Поняття про прислівник як частину мови

398. 1. Прочитай і відгадай загадки. Доведи, що виділені слова – це прислівники.

– Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі.

– Довгі ноги, довгий ніс, по болоту ходить скрізь.

– Біжить чимдуж по долинці у сіренькій кожушинці.

2. У якій загадці вжито прислівники-антоніми? Чи можна було б її відгадати без цих прислівників?

3. Випиши прислівники разом з дієсловами, з якими вони зв’язані в реченні. Став питання від дієслова до прислівника за зразком.

Зразок: гуляє (коли?) уночі.

399. 1. Розглянь малюнок. Прочитай текст і добери до нього заголовок.

На кам’янистому схилі в зеленій гущавині дерев ледь видніється лісникова хата з гнучкою радіощоглою на ній. Від хати по крутизні в’ється стежечка вниз до потоку. Щоранку спускається нею босоніж чорняве смагле дівчатко років десяти. Тримаючи глек у руці, легко стрибає з брили на брилу, озираючи вранішній світ дивакувато-ясними оченятами, усміхаючись назустріч горам, небу й сонцю.

Це Нателла, юна лісникова донька (За Олесем Гончарем).

2. Якою ти уявляєш Нателлу? Якими словами автор передає своє ставлення до дівчинки?

3. Спиши текст і підкресли прислівники. Знайди дієслова, з якими вони зв’язані. Усно постав питання від дієслів до прислівників.

400. 1. Прочитай прислів’я. Поясни, як ти розумієш їх зміст.

1. Посієш вчасно – збереш рясно. 2. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. 3. Земля-трудівниця аж парує та хліб людям щедро дарує.

2. Спиши. Прислівники підкресли. Усно постав до них питання. Чим прислівники відрізняються від інших частин мови?

3. Знайди речення з однорідними членами. Якою частиною мови вони виражені?

Щось мріє гай над річкою

Павло Тичина

401. 1. Прочитай поетичну мініатюру. Яка картина постає в твоїй уяві?

ВЕЧІРНІ ДЗВОНИ

Наполохавши птахів

Сонних,

В гай долинули з лугів дзвони.

То сріблисто задзвенів

Дзвоник –

Його крильцем зачепив

Коник…

Олег Гордійчук

2. Спиши вірш. Підкресли прислівник. На яке питання він відповідає? Що виражає? З яким словом зв’язаний в реченні?

3. Знайди у творі спільнокореневі слова. Випиши їх та познач корінь. Якими частинами мови вони виражені?

402. Спиши слова. Поміркуй, чи е вони спорідненими. Обгрунтуй свою думку.

403. 1. Прочитай речення.

Весело дзюрчить весняний струмок.

Весело дзюрчав весняний струмок.

Весело задзюрчав весняний струмок.

Весело задзюрчать весняні струмки.

2. Визнач час і число дієслів, з якими зв’язаний прислівник весело.

3. Зроби висновок, як змінювалось дієслово. Чи змінювалась при цьому форма прислівника?

Прислівник – незмінна частина мови, тому він не має закінчення. Схожі на закінчення частини основи прислівників є суфіксами:

404. 1. Прочитайте і порівняйте тексти. Якими частинами мови є виділені слова?

2. Запишіть словосполучення. Порівняйте прислівники і прикметники за значенням та за будовою. Зіставте питання, на які вони відповідають. З якою частиною мови найчастіше зв’язуються в реченні прислівники? А прикметники? Зробіть висновок.

Дзюрчить (як?)

Чорніють (як?)

Струмок (який?)

Лози (які?)

3. Від поданих прикметників утворіть і запишіть прислівники. Прокоментуйте, як ви це зробили.

Щедрий, голосний, повільне, спекотне, чудова, бадьора, близька, гордий, замріяне, лагідний.

405. 1. Прочитай текст.

ПРИКМЕТИ ПОГОДИ

– Ось і дочекались дощу, – впевнено говорить дід, показуючи на ластівок. Пташки стрімко пролітають над самою землею.

Проходить півгодини. Глухо бурчить грім. На землю падають перші дощові краплини.

– Ти, дідусю, наче на барометр дивився!

– Правильно кажеш! Тільки барометр у мене живий. Ластівки завжди перед дощем низько над землею літають.

2. Чи відома тобі ця прикмета? Які ще прикмети передбачення дощу ти знаєш?

3. Випиши виділені дієслова та зв’язані з ними за змістом прислівники. У дужках постав до прислівників питання.

Сниться полю дощик

Вадим Крищенко

406. 1. Розглянь малюнок. Виразно прочитай вірш, виділяючи силою голосу слова, що допомагають уявити пишне квітування льону.

Синій льон зацвів у полі.

Синьо скрізь на видноколі.

На підгір’ї і в долині

Розлились озера сині.

Микола Сингаївський

2. Які слова вірша можна використати як заголовок?

3. Спиши вірш. Підкресли спільнокореневі прикметник і прислівник. Усно постав до них питання.

407. Спиши каліграфічно поетичні рядки. Знайди і підкресли прислівник.

Скаче коник-стрибунець через поле навпростець.

Віктор Терен

408. 1. Прочитай прислівники, що утворюють антонімічні пари.

Влітку – взимку, холодно – тепло, вгору – вниз, вгорі – внизу, вдень – уночі, вранці – увечері, високо – низько, тихо -голосно, направо -наліво, зліва -справа, радісно – сумно.

2. Розподіли прислівники на чотири групи відповідно до наведених питань і запиши в окремі колонки за зразком. Поміркуй, від яких частин мови утворилися ці прислівники.

Зразок:

3. До прислівників тепло, голосно, радісно добери і запиши синоніми.

409. 1. Прочитайте тексти. Який із них можна помістити в підручник з природознавства? Чому ви так вважаєте?

2. Які ознаки льону допомагають відрізнити його серед інших рослин? Доведіть, що льон – корисна технічна культура.

3. Випишіть прислівники: І варіант – з науково-популярного тексту; II варіант – із художнього. Усно поставте до прислівників питання. Визначте, від яких частин мови вони утворилися.

410. 1. Прочитай текст. Усно постав питання до кожної його частини.

КВІТКА СОНЦЯ

На високому стеблі – велика квітка із золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником.

Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та вранці, як тільки сходить зірниця, пелюстки тремтять.

То соняшник жде сходу сонця, радіє йому:

– Добрий день, сонечко, я так довго чекав на тебе! Вдень сонце піднімається все вище й вище, пливе по небу. І соняшник повертає за ним свою золоту голівку. Увечері сонце заходить за обрій, квітка востаннє усміхається його золотому промінню (За Василем Сухомлинським).

2. Випиши прислівники разом з дієсловами, з якими вони зв’язані за змістом. У дужках став питання від дієслова до прислівника.

Пісня лине над полями

Олекса Палійчук

411. 1. Прочитай вірш.

Тихо у полі… ні співу, ні шуму,

Думає поле глибокую думу,

Тишею душу свою напуває,

Колос зелений зерном наливає.

Тихо… ні співу, ні шуму.

Думає думу.

Олександр Олесь

2. Які слова змальовують поле як живу істоту? Чи сподобався тобі створений поетом образ?

3. Знайди в тексті вірша спільнокореневі слова. Якими частинами мови вони виражені?

4. Від виділених прикметників утвори і запиши прислівники.

412. 1. Прочитай текст.

Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала крильми на місці напружено, часто і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла й гучала. Тоді, скінчивши, падала тихо униз, натягала другу з неба на землю. Єднала небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля (Михайло Коцюбинський).

2. Про яку пташку розповідає письменник? Чи доводилось тобі чути її спів? Якщо так, то поділися своїми враженнями.

3. Спиши текст. Добери до нього заголовок. Підкресли вжиті у творі прислівники. Назви прислівники-синоніми і прислівники-антоніми.

413. Спиши буквосполучення і слова.

414. 1. Прочитайте і спишіть текст, вибираючи з дужок влучні прислівники. Доберіть і запишіть до тексту заголовок.

Петрик відчинив клітку і випустив щиглика. Пташка сіла на гілку бузку і (голосно, лунко, дзвінко, гучно) заспівала. Щиглик оселився (недалеко, близько, поруч, поблизу) Петрикового дому. Він (неодноразово, часто, постійно, нерідко) прилітав у садок. Сяде на кущ і (радісно, весело, утішно) виспівує.

2. Поміняйтеся зошитами і з’ясуйте, чи однакові прислівники ви вибрали. Обговоріть, кому з вас вдалося краще виконати завдання.

415. 1. Прочитай текст. Чому його так названо?

ЗВАБНИЦЯ ПОЛЬОВА

Перепілка десь із хлібів повноголосо оповістила про себе. Дівча вперше чує оце:

– Під-падьом! Під-падьом!

Озвалося спершу за горбом, а потім раптово підпадьомкнуло зовсім близько, ніби перепілка навмисно перемістилася ближче до нас, щоб ми краще почули її, польову пустунку.

Дівча шаснуло в напрямі, де перепілка востаннє підпадьомкнула. Але там тихо, ніби справді вичікують, доки дівча підбіжить ближче, щоб потім ураз, немов з іншого місця, ще голосніше, аж ніби задирливо:

– Під-падьом!.. (За Олесем Гончарем).

2. Випиши з тексту прислівники (ті, що повторюються, виписуй тільки раз). Підкресли прислівники-антоніми. Підказка: уданому творі 18 прислівників.

І бджоли носять мед густий

Анатолій Костецький

416. 1. Прочитай вірш. Який настрій він створює? Опиши, яку картину ти уявляєш.

ПОЧАТОК МЕДОНОСУ

Медонос весняний

Розпочався нині.

І гудуть невпинно

Вулики бджолині.

А дідусь між ними

Ходить на світанку,

Слухає, як бджоли

Дзумкають веснянку.

Степан Жупанин

2. Випиши словосполучення дієслів із прислівниками. У дужках став до прислівників питання.

3. Знайди в поетичному творі спільнокореневі слова. Скільки їх? Якими частинами мови вони виражені? Запиши ці слова і познач корінь.

417. Спиши слова. Підкресли серед них те, в якому найменше звуків. Поясни свій вибір.

418. 1. Прочитайте текст. Доповніть його прислівниками, скориставшись питаннями і словами з довідки. Зробіть висновок, як змінюється текст завдяки прислівникам.

ДЯДЬКО РОМАН І ЗОЛОТОКРИЛКИ

На величезному лану гречки пасуться бджолята. Як гарно їм (де?)… на просторах, у білому квітучому царстві! Трудитися – то в них справжнє життя.

Порядкує коло тих бджіл дядько Роман. Він, кажуть, знає таємну бджолину мову. Ходить серед вуликів і щось намовляє бджолятам. Певно, щоб (як?)… роїлися, не хворіли та (як?) … носили нектар з далеких і близьких квіток (За Олесем Гончарем).

Слова для довідки: тут, краще, веселіше.

2. Які слова вживає автор замість слова бджолята? З якою метою?

3. Спишіть другий абзац. Підкресліть вставлені вами прислівники. Поміркуйте, як вони утворилися.

Від прислівників, що відповідають на питання як?:

Можна утворювати нові форми, додаючи: суфікси – іше або – ше (тепліше, легше);

Слова значно, набагато, трохи та ін. (значно тепліше, трохи тепліше);

Префікс най – (найтепліше, найлегше);

Префікси як – або що – (якнайтепліше, щонайлегше).

419. 1. Від поданих прислівників утвори і запиши нові форми. Скористайся порадою Вченого Лиса, наведеною у попередній вправі.

Голосно, сильно, темно, високо, швидко.

2. Склади і запиши речення з різними формами одного прислівника (на вибір).

420. 1. Прочитай і спиши. Які ще народні прикмети, пов’язані з життям бджіл, ти знаєш?

Погоду бджола знає краще за нас. Якщо зранку весело і стрімко літає, день буде погожий, сонячний (За Олесем Гончарем).

2. Підкресли прислівники і зв’язані за змістом дієслова. Встанови зв’язок слів у першому реченні.

3. Від кожного прислівника утвори і запиши нові форми.

Зацвіла в долині червона калина

Тарас Шевченко

421. 1. Прочитай вірш. Опиши, якою ти уявляєш калину.

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

Тарас Шевченко

2. Запиши вірш з пам’яті. Підкресли прислівник. Добери до нього синоніми та спільнокореневі слова.

422. Спиши речення. Встанови в ньому зв’язок слів.

Пишається над водою червона калина.

Тарас Шевченко

423. 1. Прочитайте. Поділіть текст на речення і запишіть з коментуванням.

Цвітуть яблуні сонце вже встало і золотить повітря так тепло, так радісно птахи щебечуть під блакитним небом (Михайло Коцюбинський).

2. Відшукайте речення з однорідними членами. На які питання вони відповідають? З якими словами зв’язані в реченні? Якими частинами мови виражені?

Прислівники, які в реченні пояснюють одне й те саме дієслово і відповідають на однакові питання, є однорідними другорядними членами речення.

424. 1. Розгляньте малюнок і прочитайте зачин казки.

ХТО РОЗБУДИТЬ КАЛИНКУ?

На крилах південного вітру прилетіла Весна-красна й одразу взялася до роботи…

2. Складіть і запишіть продовження казки: І варіант – на основі власних спостережень; II варіант – скориставшись

Робочими матеріалами Вченого Лиса. Використовуйте у своїх творах речення з однорідними другорядними членами, які виражені прислівниками.

425. 1. Прочитай уривок з легенди. З’ясуй, чи є в цьому творі речення з однорідними членами, вираженими прислівниками.

У давні часи калина не скрізь росла-родила. Довго і наполегливо доводилось людям лісами й полями, болотами та ярами шукати калинові грона. Навіть на кам’яних скелях шукали, але не часто знаходили. А кому щастило зірвати дозрілі ягоди, той ніс їх у свою домівку, і в тій хаті назавжди оселялися радість, злагода і достаток…

2. Спиши текст. Підкресли прислівники.