Розділ V. ЛЮДИНА І ПРИРОДА
Урок 31 . Розуміння біосфери і ноосфери
Мета: створити в учнів власне розуміння основних понять уроку; розвивати міжпредметні зв’язки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення уроку: шкільна лекція.
Епіграф:
– Наше життя, як океан: тече і стикається, в одному місті доторкнешся, в іншому кінці світу відгукнеться. (Ф. М. Достоєвський)
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Події та величезні зміни, які довелося
Епіграфом до уроку взято слова російського письменника Ф. М. Достоєвського.
1. Як ви їх розумієте?
2. Який зв’язок існує між людиною
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Біосфера | Ноосфера |
Біосфера (від грец. біо – життя і сфайрос – сфера) – це цілісна земна оболонка, охоплена життям і якісно перетворена ним. її структура та енерго-інформаційні процеси визначаються минулою і сучасною діяльністю живих організмів. Вона зазнає також впливу космічних і глибинних підземних енергій. Просторово біосфера охоплює: – тропосферу, тобто нижню частину атмосфери, до 10-15 кілометрів; – кору вивітрювання, на 2-3 кілометри вглиб від поверхні Землі, та всю гідросферу до її максимальних глибин Уявлення про життя як певну стадію в еволюції не лише Землі, а й Всесвіту в цілому були сформовані на початку XX ст. представниками так званого космізму (К. Ціолковський, О. Чижевський та ін.). їхні ідеї вплинули на В. Вернадського, у творчості якого чи не найглибше розроблено уявлення про життя як фактор планетарного та космічного порядку, про відповідальність наділеної розумом людини за збереження життя на Землі. Цей простір населяє близько 1,5 млн. тварин та 0,5 млн. рослинних видів. Біосфера включає різні екосистеми, співтовариства, популяції, організми. До того ж біосфера – це також: – “жива речовина”, в якій провідна роль належить рослинам; їхня маса становить понад 95 % маси біосфери і відтворюється зі швидкістю 5-10 % на рік. Завдяки цьому щорічно утворюється 180 млн. тонн рослинної біомаси та близько 300 млн. тонн кисню, без яких неможливе життя людини; – “біогенна речовина”, тобто органічно-мінеральні, або органічні, продукти, створені живою речовиною (кам’яне вугілля, торф, родючий грунт, вапняки тощо); – так звана біокісткова речовина, створена живими організмами разом із неживою природою (вода, атмосфера). Для позначення загальної маси живого, яке заповнює біосферу, звичайно вживається поняття “біомаса”. Понад 99 % її становлять рослинні, автотрофні, фото-синтезуючі організми. Невеликою на сьогодні частиною біомаси планети є сукупність живих людських індивідів, які пов’язані системою суспільних відносин і утворюють людство. Хоча кількісно людство постійно зростає, загальна його маса близька до 0,0002 % загальної речовини на планеті. Це і є своєрідне антропологічне покриття Землі – антропосфера | Поняття ноосфера (від грец. ноо – розум і сфайрос – сфера) виникло у 20-х роках ХХ ст. Наукову концепцію ноосфери розробив В. І. Вернадський. Він розумів її як сферу взаємодії суспільства і природи, в межах якої розумна людська діяльність стає головним, визначальним чинником. Людство, озброєне науковою думкою, вважав учений, має стати вирішальною силою, яка надалі визначатиме еволюцію нашої планети Виникнення ноосфери, на думку В. І. Вернадського, – об’єктивний і неминучий вияв життя як природного явища. Сутність ноосфери коротко можна сформулювати так: якщо узгодженість процесів, які відбуваються у неживій природі, забезпечується механізмами саморегуляції, то узгодженість характеристик природного середовища і суспільства може бути здійснена розумом і волею. Тобто йдеться вже не про руйнівне втручання в природу, а про науково обгрунтоване збереження на Землі умов для життя і щастя людей. Визначальним фактором має бути не стихія природного розвитку, а інтелект людини. Хоча В. І. Вернадський неодноразово відзначав, що перехід біосфери у ноосферу є природним процесом, це в жодному разі не свідчить про те, що він здійснюється стихійно. Він може відбуватися лише як результат свідомої цілеспрямованої діяльності людства в цілому. Для цього недостатньо наявності великої кількості адекватних, істинних знань про взаємодію суспільства та природи. Обов’язкові бажання, воля до здійснення таких, досить не простих дій з перетворення умов свого існування і також наявних відповідних матеріальних підстав: машин, механізмів і т. ін. |
Учитель. Таким чином, узагальнюючи сказане, насамперед зафіксуємо визначення ноосфери: це біосфера планети, “просякнута” колективним розумом культурного людства та результатами його діяльності. Головними чинниками, які забезпечують її становлення, є розвиток знань, об’єднання населення планети в єдиний світовий організм (або, кажучи сучасною мовою, глобалізація) та пов’язане з цим вдосконалення суспільної організації, головною метою якого буде покращення добробуту людства. До того ж існують інші умови, кількість яких достеменно не відома, їх можна було б назвати другорядними, якби не одне “але”: на певному етапі розвитку ноосфери та чи інша умова переходить до числа головних. Так, наприклад, сьогодні відбувається з етичним чинником – від того, наскільки ефективно вдається залучити до формування ноосфери морально-етичні цінності, залежить її майбутнє, і цей факт під час проведення ноосферних досліджень ігнорувати не можна.
ІV. Підсумок уроку
Бесіда з учнями
1. Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?
2. Знання з яких навчальних предметів допомагали нам сьогодні опанувати зміст уроку?
3. Чи могли б ми взяти за епіграф до сьогоднішнього уроку слова з народного прислів’я: “З природою живи у дружбі, то буде вона тобі у службі”?
V. Домашнє завдання
Дайте відповідь на запитання “Яким ви уявляєте майбутнє людства за сучасного ставлення людини до природи?”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)