Хімія – універсальний довідник
ЕЛЕКТРОЛІТИ
СИЛЬНІ І СЛАБКІ ЕЛЕКТРОЛІТИ
Якщо реакція речовини з водою, яка призводить до утворення іонів, не проходить до кінця і у розчині залишаються молекули вихідної речовини, тобто процес електролітичної дисоціації оборотний, то така речовина належить до слабких електролітів.
Крім описаних у попередньому параграфі води й аміаку, до слабких електролітів належать майже усі малорозчинні у воді основи (не луги), наприклад, гідроксид купруму (II):
Деякі кислоти
Слабкими електролітами є всі кислоти, які використовують у їжі (оцтова, лимонна, яблучна і т. д.) або як ліки (борна, аскорбінова – вітамін С, ацетилсаліцилова – аспірин та ін.).
Слабкі електроліти, які є основами і містять два або більше гідроксид-іони, а також багатоосновні кислоти дисоціюють ступінчасто, причому оборотно по кожному щаблеві, як це показано вище для дисоціації гідроксиду купруму і карбонатної кислоти. Відщеплення першого іона (дисоціація на першому щаблі) відбувається від нейтральної молекули
Сильними електролітами називаються речовини, молекули яких у розчині відсутні. Дисоціація сильних електролітів протікає необоротно. До таких електролітів належать більшість солей (практично усі, про які згадується у підручнику), луги (розчинні у воді основи), а також сильні кислоти (хлоридна, сульфатна, нітратна). Рівняння електролітичної дисоціації сильних електролітів записуються зі знаком рівності:
Таким чином, сильні і слабкі електроліти розрізняють за характером їх дисоціації: оборотно дисоціюють слабкі і необоротно – сильні електроліти. Крім цього, слабкі електроліти дисоціюють ступінчасто.