Політологічний словник
Політичне панування – це політична категорія, яка означає здатність конкретної соціальної групи поширювати дію правил, звичаїв і традицій на певному політичному просторі, в межах якого застосовується примус і насильство. Це насилля не є ані єдиним, ані нормативним засобом політики, воно є її специфічним засобом, і коли всі інші засоби є неефективними, насильство стає ultimatio (останнім засобом) політики. Таким чином, політику характеризує не тільки панування, а й те, що вона базується на примусі та насильстві. У цьому
Відповідно до М. Вебера, потрібно розрізняти три типи П. н.: традиційний, харизматичний і раціональний.
Традиційний тип П. п. грунтується на побутовій вірі в святість вікових традицій та в легітимність тих, хто покликаний здійснювати владу цими засобами. Головою держави тут має бути спадковий монарх, а традиційним політичним устроєм – монархія.
В основі харизматичного П. п. лежить дуже палке поклоніння конкретній, здібній за певними ознаками
Раціональне П. п. базується на вірі в легальність порядків та права як характеристиці тих, хто має здійснювати панування в політичній системі, завдяки цій системі. Раціональне П. п. Грунтується на існуванні права як сукупності абстрактних правил, обов’язкових для усіх, в тому числі і для вищого керівництва країни.
Інакше розуміє поняття “панування” К. Маркс. Він пов’язує панування з такими категоріями, як відчуження та експлуатація. Отже, його необхідно розуміти тільки в контексті цих понять. Термін “панування” Маркс замінив на термін “диктатура пролетаріату”, тому що, на його думку, відчуження найбільш масштабне та відчутне для пролетаріату. Він розрізняє п’ять форм відчуження: відчуження через гроші, через релігію, через політику, через засоби комунікації та працю. Формам відчуження відповідає форма правління держави як інституту політичного панування соціально-класової групи.
П’єр Бурдьє продовжує традицію Маркса та розвиває його концепцію відчуження. Він стверджує, що панування тим ефективніше, чим більше воно утаємничене.
В сучасну епоху категоріальний статус отримує поняття “глобальне панування”.
Бурдьє П. Социология политики / Пер. с фр. – М., 1993; Кола Д. Политическая социология / Пер. с фр. – М., 2001; Маркс К. и Энгельс Ф. Избранные произведения в трех томах. – Т. 2 – М., 1985; Панарин А. Искушение глобализмом. – М., 2002.
В. Храмов
(2 votes, average: 2,50 out of 5)