Політологія
РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ
ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ
4. Природа політичних знань. Функції політичної науки
До кінця XIX ст. в політичній науці переважали нормативістський підхід і нормативні знання. Головну увагу було зосереджено на пошуку ідеального політичного ладу, який міг би забезпечити суспільне благо або оптимальну реалізацію природних прав людини. Нормативні знання й сьогодні є важливою складовою політичної науки. Йдеться про пошук найефективніших
Від нормативних відрізняються своєю об’єктивністю дескриптні (описові) й казуальні (причинові) знання. Перші становлять науковий опис реальних подій, фактів, у якому використовуються статистичні дані, результати опитувань, спостереження. Казуальні знання розкривають причинно-наслідкові зв’язки між різними соціальними та політичними явищами.
Отже, наукові політичні знання систематизують і впорядковують соціальні факти, пояснюють і прогнозують відповідні події. Політична наука розвивається
Специфіка політологічних знань визначає роль і функції цієї науки в суспільстві.
Насамперед, це гносеологічна, або теоретико-пізнавальна функція, тобто адекватне віддзеркалення у людській свідомості політичної реальності, розкриття властивих їй об’єктивних зв’язків і закономірностей.
Методологічна функція охоплює способи, методи та принципи теоретичного дослідження політики й практичної реалізації здобутих знань.
Аксеологічна функція полягає в оцінці політичного ладу, інститутів, поведінки, подій.
Політологія виконує також функцію політичної соціалізації. Йдеться про формування політичної та громадянської культури населення, засвоєння політичного досвіду й використання його в порівняльній поведінці.
Прогностична функція передбачає моделі розвитку політичних процесів, різні варіанти та ймовірний перебіг політичних подій. Це необхідно для вироблення механізму раціональної організації політичних процесів, урахування ресурсів політичної влади.
Одна з найважливіших функцій політології – прикладна, або функція раціоналізації політичного життя, політичних інститутів і відносин, політико – управлінських рішень. Політологія виступає теоретичною основою державного будівництва та політичного реформування.
Звичайно, правда й у тому, що реальна політика значною мірою ірраціональна, є процесом боротьби за владу, суперництва різних інтересів і амбіцій, пошуку компромісів і злагоди. І все ж вплив політології на політичні й соціальні процеси помітно зростає, збагачується її зміст, виникають нові парадигми.