Екологія – охорона природи
ПОЛЮТАНТ, забрудник – речовина, що забруднює середовище (звичайно розрізняють антроп. комунальне, пром. чи с.-г. забруднення).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)ПОЛЮТАНТ - Довідник з екології
Схожі записи:
ЕНЕРГЕТИКА ТРАДИЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА ТРАДИЦІЙНА – отримання енергії з викопного палива – вугілля, нафти, прир. газу, торфу, сланців, а також дров, проточної води, з...
МІГРАНТ Екологія – охорона природи МІГРАНТ – 1) особина, яка бере участь у міграціях тварин (1, 2); 2) особа, яка перетинає кордони тих чи ін. територій...
СНІД Екологія – охорона природи СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – вперше офіційно зареєстрований на території США в 1981 р. Через два роки після відкриття франц. вірусолог...
ЛІСИ РЕЗЕРВНІ Екологія – охорона природи ЛІСИ РЕЗЕРВНІ – частина держ. ліс. фонду, не відведена для лісокористування....
ЕЛІМІНАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕЛІМІНАЦІЯ – загибель організмів унаслідок впливу різних абіотичних і біотичних чинників довкілля. Е. подають величиною, оберненою до виживання. Розрізняють Е. заг....
ВИД ПАНЕЙКУМЕННИЙ Екологія – охорона природи ВИД ПАНЕЙКУМЕННИЙ – вид, що входить до складу всіх доступних у даний час екол. ніш на всій земній кулі, напр., людина,...
ГЕЛІОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕЛІОБІОНТ – організм, який віддає перевагу місцю перебування, що добре освітлюється сонцем....
АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА – просторово і функціонально єдина група міст чи інших населених пунктів, що є спільною соц.-екон. та екол. системою....
ЗАКОН УЗГОДЖЕННЯ РИТМІКИ ЧАСТИН (ПІДСИСТЕМ) Екологія – охорона природи ЗАКОН УЗГОДЖЕННЯ РИТМІКИ ЧАСТИН (ПІДСИСТЕМ) – у системі як у самоорганізованій єдності індивід, характеристики підсистем узгоджені між собою. Ілюстрацією та конкретним...
БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ КОМПЛЕКС Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ КОМПЛЕКС – див. Комплекс біогеоценотичний....
ЕВРИГІГРОБІОНТ Екологія – охорона природи ЕВРИГІГРОБІОНТ – організм, здатний витримувати істотні зміни вологості середовища, що характерно, напр., для тварин літоралі....
ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ – перевищення звичайної конц. солей у воді з огляду на прир. або антроп. причини: для прісної води – понад...
МЕГА(ЛО)ПОЛІС Екологія – охорона природи МЕГА(ЛО)ПОЛІС – дуже велика міська агломерація, що включає численні поселення (функц. об’єднання низки міських агломерацій). Чисельність населення М. – кілька млн...
ПЛЯМА НАФТОВА Екологія – охорона природи ПЛЯМА НАФТОВА – ділянка на поверхні води, вкрита шаром нафти, який перешкоджає аерації водойм та звичайному випаровуванню з них води. Масове...
СОН РОСЛИН Екологія – охорона природи “СОН” РОСЛИН – періодична зміна положення органів рослин протягом доби, зумовлена зміною дня і ночі, освітлення і т-ри. Під впливом цих...
УКІС Екологія – охорона природи УКІС – кількість скошеної зеленої маси рослин з певної площі. Метод У. широко застосовують у геоботаніці....
АНТОСФЕРА Екологія – охорона природи АНТОСФЕРА – сфера впливу аром, виділень окремої квітки й активної діяльності комах – споживачів нектару, пилку, запилювачів рослин....
ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ – частина народногосп. планування – заходи щодо зменшення збитків від забруднення навколишнього середовища, порушення прир. рівноваги та Створення...
ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД Екологія – охорона природи ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД – див. Викид економічно допустимий....
ПЕЛАГІАЛЬ Екологія – охорона природи ПЕЛАГІАЛЬ – товща води або озера, що є місцем помешкання видів водяних організмів, не пов’язаних з дном водойми, та простягається від...
АДСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи АДСОРБЦІЯ – вбирання (поглинання) речовини (адсорбата) з газоподібного середовища або розчину поверхневим шаром твердого тіла (адсорбента) або рідини. Розрізняють фіз. А....
ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність багатьох видів рослин зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами. Забезпечується їхніми анат.-морф., фізіол. та біохім....
ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ – визначення продуктивності земель на основі оцінки чинників їхньої родючості за спец, методиками та шкалами....
ВОДОЛІКУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОЛІКУВАННЯ, гідротерапія, гідропатія – зовн. використання води різних т-ри та сольового складу з лікувальною та профілактичною метою....
ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА, фація осадова – умови (сучасні чи давні) накопичення осадів, упредметнені в геол. відкладах чи породах. Характеризуються фіз.-геогр., топографічними, фіз.-хім....
БІОЦИКЛ Екологія – охорона природи БІОЦИКЛ – вища одиниця екологічного розчленування земної поверхні. Розрізняють три Б.: море, суходіл та внутрішні (внутрішньоматерикові) водойми....
ЕДИФІКАТОР(И) Екологія – охорона природи ЕДИФІКАТОР(И) – види рослин, які переважають у фітоценозах і визначають особливості рослинного угруповання, в основному властивості фітоценозів (склад, структуру, фітосередовище, продукцію,...
ЗЕМЛЕТРУС Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕТРУС – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, зумовлені раптовими зміщеннями і розривами в земній корі або верхній частині мантії, які...
КРИТИЧНА ГЛИБИНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД Екологія – охорона природи КРИТИЧНА ГЛИБИНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД – див. Глибина критична до грунтових вод....
ФУМІГАТОР Екологія – охорона природи ФУМІГАТОР – машина для обробки фумігантами грунту, насаджень та місць зберігання с.-г. продукції. Розрізняють Ф. грунт, і палаткові....
КАДАСТР ОХОРОННИХ ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ Екологія – охорона природи КАДАСТР ОХОРОННИХ ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ – систематизоване зведення відомостей про всі території та об’єкти, що мають охоронну цінність. Крім заг. кадастрових показників,...
БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ – галузь науки, що досліджує закономірності формування, функціонування і розвитку біогеоценозів. Засновником Б. є В. М. Сукачов, який у 40-х...
ПОЙКІЛОТЕРМНІ ТВАРИНИ Екологія – охорона природи ПОЙКІЛОТЕРМНІ ТВАРИНИ, холоднокровні тварини – з нестійким рівнем обміну речовин, непостійною температурою тіла і майже повною відсутністю механізмів теплорегуляції. Життєдіяльність і...
ГІПОТЕЗА Г. РОЗЕНБЕРГА ТА С. РУДЕРМАНА Екологія – охорона природи ГІПОТЕЗА Г. РОЗЕНБЕРГА ТА С. РУДЕРМАНА – див. Принцип (гіпотеза) Г. Розенберга та С. Рудермана....
ЗИМОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ЗИМОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин без істотних пошкоджень витримувати комплекс несприятливих умов зими (мороз, ожеледь, глибокий сніг, застій води на поверхні грунту...