УРОК 5. ПРАКТИЧНА РОБОТА 4 “АНАЛІЗ ТЕМАТИЧНИХ КАРТ (ГЕОГРАФІЧНИХ ПОЯСІВ І ПРИРОДНИХ ЗОН)”
Навчальна мета: повторити, розширити та систематизувати знання учнів про властивості і закономірності розвитку географічної оболонки, закономірності поширення географічних поясів і природних зон; продовжити вдосконалювати уміння та навички працювати з тематичними картами атласа з метою встановлення та пояснення головних географічних закономірностей.
Основні поняття: географічний пояс, природна зона, природний комплекс, компонент
Обладнання: фізична карта світу, карта географічних поясів та природних зон світу, підручники, атласи зошити для практичних робіт з друкованою основою.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і умінь
– Які оболонки Землі вам відомі?
– Яка оболонка утворилася в результаті взаємодії всіх оболонок?
– Що називають природним комплексом?
– Які природні комплекси Землі вважають найбільшими?
– Як впливає людина на географічну оболонку?
– Чому необхідно
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Давайте розглянемо карту “Географічні пояси та природні зони світу”. Чи не нагадує вона різнокольоровий візерунок? Окремі шматочки – це природні зони, які разом утворюють витягнуті смуги – географічні пояси, що в сукупності створюють малюнок – географічну оболонку. Якщо “вилучити” будь-яку частинку малюнка, вся його цілісність спотвориться. Такі самі правила існують і в природі. Кожен природний компонент має своє місце у природному комплексі та відіграє певну роль. І будь-яке втручання порушує природні взаємозв’язки.
Вивчення природних взаємозв’язків має винятково важливе значення для оцінки різних процесів і здійснення географічних прогнозів, пов’язаних із виявленням можливих наслідків господарської діяльності людини, а також для розуміння кожною людиною необхідності дбайливого ставлення до природи.
Отже, сьогодні на уроці ми пригадаємо головні властивості та закономірності географічної оболонки та, спираючись на ці знання, визначимо закономірності поширення географічних поясів і природних зон Землі за тематичними картами атласа.
ІV. Поглиблення й розширення знань
1. Географічна оболонка і закономірності її розвитку
Географічна оболонка – цілісна й безперервна оболонка Землі, що включає в себе нижню частину атмосфери, верхню – літосфери, усю гідросферу і всю біосферу. Потужність географічної оболонки становить близько 40 км, однак цей найтонший шар (1 % від усього об’єму Землі), на думку вчених, є найбільш складно улаштованою частиною нашої планети.
Географічна оболонка має низку закономірностей. До найважливіших із них належать цілісність, ритмічність, зональність (горизонтальна та вертикальна).
Цілісність – найважливіша географічна закономірність, заснована на тісному взаємозв’язку компонентів географічної оболонки. Зміна одного компонента неминуче призводить до зміни інших і географічної оболонки в цілому.
Ритмічність – це періодичність і повторюваність природних процесів та явищ у часі. Добовий період обертання Землі навколо своєї осі та річний період обертання навколо Сонця, періоди гороутворення, що повторюються через тривалі проміжки, зміни сонячної активності та клімату, періоди спостереження і сон у живих організмів (і людини в тому числі) – усе це приклади ритмів різної тривалості в географічній оболонці.
Широтна зональність – закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів від екватора до полюсів. Широтна зональність зумовлена нерівномірним розподілом енергії Сонця по широті через кулястість Землі.
Висотна поясність (вертикальна зональність) – закономірна зміна природних комплексів, пов’язана зі зміною висоти над рівнем моря, характерна для гірської місцевості і зумовлена насамперед зміною кліматичних умов із висотою і зниженням температури й тиску, збільшенням (до певної висоти) кількості опадів.
Усі речовини географічної оболонки перебувають у постійному кругообігу.
2. Природні комплекси
Природний комплекс – закономірне поєднання природних компонентів на певній території, які перебувають у взаємодії та утворюють нерозривну систему. Найбільший природний комплекс – географічна оболонка, яка поділяється на менші за розмірами природні комплекси.
Зональні й азональні природні комплекси.
Географічні пояси – найбільші широтні зональні підрозділи географічної оболонки. Географічні пояси збігаються з кліматичними поясуми і мають одні й ті самі назви.
Природні зони – великі частини географічних поясів, які закономірно змінюються від екватора до полюсів і від океанів углиб материків. Формування природних зон обумовлено насамперед типом клімату.
Виконання практичної роботи 4 “Установлення закономірностей поширення географічних поясів і природних зон Землі за тематичними картами атласа” (рекомендується виконувати у зошитах для практичних робіт з друкованою основою)
V. Закріплення вивченого матеріалу
Закінчення практичної роботи 4 “Установлення закономірностей поширення географічних поясів і природних зон Землі за тематичними картами атласа”.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
– Опрацювати параграф…
– Випереджальне завдання (окремим учням) – підготувати повідомлення про дослідження Тихого океану.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)