ПРЕСОВИЙ ВІСК – одержують за допомогою гвинтових або гідравлічних пресів на воскобійних заводах, витягають із різної воскової сировини. Якість цього воску залежить від сорту сировини, що переробляється, обладнання заводу й способу переробки.
П. в. одержують із суші або з пасічних витопок і мерви. Віск із суші вважається найкращим, найпридатнішим для виготовлення штучної вощини, на яку йде найбільш високоякісний віск. Віск із мерви й витопок часто називають технічним, він має темний колір і знижену твердість, і його часто використовують
Спочатку воскосировину необхідно розварити в м’якій воді. Розварена сировина складається із двох частин: рідкої (гаряча вода й розплавлений віск) і твердої (не воскова частина, що дає після пресування мерву). Мета фільтрування – відокремити рідку частину від твердої.
Відціджування воску – найпростіший спосіб переробки воскової сировини, що може бути застосований на будь-якій пасіці. Він полягає в розварюванні воскової сировини в киплячій воді й відціджуванні через сито розплавленого воску разом із гарячою водою. Для цього до
Користуючись цим способом, одержують великий вихід воску високої якості, але слід виконувати три умови, що їх обов’язково враховують при всіх способах переробки воскової сировини пресуванням.
1. Для розварювання беруть м’яку воду. Тверда вода зменшує вихід воску й робить його низькоякісним, темним або сірим, із пористою структурою.
2. Для розварювання користуються тільки алюмінієвим, емальованим або гончарним посудом. Луджений, мідний і оцинкований посуд не підходить.
3.У процесі відціджування не можна допускати остигання розвареної суші. Зниження температури збільшить в’язкість воску, тому він важко відділятиметься від воскосировини й мерва вийде більш восковитою.
Якість продукту залежить ще й від якості розварювання воскової сировини. Воскову сировину, призначену для розварювання, кладуть у ємність, заливають водою й на вогні або електроплиті нагрівають і доводять до кипіння. Вільний віск суші розплавляється й спливає на поверхню. Сировину постійно перемішують і кип’ятять доти, поки не розпадуться всі шматочки суші й вона не стане зовсім м’якою. Якщо в розвареній восковій сировині залишаться шматочки твердої суші, то в них залишиться віск і вихід його при пресуванні знизиться.
Повноцінну воскову сировину замочувати не треба, але сушу, що містить пергу, падевий мед або забруднену екскрементами бджіл, рекомендується вимочувати в теплій воді протягом 1- 2 діб. Якщо суш не очистити, то ці речовини, будучи емульгаторами, сприятимуть утворенню емульсії воску.
На пасіках використовують воскопреси різних конструкцій. Найпримітивнішим способом віджимання є воскопрес ” щипці”. Цей прилад простий і масово використовується бджолярами на пасіках, що нараховують 100-200 бджолосімей. Розварену суш піддають тиску, що збільшує вихід воску. Розварену воскосировину беруть у мішечок і віджимають між двома “лопатями”, з’єднаними шарнірно. Мішечок віджимають двічі, повертаючи його до шарнірів то одним, то іншим боком. Якщо є необхідність, суш в мішечку повторно розварюють і ще раз віджимають.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)