Система портових тарифів – ПОРТОВІ ТАРИФИ

Загальний курс транспорту

РОЗДІЛ 6 ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ

6.9. ПОРТОВІ ТАРИФИ

Система портових тарифів

Завдяки своєму вигідному географічному розташуванню морські порти української частини Чорного, Азовського морів і р. Дунай історично є морськими воротами, на які зорієнтовано значні вантажопотоки зовнішньоторговельних і транзитних вантажів.

Морські порти – багатофункціональні підприємства. Здійснення вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання вантажів на складах, а також послуги, що надаються судовласникам, є основною

діяльністю портів.

Формування ціни на морському транспорті складається з вартості перевалки вантажів у морських портах і вартості перевезення вантажів (фрахту). Фрахт містить у собі як витрати судновласника щодо вмісту судна в рейсі, так і витрати на оплату портових зборів за послуги, що надаються суднам з метою забезпечення безпечного проведення суден у порт і з порту, включаючи стоянку в порту.

Тарифи на перевезення вантажів морським транспортом (фрахтові ставки) державою не регулюються і їх рівень визначається світовими цінами, що склалися на ринку цих послуг.

Тарифи на послуги в морських

портах підлягають державному регулюванню і складають систему портових тарифів, що включає:

За розрахунками із судновласниками:

1. Збір і плату за послуги, що надаються суднам у морських торгових портах України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 27.06.96 р. №214, у редакції наказу Мінтрансу України від 15.12.2000 р. № 711.

За розрахунками з вантажовласниками:

2. Збірник тарифів на роботи й послуги, що надаються вантажовласникам морськими портами України, затверджений наказом Міністерства транспорту України від 31 жовтня 1995 р. №392 за узгодженням з Міністерством економіки і Держстандартом, із змінами і доповненнями.

Місцеві тарифи, які затверджує начальник порту, на роботи і послуги, що надаються суднам, вантажовласникам та іншій клієнтурі в морських портах.

Збір і плату за послуги, що надаються суднам у морських торгових портах України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 15.12.2000 р. №711, включають тарифи за послуги лоцманів, що надаються суднам для проведення їх у порт і з порту, служб постів регулювання руху суден, буксирів при виконанні швартовних операцій, а також агентські послуги.

Слід зазначити, що суднові портові збори не є основним чинником, що визначає конкурентоспроможність морських портів. У вартості фрахту вони складають порівняно незначну частку витрат, а тому є більш стабільними і не зазнають впливу кон’юнктури ринку, як тарифи на вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання й інші послуги, що надаються вантажовласникам.

Розглядаючи портові збори, як частину загальної транспортної складової, Міністерство транспорту і Міністерство економіки вживають заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності вітчизняних морських портів і збільшення транзитних вантажопотоків шляхом подальшого удосконалення портових зборів.

Зміни і доповнення, внесені до вищезгаданих нормативних документів передбачають розширення сфери пільгових умов для судновласників при оплаті портових зборів, зокрема:

– для створення рівних економічних умов для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, які виконують роботи і послуги в морських портах і на морських причалах СРЗ, установлений єдиний порядок нарахування й стягнення портових зборів, незалежно від форми власності і відомчої належності портів (причалів);

– порядок обчислення умовного об’єму суден приведено відповідно до Міжнародної конвенції 1969 p., що забезпечить певне зниження витрат судновласників на оплату усіх видів портових зборів і платежів;

– введено знижувальний коефіцієнт 0,7 для суден типу РО-РО, Ро-флоу, ПРО, контейнеровозам, скотовозам, ліхтеровозам, автомобілевозам;

– передбачено пільги для річкових самохідних суден і суден типу ріка-море пароплавств, що є членами Братиславської угоди;

– не підвищуються ставки лоцманського збору, якщо судно змушене стояти у нічний час у зв’язку з отриманням дозволу на вхід судна в канал тощо.

Крім того, передбачається надання знижок для деяких типів суден при проходженні глибоководними морськими каналами (Керченський, Бугсько-Дніпровсько-Лиманський і Херсонський).

Збірник, тарифів на роботи й послуги, що надаються вантажовласникам морськими портами України встановлює тарифи за перевалку вантажів у портах (акордні ставки, виняткові ставки, портовий вантажний збір, плата за зберігання вантажів), а також портовий криголамний збір. Цими ставками оплачується весь набір (акорд) робіт порту, пов’язаний з перевалкою вантажу через порт. Якщо це експортний генеральний вантаж, що прибуває в порт у залізничних вагонах чи автотранспортом, то порт зобов’язаний вивантажити цей вантаж з вагонів автомашини на склад, потім після певного часу зберігання навантажити його на судно. Укладання генерального вантажу на судні і штивка насипного експортного вантажу на судні також є обов’язком порту і входять в акорд робіт, що оплачуються акордними ставками. Якщо генеральний експортний вантаж прибуває в порт закріпленим на залізничних платформах, то акордна ставка включає витрати порту на його розкріплення, а при навантаженні надалі цього вантажу на судно – витрати на звичайне його кріплення. З імпортних вантажів – операція зворотна.

Цей повний набір робіт оплачується вантажовласниками за акордними ставками 1-ої категорії.

Акордні ставки 2-ої категорії менші акордних ставок 1-ої категорії на величину витрат порту, пов’язаних з вивантаженням вантажу, що прибуває в порт залізницею чи автотранспортом, на склад порту або в зворотному напрямку.

Акордні ставки 3-ої категорії (стивідорна ставка) включають набір операцій, пов’язаних із навантаженням вантажу на судно за умови, що вантаж перебуває на причалі уздовж борта судна в межах вильоту його вантажних засобів (чи назад).

Оскільки акордні ставки 3-ої категорії відповідають набору робіт, що оплачуються стивідорними ставками, стягнутими в іноземних портах, акордні ставки 3-ої категорії іноді називають стивідорними ставками.

Акордні ставки 2-ої категорії складають 75% акордної ставки 1-ої категорії, акордні ставки 3-ої категорії – 60% її величини.

Докладний перелік (набір) робіт, що оплачуються акордними ставками, а також робіт, що ними не оплачуються, щодо експортних, імпортних і каботажних вантажів наведено у згаданому Збірнику тарифів. У цьому полягає особливість діючих тарифів на вантажно-розвантажувальні роботи у вітчизняних морських портах.

Умовами нарахування і стягування тарифів за переробку вантажів у портах, включаючи плату за зберігання, портам надано право самостійно надавати знижки до 30%, знижки понад 30% до 50% надаються за погодженням з Міністерством транспорту України. Крім цього, умовами застосування ставок плат за зберігання вантажів портам надане право за необхідності не застосовувати прогресивні ставки плат за зберігання вантажів. Портам також надано право збільшувати терміни безкоштовного зберігання експортних і транзитних вантажів (за виключенням контейнерів) на відкритих складах до ЗО діб, на закритих до 10 діб.

Як виключення, за умови економічної доцільності термін безкоштовного зберігання може збільшуватися до 60 діб на відкритих складах і до 20 діб на закритих складах.

Діюча гнучка система тарифів, що дає портам право застосовувати широкий діапазон знижок з усіх видів послуг, надає практично необмежені можливості у виборі порту з максимально можливими пільгами.

Портовий вантажний збір стягується з вантажовласників за вантажі, що переробляються елеватором на причалах порту (зерно насипом), нафтогавані або нафтопричалах порту (нафта та нафтопродукти наливом), а також з усіх вантажів, що переробляються на причалах портів силами та засобами клієнтури.

Портовий вантажний збір обчислюється за масою вантажу брутто та стягується з кожної метричної тонни за такими ставками, дол. США за 1 т:

А) з вантажів, що переробляються елеватором на причалах портів – 2,0;

Б) з вантажів, що переробляються на причалах нафтогавані та нафтопричалах портів -1,5;

В) з вантажів, що переробляються силами та засобами клієнтури на загальних причалах портів – 1,0;

Г) з хімічних вантажів, що переробляються силами та засобами клієнтури на спеціальних причалах порту “Южний”:

– рідких (аміак, суперфосфорна кислота, метанол та ін.) – 9,30;

– твердих (карбамід в тарі та навалом) – 2,0.

Плата за зберігання зовнішньоторговельних вантажів Зберігання експортних і транзитних вантажів За зберігання експортних та транзитних вантажів, що прибули в порт (за винятком вантажів у контейнерах), плата не стягується протягом перших чотирьох календарних діб з моменту їх надходження) (неповна доба вважається повною). Після закінчення вказаного терміну та до моменту вивезення вантажів з порту з одержувача стягується плата за зберігання вантажів за ставками залежно від маси вантажу, вказаної в транспортному документі.

Портам надається право збільшувати термін безоплатного зберігання експортних і транзитних вантажів (за винятком вантажів у контейнерах) на відкритих складах – до ЗО діб, на закритих складах – до 10 діб. Як виняток, за умови економічної доцільності, терміни безоплатного зберігання можуть збільшуватися до 60 діб на відкритих складах і до 20 діб – на закритих складах.