РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ
§ 9. Середньовічна культура Західної Європи
9. Ранній гуманізм і Відродження
У XIV ст. в культурному житті багатих італійських міст почали простежуватися тенденції, які засвідчили прихід нової епохи, названої пізніше Відродженням.
Підгрунтям культури Відродження став гуманізм (з латин. – людяний), який зародився в XIV ст. в Італії, а упродовж XV-XVI ст. поширився в інших країнах Європи. Послідовників цього руху називали гуманістами. Вони утверджували право людини на земне щастя,
Гуманісти були щирими християнами, але центральне місце в їхніх поглядах на життя посідала людина – вільна, незалежна, яка сама творить свою долю і може досягти всього власними зусиллями за допомогою знань. Саме тому вперше в європейській історії еліта, тобто сукупність кращих, найшанованіших і найосвіченіших людей, формувалася не за походженням і соціальним становищем, а за здібностями. Важлива роль у її вихованні відводилася культурі, яка після “тисячолітнього занепаду” цілковито переосмислювалася. Досягнення античних учених, філософів, поетів, архітекторів,
Гуманісти були всебічно обдарованими людьми; особистість, яка поєднувалав собі кілька талантів, вважалася універсальною. Класичцим прикладом універсальної людини Відродження є Леонардо да Вінчі – живописець, скульптор, архітектор, поет, інженер, винахідник.
ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА
XIV ст. Із праці Франческо Петрарки “Про засоби від мінливостей долі”
1. Про благородне походження. Кров завжди одного-кольору. Але якщо вона світліша від крові іншої людини, це свідчить не проблагородство, а про фізичне здоров’я. Істинно благородна людина не народжується з великою душею, але сама себе робить такою чудовими своїми справами.
2. Про багатство. У багатого більше заздрісних почуттів, ніж радості. Великі багатства набуваються важко, зберігаються з клопотом, витрачаються з прикрістю. Якщо ти скупий – перетворюєшся на сторожа, і багатство володіє тобою, а не ти багатством.
Петрарка (1304-1374). Він виступив проти середньовічної схоластики і став творцем нової системи культурних цінностей, у центрі якої була Людина. Петрарка є основоположником нової європейської лірики, визнаним майстром найскладнішої поетичної форми – сонета, автором знаменитої “Книги пісень” та низки праць гуманістичного характеру.
Визначним гуманістом, талановитим письменником і вченим був сучасник Петрарки – Джованні Боккаччо (1313-1375). Він увійшов у літературу як талановитий майстер оповіді, звеличувач краси людини та критик суспільних вад: скупості, зажерливості, нещирості, невігластва. Боккаччо був першим біографом Данте, саме він назвав знамениту “Комедію” флорентійського поета божественною і написав коментарі до першої частини твору.
Джованні Боккаччо. Фреска. XV ст.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)