Регулювання міжнародної міграції робочої сили ❤️ Економічний словник

Регулювання міжнародної міграції робочої сили – сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу держави і наддержавних органів на переміщення працездатного населення відповідно до потреб національної економіки, ТНК і міжнародних економічних організацій. Державне Р. м. м. р. с. почалося наприкінці XVIII ст. Зокрема, в Англії прийнято закони, якими заборонялася еміграція робітників промисловості, а наприкінці XIX ст. – закони, що забороняли в’їзд у країну небажаних працівників. У наступні періоди Р. м. м. р. с. здійснювалося здебільшого

на двосторонній основі між країною-експортером і країною-імпортером робочої сили. Деякі з цих конвенцій чинні на початку XXI ст. Сукупність форм і методів Р. м. м. р. с. залежить від особливостей історичного розвитку країни, економічної кон’юнктури, умов відтворення. З 1952 уряд США почав регламентувати в’їзд мігрантів за такими критеріями: 1) суворий відбір мігрантів; 2) члени сім’ї емігрують разом з главою сім’ї; 3) значна частка осіб, які іммігрують на підставі родинних зв’язків; 4) відносна свобода вибору місця проживання і роботи; 5) значна частка мігрантів, які після п’яти років проживання

в країні отримують американське громадянство; 6) чимала частка іноземних громадян набуває статусу біженців. Отримання громадянства (а отже, права на працевлаштування в будь-якому штаті, в т. ч. здійснення підприємницької діяльності) через 5 років закріплене за мігрантами. Водночас існує категорія не іммігрантів, які отримують право на працевлаштування на визначений термін, після завершення якого вони повинні виїхати з країни. У Р. м. м. р. с. важливим є регулювання кількісного та якісного складу мігрантів. Для регулювання кількості іммігрантів використовують показник імміграційної квоти, який розраховують і затверджують щороку з урахуванням статевовікової структури, освіти, рівня безробіття, наявності ринку житла та ін. Так, у 90-х XX ст. за рахунок нетто-імміграції у розвинених країнах забезпечувалось бл. 55% демографічного приросту населення, а в країнах ЄС – майже 90%. Якісний склад працівників-мігрантів регулюється процедурою визнання їхніх документів про освіту або професійну підготовку, роботу за фахом; встановленням вікового цензу (більші шанси на в’їзд мають молоді працівники) тощо; додатковими вимогами до певних професій і спеціальностей (наприклад, програміст має володіти прийнятими в країні програмними методами та ін.); урахуванням окремих якостей особистості (наприклад, характеру, якщо йдеться про в’їзд до деяких країн). Пріоритет надається підприємцям, які виявили бажання займатися бізнесом. Країни – експортери робочої сили намагаються впливати на міжнародну міграцію працівників: регулюють обсяги еміграції та якісний склад емігрантів (окремі з них обмежують еміграцію за нестачі кваліфікованих і висококваліфікованих спеціалістів, за несприятливої демографічної ситуації); використовують еміграцію як засіб залучення валютних ресурсів в економіку країни (відкривають валютні рахунки з наданням вищих відсоткових ставок, створюють вигідні умови для використання цих коштів, висувають вимогу про переказ до країни-експортера певної частки зарплати тощо, залучають частину коштів посередницьких організацій). Держава прагне захистити права емігрантів за кордоном укладанням двосторонніх угод з країною-імпортером, використанням контрактної форми найму робочої сили для роботи за кордоном (що має гарантувати відповідний розмір заробітної плати, оплати проїзду, житла, медичного обслуговування тощо), відкриттям спеціальних установ, фондів, представництв, аташе з питань праці при посольствах, що займаються питаннями трудової міграції, дотриманням основних прав емігрантів та ін. Важливий засіб регулювання процесу трудової еміграції – обов’язкове державне ліцензування діяльності організацій з найму працівників для роботи за кордоном. Ліцензія видається лише організаціям, які мають необхідні знання, досвід роботи, міжнародні зв’язки й можуть нести відповідальність (юридичну, матеріальну) за свої дії. Процес Р. м. м. р. с. окремими країнами в сучасних умовах грунтується на правових нормах і правилах, зафіксованих у документах міжнародних організацій, передусім Міжнародної організації праці (МОП). Держави, які ратифікували міжнародні конвенції, визнають пріоритет міжнародного права над національним і зобов’язуються забезпечувати мігрантам за місцем їхнього проживання право на отримання соціальної допомоги, набуте на місці найму (оплата медичного обслуговування, допомога у разі безробіття, хвороби, інвалідності, професійних захворювань та ін.). Визнається рівність мігрантів щодо національності, релігії, статі та ін. У регулюванні окремих аспектів Р. м. м. р. с. беруть участь також інші міжнародні організації. Зокрема, Комісія 00Н з народонаселення частину свого фонду використовує на субсидування національних програм міграції населення; ЮНЕСКО певною мірою спрямовує свою діяльність на підвищення освітнього рівня мігрантів, Міжнародна організація з міграції (MOM) прагне поліпшити організацію самого процесу міграції, зробити його планомірним, здійснювати обмін досвідом та інформацією з цих питань. В Україні, незважаючи на критичну демографічну ситуацію, здобутки Р. м. м. р. с. не використовуються.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Регулювання міжнародної міграції робочої сили - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...