СИНТЕТИЧНІ ТА АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ

ПРИСЛІВНИК

8. СИНТЕТИЧНІ ТА АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ

Виділення трьох ступенів адвербіалізації (синтаксичного, морфологічного та семантичного) спричинилося до формування синтетичних (морфологізованих) та аналітичних прислівників. Співвідношення цих двох типів прислівників різне в межах кожного частиномовного переходу. Серед від іменникових переважають аналітичні прислівники, представлені прийменниково-відмінковими формами синтаксичного ступеня адвербіалізації, тому що іменникові більше властива синтаксична і менше – морфологізована

адвербіалізація. На синтаксичному етапі адвербіальної деривації, як уже відзначалося, прийменниково-відмінкові форми змінюють свою синтаксичну позицію, модифікуючи або повністю нейтралізуючи значення відмінкової форми. Повна нівеляція морфологічних показників іменника – форм відмінка, роду, числа, зрощення прийменників з субстантивами, ізоляція (відрив) адвербіалізованих прийменниково-іменникових сполук від словозмінної парадигми іменника здійснюються на морфологічному та семантичному ступенях деривації. Ці процеси тривалі, складні й вибіркові. Саме цим пояснюється порівняно обмежений
склад синтетичних (морфологізованих) відіменникових прислівників. Серед них виділяються прислівники місця (вгорі, внизу, збоку, насподі), напрямку (вбік, додолу, додому, наниз, вниз, спідсподу), часу (вранці, вдень, увечері, влітку, взимку, навесні, вночі, зранку, звечора, зроду; звіку, довіку, навіки), причини (зозла) та інші. Частина морфологізованих прислівників часу

Має також співвідносні морфологізовані прислівникові паралелі, витворені з орудного безприйменникового, пор.: узимку й зимою, навесні й весною, влітку й літом, уранці й ранком. їх зараховують до менш морфологізованих прислівників, тому що форми орудного безприйменникового, на базі яких вони утворилися, повністю не ізолювалися від залежних супровідних означальних засобів, пор.: сніжною зимою, квітучою весною, жарким літом, теплим ранком. Абсолютно морфологізованими й закріпленими в граматичній системі української мови є утворені на базі орудного безприйменникового прислівники миттю, галопом, слідом, бігом, часом, жужмом, місцями і под.

Відприкметникові прислівники належать тільки до морфологізованого типу, тобто мають статус синтетичних прислівників. Це зумовлено тим, що адвербіалізація прикметників дістає морфологічне завершення, а саме: нейтралізовані флексії прикметників, на відміну від флексій іменників, замінюються спеціальною синтетичною морфемою – дериваційним суфіксом – о, – е, що вказує на визначальну морфологічну рису прислівника – незмінність основи. Отже, перехід прикметників у прислівники морфологічно закріплений і виражений.

До відприкметникових морфологізованих (синтетичних) прислівників належать також прислівники, що співвідносяться із сполуками “прийменник + прикметникова основа”. Останні зазнали субстантивації, а потім за аналогією до прийменниково-іменникових сполук зрослися з прийменниками. Такі синтетичні прислівники становлять окрему, структурно неоднорідну групу власне – атрибутивних прислівників, яка охоплює: а) прислівники, співвідносні з субстантивованими прикметниками чоловічого – середнього роду однини у формі родового відмінка з прийменниками з (с), за, до: стиха, злегка, замолоду, затемна, дочиста, допізна; б) прислівники, співвідносні з субстантивованими прикметниками середнього роду однини у формі знахідного відмінка та прийменниками на, в, за: начисто, наново, нарізно, вперше, вдруге, заново, задовго; в) прислівники, співвідносні з субстантивованими прикметниками чоловічого – середнього роду однини у формі місцевого (колишнього давального) відмінка та прийменником по: помалу, по-новому, по-старому; г) прислівники, співвідносні з субстантивованими прикметниками чоловічого – середнього роду однини у формі місцевого відмінка та прийменниками в, на: вповні, напоготові.

Віддієслівні прислівники також є тільки синтетичними, бо перехід дієслова у прислівник морфологічно закріпився, адже нейтралізовані закінчення адвербіалізованих дієслів, що вказували на граматичні значення часу, способу, особи, числа та роду на морфологічному ступені деривації замінили спеціальні суфікси дієприслівників – учи, – ши/-вши, за допомогою яких була досягнута незмінність основи, притаманна власне прислівникам. Саме як синтетичні незмінні форми дієприслівники дістали статус віддієслівних морфологічних прислівників.

У синтетичній формі виступають і ті віддієслівні прислівники, що є результатом семантичного ступеня віддієслівної адвербіалізації, тобто прислівники, що відірвалися повністю від дієслівної парадигми і, синтагматично-поєднуючись з предикатом, виражають значення ознаки ознаки, пор.: зробити нехотячи, допомагати нехотя, повідомити загодя, прийти перегодя, сидіти мовчки, вимовляти пошепки, сперечатися подумки і под.

Таким чином, синтетичні віддієслівні прислівники – це здебільшого деривати морфологічного ступеня адвербіалізації (дієприслівники) і значно рідше – семантичного ступеня.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


СИНТЕТИЧНІ ТА АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ - Довідник з української мови


СИНТЕТИЧНІ ТА АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ