Реформи соціально-економічні ❤️ Економічний словник

Реформи соціально-економічні (лат. reformare – перетворювати) – процес поступових і послідовних кількісно-якісних змін окремих підсистем економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму) та соціальної системи залежно від стратегії економічного розвитку, основної соціально-економічної мети суспільства. Р. с.-е. в межах економічних відносин і господарського механізму повинні здійснюватися еволюційними (поступовими) методами. Водночас

для різних елементів економічної системи доцільно використовувати різні методи реформування. Так, для технологічного способу виробництва (у поєднанні продуктивних сил і техніко-економічних відносин) оптимальним є раціональне поєднання еволюційного методу з революційним. Революційні перетворення цих елементів економічної системи готуються поступовими кількісно-якісними змінами впродовж 100-150 років. З моменту виникнення капіталізму (початок XVI ст.) перетворення технологічного способу виробництва здійснювалося в процесі еволюційних змін упродовж більш як 150 років і завершилося промисловою революцією

кінця XVIII-початку XIX ст. Наступна революція в межах технологічного способу виробництва також готувалася впродовж 150 років, розпочалася в середині 50-х XX ст. і отримала назву НТР. Сама революція в межах технологічного способу виробництва відбувається не миттєво, а триває протягом кількох десятиліть і характеризується різними етапами. Це означає, що вона поєднує революційно-еволюційні методи перетворень. Революційні перетворення в межах технологічного способу виробництва готують основу для революційної трансформації відносин економічної власності та господарського механізму. Навіть революційні перетворення технологічного способу виробництва слід поєднувати з еволюційно-революційними змінами лише щодо окремих елементів відносин економічної власності та господарського механізму. Найкращою з точки зору недопущення значних економічних витрат у процесі Р. с.-е. є еволюційна трансформація економічних систем. У 90-х XX – на початку XXI ст. докорінний злам відносин економічної власності не був доцільним, проте необхідним було використання радикальних змін таких елементів цих відносин, як формування нових форм і систем заробітної плати, розподілу прибутку та ін. Реформи в соціальній системі повинні органічно поєднуватись з соціальними (у сфері освіти, охорони здоров’я, культури), що зумовлює цілісність Р. с.-е. їх єдність в теоретико-методологічному контексті досягається за умови аналізу власності в соціологічному контексті (див. Власність), проте соціальні реформи охоплюють у даному разі політичні, правові та ін. Важливу роль у реалізації такого переходу має відігравати виважена економічна та соціальна політика держави. В Україні від часу проголошення незалежності революційність, радикалізм переважали під час зламу державного управління державним сектором, але без відповідної побудови елементів нової системи управління, що завдало значних збитків народному господарству. Радикалізм властивий також процесам приватизації власності в Україні. Це сталося насамперед через експансію ліберальної ідеології Р. с.-е. і з боку численних експертів із західних країн і міжнародних економічних організацій, а також теоретиків, які не спромоглися всебічно вивчити досвід багатьох країн світу у цій сфері та керувалися принципом крайнощів, чорно-білого бачення реалій світу, в даному разі – необільшовистськими. У 2005 такий радикалізм було дещо послаблено. Ще значніших руйнувань за роки кучмівських реформ зазнала соціальна сфера, що найбільшою мірою відбилось на людині (див. Деградація людини). За допомогою Р. с.-е. загалом і соціальної політики зокрема можна значною мірою послаблювати економічні суперечності. Так, в країнах ЄС у 90-х XX ст. таким шляхом вдалося знизити рівень бідності у 6-11 разів. Раціональне поєднання економічних і соціальних реформ, тобто виважені Р. с.-е. відбувались в Китаї в останні два десятиріччя XX ст,- на початку XXI ст. Так, ВВП у 1978- 2003 зріс майже у 7 разів, а щорічні темпи економічного зростання перевищували 9%. Зовнішньоторговельний оборот 2003 становив бл. 400 млрд дол., позитивне сальдо торговельного балансу щорічно становило в середньому бл. 45 млрд дол., а частка готових виробів – майже 80%. Обсяг експорту при цьому зріс у 20 разів, а імпорту – у 15 разів. Уряд Китаю провадив виважену політику протекціонізму. Так, хоча рівень середньозважених імпортних мит у другій половині 90-х становив лише 3%, проте до 1994 ефективно використовувалось квотування, до кінця 90-х XX ст. зберігалась державна монополія на торгівлю 16 видами товарів, а на низку стратегічних товарів така монополія збереглась і надалі; лібералізація зовнішньоекономічної діяльності підприємств була скасована лише 1994. Таких вагомих позитивних результатів в економіці вдалося досягти завдяки виваженій інвестиційній політиці держави, створенню привабливого інвестиційного клімату, що забезпечувало щорічний приплив іноземних інвестицій обсягом 40-50 млрд дол.; водночас за рахунок внутрішніх заощаджень фінансувалось бл. 85% усіх інвестицій. Китай за роки реформ створив могутню банківську систему: валютні резерви 2004 досягли майже 500 млрд дол. Якщо темпи економічного зростання залишаться такими і надалі, то, за підрахунками економістів, до 2020 Китай за обсягом ВВП дожене США. Велике значення для досягнення такого економічного прогресу мала оптимальна політика роздержавлення (в т. ч. приватизації) власності, поступовість цих процесів. Так, частка державного сектору 2000 становила 35%, тоді як в Україні реформи розпочалися пізніше, а частка державної власності є значно меншою. Економічні реформи в Китаї стали основою соціальних реформ. Так, реальна заробітна плата за 1978-2003 збільшилась у містах у 3,5 разу, а на селі – у 4,5 разу. Цьому сприяла цілеспрямована та обгрунтована соціально-економічна політика держави, спрямована на відстоювання національних інтересів. Політика лібералізації цін упроваджувалась поступово. Так, 1990 державні ціни становили 30%, а для 20% товарного обороту запроваджено верхню межу цін. Наприкінці 90-х XX ст. за державними цінами відбувалась реалізація бл. 15% засобів виробництва, 10% закупівель сільськогосподарської продукції і 5% – роздрібного товарообороту.

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

Реформи соціально-економічні - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Мібід (мівід) Мібід (мівід) – середня відсоткова ставка, яку оголошують великі московські банки-дилери при купівлі міжбанківських кредитів....
Сталість грошей Сталість грошей – сталість купівельної спроможності (сили) грошей, яка означає, що за грошову одиницю можна купити певну однакову кількість товарів і послуг упродовж тривалого періоду....
Картельне право Картельне право – форма антимонопольного законодавства, яка передбачає заборону всіх видів картелів із наданням дозволу на їх діяльність лише в особливих умовах, за винятком окремих...
Методи оцінки ефективності інвестицій Методи оцінки ефективності інвестицій – способи вимірювання очікуваних або фактичних результатів від упровадження інвестиційних проектів. У західній економічній літературі розрізняють: 1) методи, що базуються на...
Номінальна заробітна плата Номінальна заробітна плата (від лат. nominal is – іменний)- сума грошей, яку отримують робітники і службовці згідно з оцінкою вартості робочої сили. Н. з. п....
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Надлишок товарних цінностей Надлишок товарних цінностей (излишок товарных ценностей) – перевищення нормативного рівня матеріальних цінностей....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Прогнозування бюджетне Прогнозування бюджетне – науково обгрунтовані пропозиції щодо тенденцій і напрямів розвитку бюджету (державних доходів і видатків) на близьку і віддалену перспективу, альтернативних шляхів і термінів...
Період базовий Період базовий – певний проміжок часу (місяць, рік тощо) або конкретна дата, з показниками яких зіставляються показники іншого періоду часу або дати....
Капітал використовуваний Капітал використовуваний – сума вкладеного власного капіталу й довготермінової заборгованості....