ПРИСЛІВНИК
8. СИНТЕТИЧНІ ТА АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ
Виділення трьох ступенів адвербіалізації (синтаксичного, морфологічного та семантичного) спричинилося до формування синтетичних (морфологізованих) та аналітичних прислівників. Співвідношення цих двох типів прислівників різне в межах кожного частиномовного переходу. Серед від іменникових переважають аналітичні прислівники, представлені прийменниково-відмінковими формами синтаксичного ступеня адвербіалізації, тому що іменникові більше властива синтаксична і менше – морфологізована
Має також співвідносні морфологізовані прислівникові паралелі, витворені з орудного безприйменникового, пор.: узимку й зимою, навесні й весною, влітку й літом, уранці й ранком. їх зараховують до менш морфологізованих прислівників, тому що форми орудного безприйменникового, на базі яких вони утворилися, повністю не ізолювалися від залежних супровідних означальних засобів, пор.: сніжною зимою, квітучою весною, жарким літом, теплим ранком. Абсолютно морфологізованими й закріпленими в граматичній системі української мови є утворені на базі орудного безприйменникового прислівники миттю, галопом, слідом, бігом, часом, жужмом, місцями і под.
Відприкметникові прислівники належать тільки до морфологізованого типу, тобто мають статус синтетичних прислівників. Це зумовлено тим, що адвербіалізація прикметників дістає морфологічне завершення, а саме: нейтралізовані флексії прикметників, на відміну від флексій іменників, замінюються спеціальною синтетичною морфемою – дериваційним суфіксом – о, – е, що вказує на визначальну морфологічну рису прислівника – незмінність основи. Отже, перехід прикметників у прислівники морфологічно закріплений і виражений.
До відприкметникових морфологізованих (синтетичних) прислівників належать також прислівники, що співвідносяться із сполуками “прийменник + прикметникова основа”. Останні зазнали субстантивації, а потім за аналогією до прийменниково-іменникових сполук зрослися з прийменниками. Такі синтетичні прислівники становлять окрему, структурно неоднорідну групу власне – атрибутивних прислівників, яка охоплює: а) прислівники, співвідносні з субстантивованими прикметниками чоловічого – середнього роду однини у формі родового відмінка з прийменниками з (с), за, до: стиха, злегка, замолоду, затемна, дочиста, допізна; б) прислівники, співвідносні з субстантивованими прикметниками середнього роду однини у формі знахідного відмінка та прийменниками на, в, за: начисто, наново, нарізно, вперше, вдруге, заново, задовго; в) прислівники, співвідносні з субстантивованими прикметниками чоловічого – середнього роду однини у формі місцевого (колишнього давального) відмінка та прийменником по: помалу, по-новому, по-старому; г) прислівники, співвідносні з субстантивованими прикметниками чоловічого – середнього роду однини у формі місцевого відмінка та прийменниками в, на: вповні, напоготові.
Віддієслівні прислівники також є тільки синтетичними, бо перехід дієслова у прислівник морфологічно закріпився, адже нейтралізовані закінчення адвербіалізованих дієслів, що вказували на граматичні значення часу, способу, особи, числа та роду на морфологічному ступені деривації замінили спеціальні суфікси дієприслівників – учи, – ши/-вши, за допомогою яких була досягнута незмінність основи, притаманна власне прислівникам. Саме як синтетичні незмінні форми дієприслівники дістали статус віддієслівних морфологічних прислівників.
У синтетичній формі виступають і ті віддієслівні прислівники, що є результатом семантичного ступеня віддієслівної адвербіалізації, тобто прислівники, що відірвалися повністю від дієслівної парадигми і, синтагматично-поєднуючись з предикатом, виражають значення ознаки ознаки, пор.: зробити нехотячи, допомагати нехотя, повідомити загодя, прийти перегодя, сидіти мовчки, вимовляти пошепки, сперечатися подумки і под.
Таким чином, синтетичні віддієслівні прислівники – це здебільшого деривати морфологічного ступеня адвербіалізації (дієприслівники) і значно рідше – семантичного ступеня.