Тема. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
УРОК 47. СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ
Цілі уроку: розглянути систему органічного світу як відображення його історичного розвитку; розвивати аналітичне мислення; виховувати любов до природи.
Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням родинних зв’язків різних груп організмів, стадій ембріогенезу й палеонтологічних знахідок.
Базові поняття й терміни: живі організми, еволюція, історичний
ХІД УРОКУ
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Питання для бесіди
1. Коли з’явилися основні систематичні групи?
2. Які особливості були притаманні екосистемам палеозою?
3. Які особливості були притаманні екосистемам мезозою?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
До сьогодні описано понад 2 млн. видів тварин, 0,5 млн. видів рослин, близько 100 тис. видів грибів. Для збереження інформації про таку величезну різноманітність живі
Структурними одиницями системи є таксони – вид, рід, родина, ряд, порядок, клас, тип, царство. Усі таксони утворюють ієрархічну систему – кожний таксон включає таксони нижчого порядку: тип – класи, клас – ряди і т. д. Найвищим систематичним таксоном у системі живого світу вважається царство. Іноді вживається категорія надцарство. У цьому випадку всіх живих організмів групують у надцарство Прокаріоти й надцарство Еукаріоти. Прокаріоти представлені царствами Дроб’янки, до яких належать бактерії і синьо-зелені водорості, що не мають клітинного ядра, та Архебактерії. До надцарства Еукаріоти належать царства: Рослини, Тварини, Гриби. Проте, сучасна систематика виділяє набагато більше царств. Це стало наслідком появи нових методів дослідження живих організмів, які дозволили більш докладно встановити ступінь родинних зв’язків між різними групами живих організмів і відстежити їх історичний розвиток.
Нові методи молекулярної біології та цитології дозволили підтвердити значну роль симбіогенезу в походженні багатьох великих таксонів. Так, походження еукаріотів супроводжувалося і горизонтальним переносом генів, і декількома симбіогенезами з представниками різних груп прокаріотів.
Також виявилося, що нові систематичні групи можуть виникати шляхом утрати їх предковою формою якихось важливих компонентів. Так, утрата пластид водоростями призвела до утворення групи оомікотових грибів.
Докладний аналіз дозволив виявити групи поліфілетичного походження, які зараз утворюють одну систематичну категорію, але походять від різних предкових форм. Яскравий приклад такої групи – клас Ссавці. Протягом мезозойської ери існувало багато форм теріоморфних рептилій, які еволюціонували в напрямку набуття характерних ознак ссавців. Нащадки однієї з цих груп стали яйцекладними ссавцями, а нащадки другої – сумчастими і плацентарними. Зараз ми об’єднуємо їх в один клас.
Дуже цікавою групою з цієї точки зору є рептилії. Протягом усієї історії цієї групи в її межах існувало дві лінії, які розвивалися паралельно і, можливо, взагалі були нащадками двох різних предкових форм. Перша лінія – теріоморфні плазуни – була панівною в кінці палеозою і стала предковою групою для ссавців. Друга лінія – завроморфні плазуни – панувала в мезозої і стала предковою для ящірок, змій, крокодилів, динозаврів, літаючих рептилій і птахів.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Дати відповіді на питання:
1. Які категорії виділяють у систематиці живих організмів?
2. Чи завжди організми, які належать до однієї систематичної групи, мають одного предка?
3. Яким чином можуть з’являтися нові систематичні групи?
4. Яку практичну користь приносить людині створення системи органічного світу?
V. Домашнє завдання