ТЕМА IV “БУДЬМО ГРОМАДЯНАМИ”
УРОК 30 Що означає бути громадянином демократичної держави.
Тема. Що означає бути громадянином демократичної держави.
Мета: з’ясувати, кого називають громадянином; які почуття та риси властиві громадянам демократичного суспільства; що таке громадянська позиція людини; з’ясувати сутність понять “громадянин”; “громадянський”.
Обладнання: підручник, робочий зошит, портрети видатних громадян України, національна валюта України; аудіозаписи гімну України, пісні “Україна”
Епіграф:
В ком нет любви к стране родной,
Те сердцем нищие калеки.
(Т. Шевченко)
Вислови: “Хто не зробився перш за все людиною, той поганий громадянин” (В. Бєлінський).
“Потрібно спочатку бути поганим громадянином, щоб зробитися потім хорошим рабом” (Ш. Монтеск’є). “Одіссей поспішав до каменів своєї Ітаки не менше, ніж Агамемнон – до гордих стін Мікен, адже люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона батьківщина” (Сенека).
“Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може” (Д. Байрон).
Ключові поняття: громадянин;
Тип уроку: інтегрований.
Структура уроку
I. Вступна частина.
1. Вітання.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Мотивація навчальної діяльності.
4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.
II. Основна частина.
1. Кого називають громадянином.
2. Які почуття та риси властиві громадянам демократичного суспільства.
3. Що таке громадянська позиція людини.
III. Заключна частина.
Висновки.
IV. Домашнє завдання.
Хід уроку
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА.
1. Вітання.
Учитель. Здрастуйте, діти. На минулому уроці в нас була розмова з теми “Яка роль моралі і права в демократичному суспільстві”. Ми визначили спільне і відмінне між мораллю та правом, моральними нормами і правовими. Також ми впевнилися, що дотримання людиною моральних норм є головною запорукою законності в державі.
2. Актуалізація опорних знань.
Учитель. У розділі 2 Конституції України “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина” містяться статті 21, 22, 23, 24. Назвіть слова, які пропущені в цих статтях у підручнику на сторінці 169. (Діти читають статті Конституції.)
Учитель просить дітей записати в зошитах визначення понять. Справедливість – 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь. 2. Людські стосунки, які грунтуються на моральних принципах.
Справедливими називаються такі відносини людей, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам демократичного суспільства.
Різноманітний – не такий, як інший, не схожий на іншого.
Соціальна різноманітність – суспільство, яке складається з неоднакових, не схожих одне на одного людей.
Соціальний – пов’язаний із життям і відносинами людей у суспільстві, суспільний, такий, що існує в суспільстві.
Правові норми – спільні загальнообов’язкові правила поведінки людей, які встановлюються й охороняються державою.
Закон – офіційний письмовий документ, який містить правові норми і приймається законодавчим органом держави.
Рівність людей перед законом – рівноправне становище людей у суспільстві в дотриманні ними норм закону, їхніх закріплених у законах прав, обов’язків і відповідальності. Рівноправність – користування однаковими (рівними) з ким-небудь правами.
Перевірка письмового домашнього завдання з теми “Яка роль моралі та права в демократичному суспільстві”.
1-2. Чи погоджуєшся ти з твердженнями?
В основі правових норм лежить мораль, тому всяке порушення закону є аморальним. (Варіант А. Так.)
Для жінок і чоловіків існують різні норми права. (Варіант Б. Ні.) 3-4. Впиши в клітинки поняття, про які йдеться.
Вищий законодавчий орган України. (Верховна Рада.)
Однакові (рівні) можливості всіх людей у використанні прав. (Рівноправність.)
5-6. Визнач, у яких ситуаціях ідеться про порушення моральних норм, а в яких – моральних та правових.
Порушені моральні норми | Порушені морально-правові норми |
А. Марічка й Тетянка посварилися. Щоб помститися, Тетянка підзужує дівчат класу проти Марини | Б. З комп’ютерного класу викрали комп’ютери. Двоє старшокласників бачили, як сторож ішов коридором із незнайомими чоловіками. Хлопчики розповіли про все міліції. Та наступного дня їх перестрів сторож і, запропонувавши гроші, попросив відмовитися від своїх свідчень |
Порушені моральні норми | Порушені морально-правові норми |
Г. Учні 6 класу, не підготувавшись до самостійної роботи, про яку не попереджав учитель, змовилися здати чисті аркуші. Втім Василь написав роботу. Діти оголосили однокласникові бойкот | В. Шестикласники Дмитро й Олексій, посварившись, учинили бійку у дворі школи. За Дмитром прийшов старший брат – Ігор, який тільки-но повернувся з армії. Вважаючи, що брата скривджено, Ігор жорстоко побив Олексія |
7-8. Напиши десять найважливіших, на твою думку, понять теми уроку. (Рівноправність, рівність перед законом, закон, правові норми, моральні норми, совість, суд, адвокат, конституція, Верховна Рада.)
9-10. Прокоментуй уривок із поеми давньогрецького поета Гесіода за поданими запитаннями.
Чи розуміли давні греки зв’язок права й моралі? (Так. Брехня – злочин і моральний, і правовий.)
Яка моральна норма лежить, на думку поета, в основі закону? (Правдивість.)
Чому поет посилається на авторитет богів, зокрема й Зевса? (Зевс-громовержець – верховний суддя у греків.)
11-12. Склади невеличкий твір-роздум за українським прислів’ям, винесеним як заголовок: “Добра справа суду не потребує”.
3. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. У кожної людини, яка живе на землі, одне життя. І від неї самої залежить, як вона його проживе, чи нестиме добро і світло, чи залишить слід у душах інших людей, чи пам’ятатимуть її наступні покоління.
Кожна країна пишається своїми громадянами, які мужньо боролися за свободу й незалежність Батьківщини. Пригадайте, хто такий громадянин?
Громадянин – 1. Особа, яка належить до постійного населення якоїсь держави, користується правами й виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. 2. Той, хто підпорядковує свої інтереси громадським, служить Батьківщині (свідомий член суспільства, людина, що підпорядковує особисті інтереси громадським).
4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.
Учитель. Тема нашого уроку сьогодні звучить так: “Що означає бути громадянином демократичної держави”.
На уроці ми спробуємо з’ясувати, кого називають громадянином; які почуття та риси властиві громадянам демократичного суспільства; що таке “громадянська позиція” людини; з’ясувати сутність поняття “громадянин”, “громадянський”.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА.
1. Кого називають громадянином.
(Звучить пісня Т. Петриненка “Україна”.)
Учитель. Ми, діти, – громадяни сучасної України. Від нас залежить, якою буде наша держава – сильною й розвиненою, із високим рівнем життя її громадян чи слабкою, залежною від волі інших держав, із незахищеним і малозабезпеченим населенням. Ми, громадяни, обираємо тих людей, які керуватимуть державою, ми, громадяни, дотримуючись законів, користуючись своїми правами та виконуючи свої громадянські обов’язки, зміцнюємо державу, підтримуємо її, допомагаємо їй просуватися вперед. Звернімося до Конституції України.
Стаття 25. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.
Громадянин України не може бути висланий за межі України або виданий іншій державі.
Україна гарантує турботу і захист своїм громадянам, що перебувають за її межами.
Робота з підручником.
– Прочитайте в підручнику текст “Кого називають громадянином” (с. 171-172) і дайте відповідь на питання.
– Чи можна марафонського гінця з прочитаної вами легенди вважати справжнім громадянином?
– Чому героїв Чорнобиля ми називаємо справжніми громадянами?
(Відповіді учнів.)
Учитель. В. Сухомлинський писав: “Сміливість і мужність – ці етичні й вольові риси необхідні кожному громадянинові не тільки у виняткових обставинах, але й у повсякденному житті, у праці”.
Скільки легендарного, скільки героїчного в історії нашої країни. І, перегортаючи сторінки історії, я завжди запитую себе, невже в минулі віки люди йшли на вогнище за правду, гинули від татарських шабель, повставали проти свавілля влади, билися за кожен клаптик землі і кров’ю своєю писали на стінах Брестської фортеці “Гину, але не здаюся” задля того, щоб ми, нащадки, забули, якою ціною дісталася свобода, незалежність нашій Батьківщині. Невже заради того, щоб ми безцільно марнували свої дні.
Так, сьогодні ми забуваємо, що захист Батьківщини – це обов’язок громадянина. Обов’язок – поняття не тільки юридичне, але й моральне. Тому що Батьківщина – це не тільки держава. Батьківщина – це отчий дім, сім’я, близькі, кохані, це наша природа, без якої не може бути нашої душі, нашої любові до людей.
Упродовж всієї багатовікової історії нашої Батьківщини народ понад усе цінував вірність Батьківщині, мужність і відвагу героїв, що борються за утвердження добра і справедливості. В усній народній творчості відбилися уявлення про ідеал громадянина. Який же він? Пригадайте українські думи, російські билини, героїчні казки. Вони розповідають, як у боротьбі зі злом простий селянський син, навіть і не найкращий серед своїх братів, стає красенем, оскільки він виявляє мужність, відвагу, кмітливість і спритність. Краса героя – у його скромності, доброті, в безкорисливому служінні народу, в готовності будь-якої миті пожертвувати своїм життям заради щастя людей. (Діти наводять приклади з курсу літератури.)
Пригадайте приклади високої громадянськості, які демонстрували наші співвітчизники в різні періоди нашої історії. Розкажіть про них. (Розповіді дітей.)
2. Які почуття та риси властиві громадянам демократичного суспільства.
Учитель. Що ми розуміємо під поняттям “громадянський”? Прочитайте на сторінці 173 підручника.
Громадянський – властивий свідомому громадянинові, спрямований на користь суспільства.
Які почуття ми називаємо громадянськими?
Громадянські почуття – почуття любові до Батьківщини, почуття обов’язку її захищати; почуття пошани до символів держави, її культури, мови, історії, громадянська гідність.
– Які державні символи України ви знаєте? (Державні Герб, Прапор, Гімн.)
– Хто є авторами гімну України? (Михайло Вербицький і Павло Чубинський.)
– Що потрібно зробити, коли звучить гімн України? (Підвестися, покласти руку на серце і співати перший куплет.)
Звучить гімн України. Діти встають і виконують 1-й куплет. Учитель. Окрім поняття “громадянські почуття”, є ще такі, як “громадянські риси”; “громадянський учинок”.
Громадянські почуття – здатність спрямовувати свою роботу й життя на користь Батьківщині; уміння нести відповідальність за майбутнє своєї країни.
Робота з підручником.
Учитель. Прочитайте вголос оповідання В. Сухомлинського “Горить Іванова хата” на сторінці 173.
Які якості характеру виявив Степан? Чи можна вважати їх громадянськими? (Степан виявив такі громадянські риси характеру: відповідальність за долю інших людей, прагнення допомогти в біді.) Як ви оцінюєте людські якості Петра? (Петро турбується тільки про себе і про свій будинок, не думаючи про інших людей. Але біда може прийти й до нього.)
Прочитайте продовження завдання 5 у підручнику на сторінці 173. Яких рис характеру вимагає від людини громадянський учинок? (Громадянський учинок вимагає від людини вольових зусиль, самовідданості, альтруїзму, мужності.)
Громадянський учинок – дія, яка принесла користь людям, країні, суспільству. У сучасному житті – це здача крові, допомога нужденним людям. Наведіть приклади громадянських учинків. (Діти наводять приклади,.)
Немає більш небезпечної людини, ніж та, яка байдужа до долі рідної країни. Польський письменник Б. Ясинський у книзі “Змова байдужих” писав: “Не бійся ворогів – у гіршому разі вони тебе вб’ють. Не бійся друзів, у гіршому разі вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їх мовчазної згоди існує на землі зрада й убивство”.
3. Що таке громадянська позиція людини.
Робота з підручником.
На сторінці 173-174 підручника прочитайте текст “Що таке громадянська позиція людини” і вивчіть визначення поняття “громадянська позиція”.
Громадянська позиція – прагнення обговорювати й вирішувати спільні проблеми, відповідальне ставлення до громадянського обов’язку.
А який посильний внесок у вирішення спільних справ робите ви як громадяни своєї країни? (Відповіді дітей.)
III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.
Висновки.
Учитель. Лише та людина, яка чинить на благо людей і Батьківщини, – громадянин демократичної держави. Подивіться на дошку. На ній пам’ятка “Про громадянина”. Прочитаймо її. Чи зі всіма пунктами пам’ятки ви згодні? (Діти читають по черзі, починаючи з якого-небудь ряду.) Пам’ятка “Про громадянина”
1) Громадянин – патріот. Він гаряче любить свою Батьківщину.
2) Громадянин вірний своєму обов’язку. Він чесно захищає свою Батьківщину.
3) Громадянин має активну громадянську позицію, він бере активну участь у суспільному житті.
4) Громадянин – мужня людина, він не боїться приймати вогонь на себе, він відповідальна людина.
5) Громадянин робить посильний внесок у розв’язання екологічної проблеми: саджає дерева, охороняє ліс, прибирає сміття.
6) Громадянин не може спокійно дивитися, як кривдять слабких, беззахисних: сиріт, людей похилого віку, вдів, інвалідів, ветеранів, він захищає їхні права й прагне відновити справедливість.
7) Громадянин – людина цілеспрямована, він не любить, коли за нього вирішує або робить хтось інший.
8) Громадянин – людина наполеглива. У навчанні, у роботі, житті він не перестає боротися зі своїми слабкостями.
9) Громадянин радіє владі не над людьми, а над собою, він володіє ситуацією, буває потрібним у потрібний час у потрібному місці.
10) Громадянин засвоює уроки минулого, кожного прожитого дня.
11) Громадянин вимагає змін, він бере участь у політиці, він розуміє, що його участь у виборах має важливе значення.
12) Громадянин охороняє пам’ятки культури від руйнувань, бере участь у відновленні церков, у відкритті храмів.
13) Громадянин розуміє, що Батьківщину любити – це не просто красиво говорити про неї, а діяти в її інтересах.
14) Громадянин – це людина, думки і вчинки якої спрямовані на благо
Батьківщини, на благо свого народу.
(За Л. Г. Кузнєцовою)
IV. домашнє завдання.
Прочитати параграф підручника (с. 170-174).
Виконати завдання в робочому зошиті з теми “Що означає бути громадянином демократичної держави” (с. 70-71).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)