ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період
35 Природа рідного краю
Забаритися (задержаться)
Нищечком (тихонечко)
Наполоханий (напуганный)
Похнюпитись (потупиться)
Дмитро Чередниченко
СИНІЙ ВЕЧІР
Ходив, ходив, ходив синім лісом синій Вечір – та й забарився. Стала його мати Ніч шукати й додому кликати:
– Си-и-и-ну!
Почув він та й дух затаїв: “Мабуть, битиме”. І – бігом, бігом, бігом нищечком додому. Щоб як мати гукне, сказати: “А я тут, я коло хати був, далеко й не ходив…”
– Си-ну! Сину! Си-ній синку!..-
Ось-ось добіжить Вечір додому, ось-ось добіжить. Та й перепинився й наробив шелесту – наполохані сичі закричали, а мати почула та й сплеснула в долоні:
– Нарешті з’явився, та ще й босий! Де ж твої черевички?
А Вечір стояв, похнюпившись, і тільки блимав темними очима:
– Загубив.
– Ану ходім, показуй де.
Цілу ніч ходила мати з сином, шукали черевички, так і не знайшли.
А вранці коники-стрибунці вийшли із хати з-під листка, аж коло порога сині черевички стоять, повні живої роси. Коники спочатку здивувалися, а потім напилися живої роси, взули сині черевички
– Ласкаво просимо до хати, любе сонечко.
Прослідкуй, як змальовано в оповіданні прихід вечора, ночі, ранку. Які картини поставали у твоїй уяві під час читання тексту? Розкажи, а потім намалюй їх.
Розглянь малюнки. Дай дітям імена. Розкажи, що роблять друзі лісу.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)