ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ
§26. ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ
Приголосні звуки утворюються поєднанням шуму та голосу або тільки з шуму.
Шуми утворюються, коли струмінь видихуваного повітря наштовхується на створені язиком, губами та зубами перепони.
Приголосні звуки, які утворюються з голосу й шуму, називаються дзвінкими. Наприклад: [б], [д], [з], [ж]. При вимові дзвінких приголосних голосові зв’язки дрижать.
Приголосні звуки, які утворюються тільки з шуму, називаються
277. У кожному з поданих слів визначте й назвіть дзвінкі та глухі приголосні.
Добро, мати, небо, птах, жити, спів, учити, знати.
Вимовте слова, поклавши пальці на гортань, поспостерігайте: при вимові яких приголосних відчувається дрижання зв’язок, при вимові яких – ні.
278. Прочитайте. Вкажіть слова, які мають у своєму складі тільки дзвінкі приголосні, та слова, що містять тільки глухі.
1. Зеленому колоскові співа жайвір колискову: “Рости в землю корінцями, виповняйся зеренцями!” (А. М’ястківський).
Зробіть звуковий запис виділених слів. Укажіть у них дзвінкі та глухі приголосні.
– Визначте слова із сумнівними ненаголошеними голосними. Визначте в них орфограми, поясніть написання відповідним орфографічним правилом.
Чи пам’ятаєте ви колискові, які вам співали ваші рідні? Чи потрібні сьогодні колискові?
Лариса Ментова. Колискова
279. Прочитайте вірш. Поясніть, що спричинило плутанину в значенні слів.
Гриб і грип
Учора простудився
На ковзанці Пилип,
І лікарі сказали,
Що у Пилипа – грип.
Лежить він в ліжку кволий,
Од кашлю вже охрип,
Либонь, тепер до школи
Не скоро пустить грип.
– І чом це так на світі,-
Дивується Пилип,-
Грибів давно не бачу,
А захворів на гриб?
А ви, уважні друзі,
Сказати не могли б,
Як можна розрізнити
Звичайний гриб і грип?
Петро Сорока.
Окремі дзвінкі та глухі приголосні дуже близькі між собою за звучанням, місцем і способом творення.
Наприклад, приголосні [б] і [п]. Відмінність між ними лише в тому, що [б] вимовляється з участю голосу й шуму, а [п] – лише з участю шуму.
Такі споріднені звуки становлять пару дзвінкого та глухого приголосних.
280. У поданих словах замініть будь-який глухий приголосний на парний йому дзвінкий так, щоб утворилося нове слово. Слова запишіть парами.
Билина, коса, серп, мимохіть, там, куля.
Значення виділеного слова з’ясуйте за Тлумачним словничком
Придумайте подібну історію, обігравши слова каска – казка.
– Уподібнення приголосних звуків
281. Прочитайте. Як вимовляються виділені дзвінкі приголосні у виділених словах?
1. Я вірив, що коля[д]ка порятує усіх нещасних у моїм селі (Д. Павличко), 2. Ка[з]ки містять схеми правильної поведінки і правильного вибору – на різні випадки життя (3 журналу). 3. У подвійних вікнах лиш оса дзвеніла й билась об легкі ши[б]ки (Б. Гаптар).
Що вам відомо про українські колядки? Розкажіть про них двома-трьома реченнями. Правильно вимовляйте дзвінкі приголосні звуки.
У середині та в кінці слова дзвінкі приголосні в українській мові не оглушуються і вимовляються чітко: голуб, стежка, мороз, казка.
Виняток становить дзвінкий приголосний [г]. Перед глухими приголосними він оглушується і вимовляється, як парний йому глухий [х]: легко [лехко], нігті [н’ і х т’ і].
Глухі приголосні перед дзвінкими звучать, як парні їм дзвінкі: боротьба [б о р о д’ б а], вокзал [в о г з а л].
Така вимова звуків відповідає правилам української орфоепії.
Щоб не помилитись у написанні, треба так змінити слово або дібрати до нього споріднене, щоб після сумнівного приголосного був голосний звук. Тоді приголосний вимовляється виразно.
Наприклад: легко, бо легенько; нігті, бо ніготь; боротьба, бо боротися.
Якщо перевірне слово дібрати неможливо, слід звернутися до орфографічного словника.
ОРФОГРАМА:
Літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється:
Легко, вокзал, молотьба
282. Передайте кожне слово звукописом, доберіть до нього перевірне слово.
Боротьба, кігтик, полегкість, дьогтю, перемогти.
Чи уподібнюються в середині та в кінці слова дзвінкі приголосні? Який приголосний становить виняток?
Чи уподібнюються глухі приголосні? Перед яким приголосним? Чи є ця умова обов’язковою?
283. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
1. Пізнать себе – то школа неле..ка. Ж..ття мінливе, мов шв..дка ріка (П. Воронько). 2. А десь на горизонті дви..тять громи (Я. Перебийніс). 3. Небо хмарне, во..ке, наче з вати (В. Сосюра).
4. Ле..кі тумани серпанками сонні долини вкр..вають (Леся Українка). 5. Багрець в..чірньої зорі палав, ми..тів, палахкотів (М. Бажай).
Позначте в словах орфограму “літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється”.
– Поясніть значення стійких словосполучень сідати на легкий хліб; гострити кігті. Вимовте їх відповідно до правил орфоепії.
284. Перепишіть прислів’я, до кожного з виділених слів доберіть перевірне слово й запишіть його в дужках. Позначте у виділених словах орфограму.
1. Той, хто чухає ведмедя, повинен мати залізні нігті. 2. Далеко, та легко, а близько, то слизько. 3. Праця – не ганьба, хоч і молотьба. 4. Покора і просьба стіну пробивають. 5. Ложка дьогтю зіпсує діжку меду.
Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.
Дзвінкий приголосний [з] у префіксах роз-, без – перед наступними глухими приголосними може оглушуватися: розказати [ро сказати], безперечно [беисп еир еч н о].
Чі. Внаслідок такого уподібнення вимовляється подовжений свистячий звук: дочці [д о ц:’ і], донечці [дон еиц’: і], лисичці [л ие с й ц’:і], або два свистячі звуки: подружці [п о д р у з’ ц’ і], книжці [к н и з’ ц’ і], товаришці [т о в а р иес’ ц’ і], ложці [л о з’ ц’ і].
На письмі такі зміни у вимові не позначаються. Щоб не помилитись у написанні, слово із сумінівним приголосним потрібно змінити або дібрати до нього споріднене так, щоб після сумнівного звука стояв голосний (подружці – подруженька) або приголосний, що не впливає на вимову попереднього звука (донечці – донечка).
285. Перепишіть, зробіть звуковий запис виділених слів. Прочитайте речення, дотримуючи правил орфоепії.
1. Розплющив ранок очі сині (С. Лепех). 2. В небі хмара пролітала, білий пух порозсипала (Я. Воронько). 3. Землю ластівка черкає розтривоженим крилом (М. Рильський). 4. Безхатній пес не спить, він нашорошив вухо (Г. Кирпа).
286. Від поданих слів за допомогою префікса без – утворіть слова протилежного значення. Слова запишіть парами.
Плановий, славний, хребетний, слізний, хмарний, платний, шумний.
Вимовте дібрані слова, дотримуючи правил орфоепії.
287. Перепишіть, подані звукозаписом слова записуючи буквами.
1. Голодній [лие сиц:’і] курчатко сниться. 2. У [книз’ц’і] кохайся – розуму набирайся. 3. Молодому тепліше в [сороц’:і], ніж старому в кожусі. 4. Його і в [д’із’ц’і] не влучиш. 5. [мурас’ц’і] роса – океан (Народна творчість).
288. Подані іменники поставте у формі давального відмінка однини. Запишіть пари слів. Іменники у формі давального відмінка передайте звукописом.
Подружка, книжка, сестричка, лисичка, кішка, кішечка.
289. Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені літери.
1. І кожен росточок на гіло..ці грає зеленій (Є. Гуцало). 2. Довелося біло..ці гриб сушить на гіло..ці (А. Качан).
3. Хто витре Дюймово..ці сльози хустинкою голубою? (Г. Скірська). 4. Жупан – соро..ці не пара. 5. Жвавий, як рибка в рі..ці.
6. Нашій кіше..ці миші хвоста від’їли (Народна творчість).
Позначте в словах орфограму “літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється”.
Уподібнення відбувається при вимові дієслів на – ться, – шся: сміється [с м’і й е ц:’а], переливається [п еиреил иевайеи ц:’а], нахиляєшся [н а х ие л’ а й еи с:’а], змагаєшся [з м а г а й еи с:’а], купаєшся [к у п а й е ис:’а].
290. Прочитайте прислів’я, дотримуючи правил орфоепії.
1. Глибока вода не каламутиться. 2. Хто трудиться, той менше журиться. 3. Усяка людина цінується за працею. 4. Як боїшся горобців, не сій проса. 5. На мені покатаєшся, як на їжаку. 6. Хто хвалиться, той кається.
Поясніть написання дієслів зі знаком м’якшення та без нього.
291. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки дієслова.
1. Слово до слова, то й… мова. 2. Де рибка…, там вудку й закидай. 3. На чужому коні не наїздишся, на чужому добрі…. 4. Держися за гриву, бо за хвіст…. 5. Як топишся, то й за соломинку….
ДОВІДКА
Ловиться. Зложиться. Схопишся. Не нахвалишся. Не вдержишся.
Прочитайте прислів’я, звертаючи увагу на правильну вимову дієслів.
– Поясніть написання дієслів з не.
292. ” І Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Виділені слова вимовте відповідно до правил орфоепії.
1. Крушімо зло в щоденній боро.. ьбі! (Т. Севернюк). 2. Гуде планета в буднях, як во..зал (Б. Олійник).
3. Навчай гро..ьбою тільки тоді, коли неможнапро..ьбою. 4. Л..лека у соро..ці з полотна – немов косар (Є. Гуцало). 5. Усміхнеться д..тятко в п..лю..ці (Б. Василашко).
Позначте в словах орфограму “літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється”.
– Підкресліть слова із сумнівними ненаголошеними голосними. Поясніть їхнє написання.
Роздивіться репродукцію картини сучасного українського художника Павла Волика. Доберіть до неї назву.
– Спрощення в групах приголосних
Іноді при творенні нового слова або його зміні виникає важкий для вимоги збіг кількох приголосних звуків. Тоді один зі звуків випадає, у результаті чого вимова слова стає легшою, а мовлення – милозвучним. Таке явище називають спрощенням.
У групах приголосних – ждн, – здн-, – стн-, – стл – у вимові приголосні [Д] і [т] випадають: радісний (хоч радість), персні (хоч перстень), тижневий, тижні (хоч тиждень).
У групі приголосних – слн – випадає звук [л]: масний (хоч масло), навмисне (хоч мислити). У групі приголосних – рдц – випадає звук [д]: серце (хоч сердець, серденько).
У зазначених випадках спрощення позначається на письмі.
293. Розгляньте таблицю. Які приголосні випадають у вказаних групах приголосних?
ОРФОГРАМА: спрощення в групах приголосних:
Виїзний, радісний, масний
294. Від поданих іменників утворіть прикметники. Вимовте їх відповідно до правил орфоепії. Слова запишіть парами.
Кількість, область, доблесть, лестощі, піст, масло, швидкість.
Назвіть групи приголосних, у яких відбулося спрощення, підкресліть літери, якими ці приголосні позначаються на письмі.
– Чи позначилося спрощення на написанні утворених вами слів?
295. Перепишіть прислів’я. Визначте слова, від яких утворилися виділені прикметники, запишіть їх у дужках.
1. Чесна праця щастя приносить. 2. Без труда щасливий тільки лінивий. 3. На грубе слово не зважай, на улесливе – не здавайся. 4. Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним. 5. Де слова масні, там пироги пісні.
Позначте у словах орфограму “спрощення в групах приголосних”.
Спрощення – явище усного мовлення, воно забезпечує його о милозвучність.
Спрощення позначається на вимові слів шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, надкістниця, хворостняк. Проте на письмі літера гу цих словах зберігається. Ці слова потрібно запам’ятати.
При вимові прикметників, утворених від іншомовних слів із кінцевим ст звук [т], здебільшого випадає, проте на письмі літера т зберігається: контраст – контрастний, баласт – баластний, аванпост – аванпостний.
296. Перепишіть, уставляючи на місці крапок, де це потрібно, пропущену літеру.
Ус..на відповідь, зап’яс..на прикраса, хвас..ливий заєць, капос..на лисиця, аванпостний загін, балас..ний запас, пес..ливі слова, доблес..ний воїн, улес..ливий ворог, почес. ліе звання, швидкіс..не шосе, кіс..лявий звір, облас..ний архів, виїз..на нарада, кількісний склад, контрастні кольори.
Значення виділених слів з’ясуйте за тлумачним словничком.
297. До поданих слів доберіть спільнокореневі, у вимові яких відбувається спрощення. Дібрані слова запишіть літерами та передайте звукописом.
Шелест, свист, цілість, вість, очистити, стелити.
Прочитайте дібрані слова відповідно до правил орфоепії.
298. Перепишіть, уставляючи, де потрібно, літери.
1. Батьківщина – це рідна мова, це дотримане чес..не слово (А. Костецький). 2. Мила нам душа правдива, совіс..на, трудяща (Д. Білоус). 3. Не вір облес..ним, стережися злюк (7. Франко).
4. Негідна надмірна жаліс..ливість до самого себе, як і безжаліс..- не ставлення, байдужість до іншої людини (В. Сухомлинський).
5. А найстрашніші – трутні зліс..ні. Вони картання гідні, звісно (Н. Тихий). 6. Прадавня стіна, їй шістнадцять століть (П. Воронько). 7. З кістлявої рибки несмачна юшка (Народна творчість).
Чи сприяє спрощення милозвучності української мови? Яким чином?
Роздивіться зображення чарівниць Творчості і Любові, що виникли в уяві художниці Вікторії Ковальчук. Як, на вашу думку, має виглядати чарівниця Милозвучності української мови? Розкажіть або намалюйте.
ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І РОЗПОВІДАЮ!
Запитання і завдання для самоперевірки
– У чому суть спрощення приголосних звуків? Як спрощення сприяє милозвучності української мови?
– Як ви розумієте значення слова милозвучність?
– У яких групах приголосних відбувається спрощення?
– Які приголосні звуки найчастіше спрощуються? Наведіть приклади.
– Як передається результат спрощення на письмі?
– У яких словах спрощення відбувається у вимові, але не передається на письмі?
– Чи відбувається спрощення у прикметниках, утворених від іншомовних слів з кінцевим – ст? Наведіть приклади.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ЧИТАННЯ – ПИСЬМО
ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ ОПИС ТВАРИНИ
299. Прочитайте текст мовчки. Визначте його тему та головну думку. Що ви можете сказати про людей, які прихистили покалічену тварину?
Кіт був великий, попелястий з білими плямами на спині й череві. Хвіст у нього був куций і негарний.
Ходив кіт дивно, попід самими стінами. Доходив до кутка, тоді повертав і йшов прямо на двері. Тварина була сліпа.
Ще кошеням собаки відгризли котові хвоста й видряпали очі. Тому до псів кіт був ненависний. Як тільки чув у під’їзді собаку, починав злісно стрибати на двері.
До людей кіт був дуже добрий, а хазяїв, які його врятували, щиро любив. Коли кота гладили, він низько вигинав спину, нахиляв убік голову й жалісно м’явкав. Тварина любила пестливі слова.
Хазяї не могли нахвалитися на його охайність і лагідність. Щоб бути корисним, кіт навіть пробував ловити мишей, але з цього нічого не вийшло.
Усі милувалися його блискучою й пухнастою шерстю. Іншою прикрасою кота були його довжелезні й цупкі вуса.
Безхвостого й сліпого кота любили за його чемність і порядність.
З журналу.
Визначте в тексті слова, у яких відбувається спрощення. Поясніть їхнє написання.
– Прочитайте текст уголос, дотримуючи правил орфоепії.
– Визначте стиль тексту, свою думку доведіть.
– Які типи мовлення поєднано в тексті? Як ви це визначили?
– Доберіть до тексту заголовок. Що він відбиває – тему чи головну думку?
– Прочитайте з тексту лише ті речення, які описують тварину.
300. Прочитайте текст мовчки, визначте його тему й головну думку.
Золота рибка
У невеличкій річечці зітхає вода. Над річкою ростуть дві тополі. Давид часто приходить до цих тополь. Хлопець згадує, як на цьому місці він кошиком упіймав між корінням золоту рибку. Вона вмістилася в його дитячій долоні. Луска була блискуча та яскрава, наче зіткана з сонячного проміння.
Хлопець чекав, поки рибка заговорить людським голосом і розгорне перед ним чарівний світ казки. Але вона глипала отверділим ротом і нічого не казала. Рибка задихалася в руці хлопчика. Опуклим райдужним оком вона дивилася в чутливу душу дитини.
Тоді Давид опустив руку у воду. Рибка відчула волю, стрепенулася, завмерла, підвела червоні плавники й зникла в глибині.
І хоч золота рибка не заговорила до нього, але, певно, мала якісь чари, бо Давид запам’ятав її на все життя.
За М. Стельмахом.
Визначте в тексті слова із сумнівними ненаголошеними голосними. Поясніть написання цих слів.
– Прочитайте текст уголос, дотримуючи правил орфоепії.
– Як ви розумієте вислів розгорнути чарівний світ казки?
– Поя сніть вислови зітхає вода, райдужне око, дивитися в душу:
– Які типи мовлення поєднано в тексті? Прочитайте речення, у яких описано золоту рибку.
– Складіть план тексту, запишіть його.
– За планом напишіть переказ тексту.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)