Мета:
Навчальна: поглибити знання про закономірності розташування природних компонентів на прикладі Африки, про взаємозв’язки природних компонентів у складі природних зон; сформувати вміння складати характеристику природних зон за типовим планом;
Розвивальна: розвивати навички аналітичного мислення, систематизації й узагальнення інформації, вміння робити висновки й відстоювати їх; удосконалювати вміння працювати з додатковими джерелами знань;
Виховна: виховувати любов до природи Землі, відповідальність за збереження
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, карта природних зон світу, карта кліматичних поясів світу, фото – та відеоматеріали, учнівські презентації.
Опорні та базові поняття: зональний тип грунту, родючість, грунтова карта, природна зона, широтна зональність, висотна поясність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Завдання. Доповніть таблицю короткими (одне речення) поясненнями.
Особливості внутрішніх | Причини |
Найбільш густа річкова мережа в екваторіальному й субекваторіальних кліматичних поясах | |
Для пустель характерні ваді | |
Переважає дощове живлення | |
Головний вододіл басейнів океанів витягнутий у меридіональному напрямку на сході материка | |
Річки басейнів океанів чітко різняться за характером течії та довжиною | |
Центральна меридіональна частина Африки Сахара-Конго-Калахарі потенційні райони видобутку підземних вод | |
У геологічному майбутньому озера Африки можуть поглиблюватися | |
Льодовики Африки на вигляд неначе шапки | |
Найвищі водоспади розташовані на південному сході материка |
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Африканське прислів’я говорить, що людина, яка прибула до Африки, навіть із розплющеними очима, однаково сліпа. Багата природа материка привертає увагу своєю незвичністю, казковою красою. Але при цьому вона дика, тому дуже сувора. Мандрівники часто потрапляють тут у халепу.
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ
– Що називають природною зоною? Які компоненти входять до складу природної зони? Від чого найбільше залежить формування природної зони? Порівняйте за картами розташування кліматичних поясів та природних зон Африки. Зробіть висновок.
– За одну хвилину складіть список рослин і тварин, з яким у вас асоціюється Африка.
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. ПК Африки
Зони повторюються двічі, крім гілеї. Майже збігаються з кліматичними поясами. Близько 50 % території посушливі. На сході є території з висотною поясністю, кількість поясів залежить від висоти і положення відносно екватора.
Грунтовий покрив має зональну закономірність, але порівняно з рослинним і тваринним світом, більш мозаїчний (долини річок, райони значного розчленування рельєфу). У пустелях значні ділянки з відсутністю грунтів. За виключенням грунтів, саван та азональних алювіальних грунтів грунтовий покрив вирізняється малою родючістю.
2. Вологі екваторіальні ліси (гілеї)
Особливості: значна щільність рослинного покриву, багатошаровість (залежно від тіньовитривалості), близько 1000 видів дерев, відсутність сезонів, грунти червоно-жовті фералітні, бідні на гумус (промивний режим, швидке поглинання перегною рослинами), тварини переважно на деревах, наземні тварини невеликих розмірів, постійне затемнення.
3. Перемінно-вологі ліси
Особливості: вузькою смугою на межі із саваною, більш розріджений покрив, з’являється сезон без дощів, грунти червоні, проникають тварини саван.
4. Савани й рідколісся
Особливості: 40 % території (найбільший % на Землі), грунти й рослини чітко збіднюються в напрямку пустель (від трьохметрових трав з дібровами дерев, які ростуть подекуди, до жорстких трав, колючих чагарників, рослин із м’ясистими частинами), різка зміна вигляду за сезонами, велике скупчення травоїдних тварин, хижаків, які на них полюють, птахів, комах.
5. Напівпустелі та пустелі
Особливості: незначна кількість опадів обумовлює бідну чагарникову рослинність, таку, що накопичує вологу (виключення оазиси), тварини пристосовані до швидкого пересування, велика амплітуда добових температур сприяє розвитку норних тварин, зона насувається на савани(Сахель).
6. Жорстколисті вічнозелені ліси й чагарники
Особливості: опади взимку, тому рослини пристосовані до зменшення випаровування, майже повністю змінені антропогенними ландшафтами.
7. Висотна поясність
Кіліманджаро: вологі тропічні ліси (до 1200 м), саванні комплекси (до 2000 м), гірські ліси (до 3000 м), гірські луки (до 4800 м), сніги й льодовики.
VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
– У сенегальців є прислів’я: “Великий баобаб, а вогнища з нього не розведеш”. Чому?
– Яке дерево пустелі тримає “ноги у воді, а голову на сонці”? (Фінікова пальма)
– Чому в екваторіальному лісі не можна пройти без сокири?
– Ми полюбляємо його соковитий м’якуш. А мешканці Намібу й Калахарі, звідки він родом, роблять з нього посуд. Плоди перев’язують у кількох місцях і вирощують до потрібних розмірів. Створюють глечики, пляшки, миски. Яка це рослина? (Кавун)
VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
VIІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Опрацюйте §___.
– Складіть рекламні туристичні проспекти про природні зони материка.
– Підготуйте повідомлення про об’єкти, занесені до списку природної і культурної спадщини ЮНЕСКО на материку, у тому числі найвідоміші національні парки Африки.