Географія
Фізична географія України
Природні комплекси і фізико-географічне районування
Природно-територіальній комплекс (ПТК), або ландшафт, – це територія, для якої притаманне певне сполучення природних компонентів, що взаємодіють й утворюють єдину систему.
Найбільшим природним комплексом є Географічна оболонка. Сонце освітлює й нагріває Землю нерівномірно. Тому температура повітря змінюється залежно від географічної широти (від екватора до полюсів). Різне співвідношення водних мас і суходолу, різноманітні рельєф і
У межах фізико-географічних країн виділяютьсь зональні ПТК, які відрізняються кліматичними умовами.
На рівнинній території України можна виділити природні зони мішаних лісів, Лісостепу Та степу (рис. 31).
Зональність
Рис. 31. Фізико-географічне районування України
Складовою частиною природних зон є підзона. У степовій зоні України виділяються Північностепова і Південностепова підзони. У свою чергу, в зонах і підзонах виділяють фізико-географічні провінції. Наприклад, Лісостепова зона поділяється на Західноукраїнську, Дністровсько-Дніпровську, Лівобережно-Дніпровську, Середньоруську провінції, які складаються з більш дрібних одиниць – фізико-географічних областей, а ті, у свою чергу,- із фізико-географічних районів, місцевостей, урочищ. Області та райони можна виділити за геологічним складом гірських порід, тектонічною будовою, рельєфом території, тобто за азональними ознаками. Важливо те, що незалежно від розміру всі компоненти цих комплексів тісно пов’язані один з одним, але зберігають при цьому свою індивідуальність.
Водними природними комплексами є Чорне й Азовське моря.
Природно-територіальні комплекси змінюються внаслідок господарської діяльності людини, тобто з’являються антропогенні ландшафти. До них належать мисливські угіддя (слабо змінені), рілля, дрібні поселення (змінені), міста, розробка корисних копалин (сильно змінені), паркова зона, “зелена зона” навколо міст (поліпшені).