14. Що таке “етнічна меншина”?
Під етнічною меншиною розуміють групу людей, яка відрізняється за своєю етнічною належністю від більшості населення держави.
Поряд з терміном “етнічна меншина” часто використовують термін “національна меншина”. В Законі України “Про національні меншини” (прийнятому 25 червня 1992 р.) зазначено, що до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за походженням, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Національні меншини,
На жаль, у міжнародному праві єдиного поняття етнічної меншини досі не вироблено. В різних країнах його вживають у різних значеннях. У деяких країнах під етнічними меншинами розуміють усі народи, крім найчисленнішого, в інших – лише іммігрантські групи на відміну від корінних етносів. У деяких мусульманських державах під національними меншинами розуміють усіх, хто не сповідує державну релігію.
Особливістю національного складу
Як видно з таблиці, у національному складі населення України більшість становлять українці (37 541,7 тис. чол., або 77,8 % загальної кількості населення). Найчисленніша меншина – росіяни – на дату перепису налічувала 8334,1 тис. чол., або 17,3 %.
Таблиця
Національність | Чисельність, тис. чол. | Відсоток до загального Складу населення | Національність | Чисельність, тис. чол. | Відсоток до загального Складу населення |
Українці | 37541,7 | 77,8 | Вірмени | 99,9 | 0,2 |
Росіяни | 8334,1 | 17,3 | Греки | 91,5 | 0,2 |
Білоруси | 275,8 | 0,6 | Татари | 73,3 | 0,2 |
Молдавани | 258,6 | 0,5 | Цигани | 47,6 | 0,1 |
Кримські татари 248,2 | 0,5 | Азербайджанці | 45,2 | 0,1 | |
Болгари | 204,6 | 0,4 | Грузини | 34,2 | 0,1 |
Угорці | 156,6 | 0,3 | Німці | 33,3 | 0,1 |
Румуни | 151,0 | 0,3 | Гагаузи | 31,9 | 0,1 |
Поляки | 144,1 | 0,3 | Інші | ||
Євреї | 103,6 | 0,2 | Національності | 177,1 | 0,4 |
Уряд, кур’єр. – 2002. – 28 груд.
Кожна меншина має власні актуальні проблеми, які виникають залежно від того, компактно чи ні проживають її представники (а відтак проблеми, наприклад, угорців і росіян значно різняться), наскільки прийнятними є умови імміграційного законодавства в країні, де проживає переважна частина того чи того народу (приміром, євреї чи поляки), наскільки ущемленими у своїх правах вони себе відчувають (тут значну роль відіграє питання задоволення політичних, матеріальних, релігійних, культурних, мовних потреб, які майже завжди розглядаються в комплексі, адже мова і релігія є визначальними соціальними чинниками для ідентифікації себе з якимось із народів).
Вимоги всіх національних меншин здебільшого зосереджуються навколо задоволення національно-культурних потреб – матеріального забезпечення розвитку національних культур, у тому числі функціонування національної преси та культурно-освітніх закладів.
Меншини мають різні товариства, які намагаються забезпечити культурно-освітні запити їх представників. Наприкінці 2001 р. було створено Конгрес національних громад, який опікується соціальними проблемами, питаннями освіти й законодавчої бази існування національних громад.
Із 2001 р. в Україні з метою підвищення ефективності здійснення державної політики у сфері міжнаціональних відносин, забезпечення прав національних меншин відновлено Державний комітет у справах національностей та міграцій.