РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Морфологія. Орфографія. Прислівник

& 26. РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Болісно серцю, жалем обгортає

Пісня смутна солов’їна,..

Десь із туману, з прозорої хмари

Дивиться давня Вкраїна.

А. Кримський

ПАМ’ЯТАЙМО

За лексичним значенням і синтаксичною роллю в реченні прислівники поділяються на дві основні групи: означальні й обставинні, які, в свою чергу, створюють розряди.

Означальні прислівники

Якісно-означальні

Приклади

Прислівники з суфіксами – о,

– е. Найбільш поширена в українській мові група прислівників, які походять від прикметників або співвідносні з ними. Якісно – означальні прислівники характеризують дію, стан або іншу ознаку за якістю. Якісно-означальні прислівники пояснюють дієслова, дієприкметники і дієприслівники. Вони відповідають на питання як? Якісно-означальним є також прислівник так

Вчитися (як?) відмінно, читати (як?) виразно, (як?) міцно потиснути руку, (як?) чудово намальований, (як?) сумлінно працюючи, (як?) добре відпочити,

(як?) більше зробити тощо А от мені хоч і довіку б (як?) так… Живу у горницях, на килимах качаюсь (Л. Глібов)

Кількісно-означальні

Приклади

Прислівники, що характеризують дію, стан або іншу ознаку з боку кількості і міри вияву, залежать від прикметників, дієслів, дієприкметників, інших прислівників, відповідають на питання скільки? на скільки? якою мірою?

Приходив (скільки?) тричі, (на скільки?) вдвоє більше, (якою мірою?) дуже сумлінний, (якою мірою?) надзвичайно уважний, (на скільки?) досить активний, наповнений (на скільки?) вщерть, (скільки?) багато працює, (якою мірою?) ледве-ледве наздогнав, (на скільки?) трохи збентежений, знищити (якою мірою?) дотла тощо

Прислівники способу дії

Приклади

Пояснюють дію або стан щодо характеру чи способу її вияву, утворюються від іменників, прикметників, зрідка від числівників, займенників, інших слів (часто в поєднанні з прийменником), відповідають на питання як? яким способом?

Пропасти (яким, способом?) безвісти, сказати (як?) спросоння, виставити (як?) напоказ, працювати (яким способом?) гуртом, іти (яким способом?) слідом, трудитись (яким способом?) завзято, турбуватися (яким способом?) по-батьківськи, розмовляти (як?) втрьох, зробити (яким способом?) по-нашому тощо

187. І. Виразно прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. Які образи викликає шлях зернинки? Чи можна порівняти її розвиток з життєвим шляхом людини? Доведіть свою відповідь.

ВІД ЗЕРНИНКИ ДО СТЕБЛИНКИ

Кинь у ріллю зернину, пригорни її вологою землицею, і вона, суха і без ознак життя, поступово прокинеться, оживе. Спочатку розбухне, потім надколеться. Покажеться в тріщині блідо-жовтий черв’ячок.

Він ростиме, витягуватиметься, прагнучи вибратись на світ білий. І непомітно виткнеться, вже не блідий і немічний, а зеленаво-багряний, майже непомітний, але могутній, невтримний, спрямований до сонця.

Зазеленіє, запишається стеблинка, потягнеться-потягнеться вгору, захитається на вітрах, забринить під сонцем, сили набиратиметься. З кожним днем ставатиме все міцнішою, все вищою та вищою, аж поки заколоситься, із зеленої стане сизуватою, спинить свій зріст та похилить колосок донизу (За Ю. Збанацьким).

II. Спишіть текст. Підкресліть прислівники як члени речення.

III. Випишіть із тексту прикметники та дієприкметники. Утворіть від них якісно-означальні прислівники. Розберіть виписані й утворені частини мови за будовою.

 РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

 РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

ПАМ’ЯТАЙМО

Обставинні прислівники в основному утворюються від іменників, прикметників, найчастіше в поєднанні із займенником чи прийменником. Наприклад: ранок – ранком; що – хвилина – щохвилини; що – день – щодня; з – гарячий – згарячу; за – молодий – замолоду.

Указують на різні обставини дії – місце, час, причину, мету, відповідно створюючи чотири розряди.

Розряди обставинних прислівників

Прислівники місця

Приклади

Означають місце або напрямок дії, відповідають на питання де? куди? звідки?

(де?) там, (де?) вгорі, (де?) навколо, (куди?) туди, (куди?) вниз, (куди?) сюди, (звідки?) з-піднизу, (звідки?) згори тощо

Прислівники часу

Приклади

Означають час дії і відповідають на питання коли? доки? відколи? з якого часу? по який час?

(коли?) вдень, (коли?) вчора, (коли?) взимку, (коли?) нині, (доки?) завжди, (з якого часу?) здавна, (відколи?) зроду-віку, (по який час?) донині тощо

Прислівники причини

Приклади

Вказують на причину дії, відповідають на питання чому? через що? з якої причини?

(з якої причини?) згарячуt (з якої причини?) спересердя, (через що?) нізащо, (чому?) тому тощо

Прислівники мети

Приклади

Вказують на мету дії, відповідають на питання з якою метою? для чого? навіщо?

(з якою метою?) навмисно, (з якою метою?) наперекір, (для чого?) на зло, (навіщо?) напоказ тощо

188. І. Випишіть прислівники з пояснюваними словами.

1. І вдень ніколи не гуляли, вночі ж було не без гостей. 2. Еней спросоння як схопився, дрижав од страху і трусився, холодний лився з його піт (І. Котляревський). 3. Де-не-де зривалася з неба зоря, спадала вогняною ниткою, і слід її повільно згасав, розсипався золотими жаринками (3. Тулуб). 4. Море зовсім не синє, і чайка квилить над ним тому, що хоче їсти, а не тужить за кимось (Ю. Яновський). 5. Нащо ти козацьке серце сушиш? (П. Гулак-Артемовський). 6. Неначе напоказ їх звезено сюди з Подніпров’я, Побужжя, Подніпров’я, з далекої Прип’яті і самої Вісли (М. Сиротюк). 7. Сьогодні неспокійно в місті: лихі люди ходять тепер раз у раз по вулицях (М. Коцюбинський). 8. Трохи згодом він торкнув коня й напрямився в гущавину (Панас Мирний).

 РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

ІІ. Сформулюйте питання до прислівників. Визначте обставинні. Запишіть обставинні прислівники за розрядами.

189. І. Запишіть текст, уставляючи замість крапок потрібні, на вашу думку, прислівники.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ У ПОХОДІ

…, ще сонце не сходило, ревнула в замку гармата. Задзвонили дзвони в усіх церквах, почали вигравати сурми-труби. Хмельницький рушив у похід.

Над гетьманом – бунчук і велика хоругва малинова. На ній – сріблом гаптований архангел Михайло підняв меч…

…ступає кінь під Хмельницьким. … дивиться гетьман….

Гуде шлях важкими гарматами,… ступають сиві воли. … врізуються в землю колеса гарматних возів. А… за гарматами знов козацькі лави, знов полки. … гуде земля, немов коливається разом з людьми,

Возами, кіньми, списами й стягами. А… ясно світить ранкове сонце. … кружляють орли-чорнокрильці в прозорій блакиті (За О. Соколовським).

Прислівники, вилучені з тексту: угору, поволі, уперед, важко, далі, глухо, високо-високо, рано-вранці, урочисто, суворо й грізно, глибоко, згори.

 РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

II. Виразно прочитайте відредагований текст. Поясніть, яку роль відіграють прислівники в мовленні.

III. Використовуючи прислівники, розкажіть про один із епізодів, пов’язаний із походами Богдана Хмельницького.

190. І. Поставивши питання, з’ясуйте значення наведених прислівників. Доберіть до прислівників відповідні частини мови та утворіть із ними словосполучення.

Наприклад: вдвоє – вдвоє більше.

Вдвоє, віддавна, вбік, завзято, опівдні, гарно, помалу, начетверо, доверху, сумно, напам’ять, донизу, звисока, холодно, тонко, просто, праворуч, по-батьківськи, тепло, по-розумному, високо, коли-небудь, згарячу, день у день, втроє, дуже, надзвичайно, вкрай, щороку, тепер.

II. Розподіліть словосполучення з прислівниками за розрядами й запишіть.




РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ