Періодизація історії епохи Просвітництва ❤️ Довідник з філософії

Філософія посбіник

Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

§ 2. Філософські проблеми періодизації історії

Періодизація історії епохи Просвітництва

Раціоналізм епохи Просвітництва підсилив у XVIII столітті ворожість інтелектуалів до церкви, релігійних забобонів, упертого неуцтва і до обмежень, що накладалися штучно на свободу особистості і здоровий глузд – усі вони вважалися характерними рисами тисячоріччя, що виникає за падінням Риму. Добре відоме упередження Вольтера проти так званих середніх століть поділяли й відомі британські філософи:

Девід Г’юм, Вільям Робертсон й Едвард Гібон (1737 – 1794). Семитомне дослідження останнього “Захід і Падіння Римської Імперії” (1776 – 1788) поєднало у собі переконливу критику середньовічного християнства, глибокий скептицизм у ставленні до людської природи й оптимістичне переконання, властиве епосі Просвітництва, що людина може внести порядок і погодженість у своє життя за допомогою розуму.

Для Гібона падіння Риму було “тріумфом варварства і релігії”. Це падіння, вважав він, було “найбільшою, а можливо, й найжахливішою сценою в історії людства”, згубним наслідком повільного

розпаду давніх цінностей.

За Гібоном, історія складається з двох приблизно рівних частин: історії Риму до 476 року і наступних десяти століть до падіння Константинополя у 1453 році. Це було цілком сумісне з потрійною періодизацією. Усі великі історики XVIII століття, у тім числі й Болінгброк, робили розділення між Античністю, Середньовіччям і Новим часом. Однак вони не були точні в датуванні цих епох.

Точність стала головною метою першої академічної групи істориків, створеної у Геттінгенському університеті у XVIII столітті. Історія не була основним предметом у європейських університетах, але Геттінген, заснований у 1737 році, став винятком.

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

Періодизація історії епохи Просвітництва - Довідник з філософії

Схожі записи:

Світ людини та творча співконститутивність мови щодо нього Філософія світ людини Мова як домівка буття Світ людини та творча співконститутивність мови щодо нього Що значить для людського буття здатність до мови? У відповіді...
Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Криза класичної філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха....
Соціальні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Соціальні витоки філософування Виникненню філософії як нового типу світогляду і...
Ідеї гуманізму і Реформації у творах діячів братського руху та вченого гуртка друкарні Кисво-Печерської лаври Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VI ФІЛОСОФСЬКО-ГУМАНІСТИЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.) Ідеї гуманізму і Реформації у творах...
Ступені розвитку уявлень про ноосферу Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Ступені розвитку уявлень про ноосферу Можна сказати, що теорії ноосфери і глобальних проблем певною мірою протилежні одна одній....
Феноменологічна філософія про світ людського життя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Феноменологічна філософія про світ людського життя Феноменологія...
Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Виникнення й розвиток філософської антропології пов’язані з поглибленням і конкретизацією уявлень людини про світ...
Культура і людина Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій Культура і людина Розглядаючи цю підсистему буття, потрібно враховувати три рівні співвідношень культури...
Декілька слів про толерантнісний етос у буденних міжлюдських стосунках Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Декілька слів про толерантнісний етос у буденних міжлюдських стосунках екзистенційно-комунікативних. Усвідомлення наріжного антропологічного принципу...
Про функції філософії Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії Про функції філософії Функції філософії поділяються залежно...
Принцип “cogito ergo sum” (“мислю, отже існую”) як фундаментальний для європейської культури Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Принцип “cogito ergo sum” (“мислю, отже існую”) як фундаментальний для європейської культури Становлення та...
Український романтизм ХІХ ст., його специфіка та філософські основи Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Український романтизм ХІХ ст., його специфіка та філософські основи...
Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Так, волю розуміють як здатність до вибору мети діяльності...
Історичні джерела формування філософської культури Київської Русі Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ IV ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ В КУЛЬТУРІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Історичні джерела формування філософської культури Київської Русі Такий процес формування і зміни...
Концепція ноосфери Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Концепція ноосфери Одна з найбільш розроблених теорій ноосфери належить В. І. Вернадському (1863-1945). Про історію самого терміна він...
Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Життя сучасної людини стає що більш комунікативно насиченим....
Дж. Локк і розвиток “британського емпіризму” XVII ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VII ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ Дж. Локк і розвиток “британського емпіризму” XVII ст. Джов Локк (1632-1704) – один з...
Природні виміри людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Природні виміри людини Коли йдеться про природні виміри людини, тоді піднімаються...
Категорія – “висловлювання”, “звинувачення” Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Категорія – “висловлювання”, “звинувачення” Всі ці принципи відбиваються і фіксуються в системі...
Субординація чи координація розмаїтих форм буття? Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Субординація чи координація розмаїтих форм буття? Розуміння співвідношення людського та долюдського пов’язане з більш загальними уявленнями...
Праця Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 1. Практика, її структура і різновиди Праця Найважливішим і найпоширенішим видом практики є праця – “процес, що здійснюється між...
Сенс і абсурд Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 3. Питання сенсу людського буття Сенс і абсурд Сенс – це особливий зміст, яким людина наділяє вияви своєї...
Філософія у Стародавній Індії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Філософія у Стародавній Індії Розкопки в Хараппі та Мохеджо-Даро, стародавні індійські пам’ятки показують, що культура...
Поняття культури, філософські аспекти його змісту Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 1. Філософія культури серед розділів філософії Поняття культури, філософські аспекти його змісту Автори сучасних визначень поняття культури намагаються...
Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Ми бачимо, що у сучасній філософії...
Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність У попередніх лекціях мовилося про те, що спосіб людського буття вирізняється передусім креативною, творчою спрямованістю....
Концепція еволюції природознавства Т. Куна Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії У взаємозв’язках вже розглянутих розділів філософії і у контексті їхніх змістовних...
Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ...
Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Критичний перегляд ієрархічних уявлень про розмаїття форм буття, зокрема про...
“Вічні” питання філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії “Вічні” питання філософії історії Загалом, проблематика філософії історії зводиться до чотирьох головних і...
Філософія статі та її предмет Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Філософія статі та її предмет В усіх окреслених вище підходах філософія статі ще не...
І Кант. Коперниківський переворот у філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) І Кант. Коперниківський...
Здобутки релігійного самопізнавання. Тематизація божественної першопричини в християнській антропології Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Здобутки релігійного самопізнавання. Тематизація божественної першопричини в християнській антропології Релігійно зорієнтована (регульована) свідомість у світлі...
Місце України в Європі: спроба етноантропологічного прогнозу Філософія світ людини Людина і народ: етноантропологія Місце України в Європі: спроба етноантропологічного прогнозу Яке майбутнє чекає Європу в найближчі роки? Чи буде інтеграція наростати,...
Свідомість і несвідоме – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Свідомість і несвідоме Якщо свідомість – це “звітне” діяння, коли людина не перевіряє те, що відбувається,...