основу, ніж у називному (я – мене; ти – тобою).

У непрямих відмінках займенників третьої особи після прийменників з’являється приставний звук [н]: до нього, у неї, при них.

ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ
	Перша особа	Друга особа	Третя особа
Однина	Множина	Однина	Множина	Однина	Множина
Н.	Я	Ми	Ти	Ви	Він, вона, Воно	Вони
Р.	Мене	Нас	Тебе	Вас	Його, її	Їх
Д.	Мені	Нам	Тобі	Вам	Йому, їй	Їм
Зн.	Мене	Нас	Тебе	Вас	Його, її	Їх
Ор.	Мною	Нами	Тобою	Вами	Ним, нею	Ними
Д.	(на) мені	(на) нас	(на) тобі	(на)вас	(на) Ньому, Ній	(на) них

469. Прочитайте. Визначте особові займенники, з’ясуйте особу, число, відмінок кожного.

1. Ми широкі душею. В нас кожен співа (Б. Олійник). 2. Хочеш ти, щоб пісню я для тебе склав? (Олександр Олесь). 3. Я б тобі пісню приніс, якщо можна (А. Малишко). 4. Як заснути мені, коли в серці пісні? (В. Сосюра). 5. Ви сказали кобзу взяти і заграти пісню вам (Олександр Олесь). 6. Спів мій буде про вас трьох (Олександр Олесь). 7. О пісне! Від народу кров і плоть ти узяла, щоб лиш йому служити (М. Рильський).

470. Перепишіть прислів’я, подані в дужках особові займенники поставте в потрібному відмінку. Визначте особу, число, відмінок кожного займенника.

1. Ви (я) просіть, а я наче не хочу. 2. Ми з (ти), як риба з водою. 3. Комусь ніяково, а (я) однаково. 4. Є квас, та не для (ви)! 5. Ти розказуєш (він) про образи, а він (ти) про гарбузи. 6. Хоч поганий тин, та затишно за (він). 7. Хата з дітьми – базар, без (вони) – пустка.

– Поясніть появу приставного звука [н] у займенниках третьої особи.

471. Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки. Визначте особові займенники, з’ясуйте їхню особу, число та відмінок.

1. Виростеш ти сину вирушиш в дорогу. Виростуть з тобою приспані тривоги (В. Симоненко). 2. Закарпаття Я тобі дарую пісню цю що в душі вирує (В. Сосюра). 3. Про що тобі мій краю заспіваю? (Олександр Олесь). 4. Я тебе не оспівав мріє! (В. Сосюра).

– Поясніть розділові знаки при звертаннях.

– Укажіть риторичні звертання.

– Розкрийте значення фразеологізму бути на ти.

Особовий займенник ти вживається при дружньому й теплому спілкуванні однакових за віком або добре знайомих співрозмовників.

Займенник ви передає поважливе, підкреслено шанобливе ставлення до старшої за віком або малознайомої людини. За офіційних обставин навіть добре знайомі дорослі люди найчастіше спілкуються на “ви”.

У листуванні повагу до адресата обов’язково підкреслюють написанням займенника Ви з великої літери. Дієслова та прикметники при займеннику Ви ставлять у множині.

Корисна порада: не варто використовувати займенники

3-ї особи в присутності тих, про кого йдеться, бо це неввічливо.

472. I Прочитайте речення. Поясніть уживання особових займенників ти – ви.

1. Привіт, уклін низький Вам, пані (Олександр Олесь). 2. Мамо, я хочу поговорити з вами (А. Малишко). 3. Таке ви кажете, дідусю, що й одповісти вам боюся (Олександр Олесь). 4. Ми з музою були на “ти”, хоч зустрічалися нечасто (М. Доленго).

– Складіть два запрошення на сімейне свято для двох сімейних пар: літніх сусідів і друзів старшої сестри – студентів. Використайте особові займенники.

– Поясніть значення фразеологізму іду на Ви. Розкажіть про його походження.

473. Прочитайте. Визначте зворотний займенник, з’ясуйте його відмінок у кожному з речень. Чи властиві цьому займенникові категорії роду й числа? Свою відповідь обгрунтуйте.

1. Не можна створити нічого, не вкладаючи в твір себе (М. Доленго). 2. Ти не милуйся сам собою, як кажуть, ніс не задирай (С. Олійник). 3. Та не для себе, а в собі будуйте Україну! (Д. Павличко).

– Поясніть, як ви розумієте зміст останнього речення.

– Визначте фразеологізми, поясніть їхнє значення.

Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка, роду й числа.

Цей займенник має відношення до виконавця дії й може стосуватися всіх трьох осіб: Я (ти, він) стримав себе.

474. Роздивіться та проаналізуйте таблицю відмінювання.

– Перепишіть речення, на місці крапок уставте займенник себе в потрібній формі. Визначте його відмінок у кожному реченні.

1. Брехун… ворог і людям зло робить (Г. Квітка-Основ’яненко).

2. Мені хочеться показати… веселим і цікавим (Ю. Яновський).

3. Тут кожен сам… пан, живе за своїм законом (Л. Костенко).

4. Він пам’ятав… ще від часів потопу (Б. Олійник).

– Визначте вжиті в реченнях фразеологізми, поясніть їхнє значення.

475. Прочитайте. Поясніть значення фразеологізмів. Визначте відмінок зворотного займенника в кожному з них.

Показати себе на ділі; володіти собою; бути вірним собі; узяти себе в руки; викликати вогонь на себе; тішити себе думкою; брати собі в голову; бути не при собі; спалити за собою кости; шукати себе.

3 п’ятьма фразеологізмами (на вибір) складіть і запишіть речення.

♦ Складіть усне висловлювання на тему “Будьте схожі самі на себе”.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ

УСНИЙ ТВІР-ОПОВІДАННЯ ЗА ЖАНРОВОЮ КАРТИНОЮ

476. Пригадайте, що ви знаєте про жанри з уроків образотворчого та музичного мистецтва.

– Погортайте сторінки підручника і наведіть приклади картон різних жанрів.

Твори побутового жанру (жанрові картини) відображають епізоди з повсякденного життя людини. Такі картини розповідають про людину у праці й на відпочинку, у святкових і буденних обставинах.

Картини побутового жанру “вихоплюють”, увиразнюють моменти, які найточніше характеризують людину.

477. Роздивіться репродукцію картини Т. Г. Шевченка “Селянська родина”. Прочитайте текст.

Картина Тараса Шевченка “Селянська родина” належить до побутового жанру.

На полотні зображено стареньку хату під соломиною стріхою й куточок подвір’я.

Наприкінці довгого літнього дня тут зійшлася селянська сім’я: батьки, їхній маленький синочок та старезний дід.

Ненароком малюк розбив горщика. Першим бажанням батька було покарати синка за шкоду. Мати лагідним жестом заступається за дитину. Заспокоєний батько в одну руку бере люльку, другою тягнеться до маляти, щоб його приголубити. Біля людей крутиться цікавий до всього песик.

Тарас Шевченко. Селянська родина

Неподалік на призьбі гріється в промінні призахідного сонця сивий дідусь. Він заглиблений у свої думки й не дослухається до того, що відбувається на подвір’ї.

Поет і художник Тарас Шевченко був чудовим знавцем народного побуту.

За Д. Степовиком.

– Чи є картина Т. Шевченка “Селянська родина” жанровою? Свою думку обгрунтуйте.

– Назвіть почуття, які об’єднують зображених на картині людей. Витлумачте суть цих почуттів.

478. Роздивіться репродукцію картини А. Чебикіна “Канікули”. Прочитайте запропоновані зав’язку та кульмінацію, самі придумайте розв’язку. Усно складіть оповідання за жанровою картиною.

– Доберіть до складеного вами оповідання заголовок, використавши особовий займенник або зворотний займенник себе.