І семестр
Урок 10. ПІСНЯ – ДУША НАРОДУ. ІСТОРИЧНІ ПІСНІ
Мета: познайомити дітей з українськими історичними піснями. Прививати любов до української народної культури, звичаїв Розвивати естетичні смаки дітей, вміння аналізувати прослухані твори.
Вступ
Український народ має цікаву та досить складну історію. Сторінки цієї історії знайшли своє місце в українських піснях.
Історичні пісні
В історичних піснях розповідається про важливі події або відомих народних героїв. Найдавніші історичні пісні пов’язані з
Козаки не могли жити без доброї пісні, без музики. Вони грали на бубнах і трубах, але найчастіше – на бандурах і кобзах. За часів козаччини на Україні було багато кобзарів – співців-мандрівників, яких осліпили вороги в неволі. Та навіть незрячими вони зберегли свій бойовий дух. Мандруючи Україною, кобзарі в думах і піснях оспівували доблесть і славу героїв, красу рідного краю. Нерідко поводирями в них були діти, підлітки. (Ілюстрації українських кобзарів на малюнках Опанаса Сластіона, ілюстрація пам’ятника кобзарю
Слухання. Українська народна пісня “За світ встали козаченьки”
За переказами, автором пісні “За світ встали козаченьки” вважають легендарну піснярку з Полтавщини Марусю Чурай. Створена вона була як лірична, але поступово так полюбилася козакам, що перетворилася на маршову, похідну. Пісня має кілька варіантів.
Аналіз прослуханого твору
Про що розповідається в пісні? Охарактеризуйте засоби музичної виразності. Який характер пісні? Яких козаків можна уявити?
Творче завдання
Виберіть ударний музичний інструмент та створіть ритмічний супровід до пісні.
Слухання. М. Лисенко, увертюра до опери “Тарас Бульба”
Мелодії народних пісень у своїх творах використовували багато композиторів. В увертюрі до опери “Тарас Бульба” Миколи Лисенка ви почуєте мелодію народної пісні.
Аналіз прослуханого твору
Мелодія якої пісні звучить в оркестровому виконанні?
Порівняйте характер мелодії української народної пісні “За світ встали козаченьки” та увертюри до опери. Що змінилося?
Порівняйте засоби виразності творів (ритм, характер мелодії, темп, динаміку).
Відомості про композитора
Микола Віталійович Лисенко (1842-1912) – славетний український композитор, засновник української класичної музики, диригент, піаніст, педагог.
Рід Лисенків походить із козацької старшини часів Богдана Хмельницького, засновником роду вважається легендарний козацький гайдамацький ватажок Вовгура Лис, сподвижник Максима Кривоноса. Батько М. Лисенка, Віталій Романович, був військовим, а на схилі віку, коли вийшов у відставку, займався етнографічними дослідженнями, гарно співав українські пісні, вправно добирав акомпанемент на фортепіано.
Нащадок давнього шляхетського роду, Микола Лисенко поєднав у собі заповідану предками відданість національній ідеї та музичне обдарування. З дитячих років він полюбляв музику. Його мати була прихильницею європейської та російської класики. Помітивши музичні здібності сина, з 5 років почала вчити його гри на фортепіано. У 9 років Микола написав свій перший музичний твір – граційну “Польку”, видану батьком у подарунок до дня народження сина. Також дуже полюбилися хлопчику українські народні пісні, обряди, свята.
Коли Микола виріс і став відомим композитором, він працював майже у всіх музичних жанрах. У спадщині митця є опери “Тарас Бульба”, “Наталка Полтавка”, “Різдвяна ніч” та інші. Він започаткував жанр дитячої опери, написавши для дітей три музичні казки: “Коза-Дереза”, “Пан Коцький”, “Зима і весна”.
Протягом усього життя він збирав український пісенний фольклор, творчо застосовував його у власній музиці, сягнувши справжніх духовних вершин українського народу.
Демонстрація пісні “Козацькому роду нема переводу”, М. Балеми, М. Воньо та П. Карася
Розучування пісні “Козацькому роду нема переводу”, М. Балеми, М. Воньо та П. Карася
1. Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів.
Козацькому роду нема переводу –
Лине його слава з далечі віків.
Приспів:
Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю свою святую.
Славте, гей, козаки,
Волю золотую.
2. Наші козаченьки, славні запорожці
Вірними шаблями очищали світ.
Козацькому роду нема переводу –
Прапор малиновий кличе у похід.
Приспів.
3. Квітне наша доля, наче маки в полі,
І ранкове сонце виплива з дібров.
Козацькому роду нема переводу –
Козаки в колисках виростають знов.
Приспів
Виконання української народної пісні “Чи не той то Омелько”
Підсумки уроку
Козацька сторінка займає важливе місце у житті кожного справжнього українця. І кожного дня підростають на нашій землі маленькі козаченьки, які будуть прославляти і захищати нашу Батьківщину.
Домашнє завдання
Намалюйте ілюстрацію до знайомої вам історичної пісні.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)