Біологія – універсальний довідник
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ
ЕВОЛЮЦІЯ. ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ
ПРИРОДНИЙ ДОБІР – РУШІЙНА СИЛА ЕВОЛЮЦІЇ
Природний добір – це процес, спрямований на збереження і розмноження в ряді поколінь організмів, що мають корисні для їх життя і розвитку адаптивні ознаки, і знищення менш пристосованих. Більш пристосовані особини мають можливість залишити потомство. Матеріалом для добору служать індивідуальні спадкові зміни. Шкідливі зміни знижують плодючість і життєздатність особин, корисні – накопичуються
Добір може бути індивідуальним, спрямованим на збереження окремих особин з ознаками, що забезпечують їх перевагу у боротьбі за існування в межах популяції. Він може бути і груповим, закріплюючи корисні ознаки для певної групи.
I. I. Шмальгаузен визначив форми природного добору.
1. Стабілізуючий – спрямований на підтримання середньої норми реакції ознаки організму і відхилення особин із крайньою нормою реакції в сталих умовах середовища.
2. Рушійний – призводить до закріплення ознак, що відхиляються від норми. Добір діє в мінливих умовах середовища, призводить до зміни середньої норми реакції, еволюції виду.
3. Дизруптивний (що розриває) – добір, спрямований на збереження особин із крайніми ознаками і знищення особин із середніми ознаками. Діє в мінливих умовах, призводить до роз’єднання єдиної популяції й утворення двох нових популяцій із відмінними ознаками. Добір може призвести до появи нових популяцій і видів. Наприклад, популяції безкрилих і крилатих форм комах.
Будь-яка форма добору діє не випадково, а проходить через збереження і нагромадження корисних ознак. Добір відбувається успішно в тому випадку, коли більший спектр мінливості і різноманітніші генотипи видів.