Системи внутрішніх органів. Розмноження і розвиток кісткових риб

Тема 7. ТИП ХОРДОВІ

§ 35. Системи внутрішніх органів. Розмноження і розвиток кісткових риб

Розглянемо особливості будови і функціонування систем внутрішніх органів кісткових риб на прикладі річкового окуня.

Системи внутрішніх органів

Травна система окуня (мал. 92) майже не відрізняється від травної системи акули. (Пригадай, з яких відділів складається травний тракт акули.) На відміну від хрящових риб, окунь не має клоаки, тому неперетравлені рештки їжі виводяться через анальний отвір.

Видільна система окуня (мал. 92) подібна

до видільної системи акули. Головну роль у виведенні шкідливих речовин відіграють тулубові нирки, розташовані в порожнині тіла вздовж хребта. У капілярах нирок з крові відфільтровуються шкідливі речовини у вигляді сечі, яка надходить у сечовий міхур. Вивідні канали видільної системи відкриваються на черевному боці тіла окремим отвором. (Пригадай, куди відкриваються вивідні канали акули.)

Дихальна система (мал. 92). Органи дихання окуня – зябра. їх основу складають зяброві дуги, на яких із зовнішнього боку розміщені яскраво-червоні зяброві пелюстки, що вільно звисають (у хрящових риб вони прирослі),

а з внутрішнього боку – білуваті зяброві тичинки. Зябра ззовні прикриті зябровими кришками.

Густа сітка капілярів пронизує зяброві пелюстки. Крізь тонкі стінки капілярів у воду, що омиває зябра, кров виділяє вуглекислий газ, а поглинає кисень. Зяброві тичинки фільтрують воду, що надходить у зябра, і запобігають вимиванню шматочків їжі.

Риба заковтує ротом воду, яка крізь зяброві щілини потрапляє в навколозяброву порожнину, омиває зяброві пелюстки і видаляється назовні з-під зябрових кришок. Тому кісткові риби спроможні дихати навіть у стані спокою. (Пригадай, чому акула постійно перебуває в русі.)

– Риби, що живуть у річках із швидкою течією, потребують значної кількості кисню, тому швидко гинуть у разі його нестачі в сажалці або у відрі рибалки.

Навпаки, риби, які водяться в застійній болотній воді, дуже живучі.

Кровоносна система окуня (мал. 92) подібна до кровоносної системи акули. Центральним органом кровообігу є двокамерне серце, яке, пульсуючи, виштовхує кров, що містить вуглекислий газ. Ця кров надходить У зябра, де насичується киснем. Далі по сонній артерії артеріальна кров надходить у мозок, а по аорті – до внутрішніх органів. Артеріальна кров віддає кожній клітині організму кисень, поглинає вуглекислий газ і перетворюється на венозну. Венозна кров по венах повертається до серця. Таким чином завершується коло кровообігу.

Нервова система. Нервову систему окуня утворюють головний і спинний мозок, від яких відходять нерви (мал. 92). Вони регулюють органи чуття і м’язову активність організму.

За відносним розміром окремих частин мозку можна скласти уявлення про інтелект тварини певного виду. Передній мозок – це та частина головного мозку, в якій здійснюється розумова діяльність. У кісткових риб передній відділ мозку розвинений слабо, загальні розміри його порівняно малі, отже, в окуня головну роль відіграють органи чуття й інстинкти (від лат. інстинктус – спонукання) – сукупність уроджених реакцій на подразники, а не розумова діяльність. Цікаво, що примітивні хрящові акули мають більш розвинений передній мозок, ніж кісткові риби.

І. Травна, видільна і дихальна системи:

1 – рот; 2 – глотка; 3 – зябра; 4 – стравохід; 5 – печінка; 6 – шлунок; 7 – кишечник; 8 – плавальний міхур: 9 – анальний отвір; 10 – сечовий міхур; 11 – нирки; 12 -зяброва дуга; 13-зяброві пелюстки; 14 – зяброві тичинки.

II. Кровоносна система і будова серця:

1 – серце; 2 – черевна аорта; 3 – сонна артерія; 4 – спинна аорта; 5 – вена; 6 – капіляри; 7 – шлуночок; 8 – передсердя.

III. Нервова система:

1 – головний мозок; 2 – нерви головного мозку; 3 – спинний мозок; 4 – нерви спинного мозку.

Мал. 92. Системи внутрішніх органів окуня.

Органи чуття в окуня розвинені добре. Він має:

-органи зору – очі, які здатні рухатися;

– органи слуху – внутрішнє вухо – парний орган, який одночасно є органом рівноваги і допомагає відчувати розташування тіла в просторі;

органи нюху – два невеликих нюхових мішки, які відкриваються

Назовні ніздрями;

органи смаку, які, крім ротової порожнини, містяться на всій поверхні тіла;

– бічну лінію, яка одночасно є органом дотику і органом слуху, розмноження і розвиток

Статеві органи мають вигляд достатньо великих мішків, що розташовані по обидва боки плавального міхура. У чоловічих статевих органах формуються сперматозоїди, призначені для запліднення у воді, їх називають спеціальним терміном молочко. V жіночих статевих органах розвиваються яйцеклітини, вкриті специфічними оболонками. Ці яйцеклітини називають ікрою. Статеві продукти виводяться з тіла риби крізь статевий отвір.

– Самці глибоководної риби-вудильника недорозвинені і не здатні до самостійного життя. Тому їм тільки й залишається – прикипіти до зябрової кришки самки і зробитися її придатком-паразитом, що висмоктує з неї соки.

Розмноження. Відкладання рибами у воду ікри і молочка з подальшим заплідненням називається нерестом. У прісноводних риб нерест звичайно відбувається в певних неглибоких місцях – нерестовищах – і супроводжується активним переслідуванням самок самцями. Запліднені ікринки приклеюються до дна, каменів, водяних рослин або плавають у товщі води, кинуті батьками напризволяще. Проте не всі риби-батьки такі недбайливі. Наприклад, риба гірчак відкладає ікру в черепашку двостулкового молюска – беззубки, а самка карепрокта – під панцир краба. Лососеві риби викопують на дні у гальковому грунті глибоку яму, в яку самка відкладає ікру, а самець після запліднення закопує її хвостом. Після нересту самці деяких видів риб (судаки, бички, колючки) залишаються пильнувати гніздо. Охороняючи ікру, а потім личинок, вони дуже виснажуються, оскільки в цей період не живляться.

Крім яйцеродіння, у кісткових риб спостерігається і яйцеживо-родіння – поява на світ личинок. До риб, що розмножуються яйцеживородінням, належать акваріумні риби: гупі, пецилія, мечоносці. Вони не дають численного потомства, але ця властивість компенсується тим, що їхня ікра добре захищена, а личинки не такі безпорадні, як у риб, що відкладають ікру у воду.

– Самки деяких живородних акваріумних рибок, скажімо мечоносців, після розмноження перетворюються на самців. На хвості в них відростає своєрідний меч, наявність якого притаманна самцям. Учені вважають, що це реакція організму на перевтому.

Самка риби звичайно відкладає багато ікри. Як правило, великі риби Дають численніше потомство. Найплодючішою є найбільша з кісткових риб місяць-риба. Статевозріла самка цієї риби викидає відразу до 100 млн ікринок. Самки камбали і тріски відкладають по 1-9 млн ікринок, коропа й окуня – 200-800 тисяч. Дрібні рибки – колючки, гірчаки, пічкурі – відкладають лише від кількох сотень до тисячі ікринок.

Зменшення плодючості в таких риб компенсується розвиненим інстинктом піклування про потомство.

Мал. 93. Стадії розвитку окуня:

1 – зародок в ікринці; 2 – личинка; 3 – мальок.

Розвиток. У заплідненій ікринці зародок розвивається від кількох днів до 3-4 місяців, залежно від виду риби (мал. 93). Чим крупнішою є ікра, тим триваліший цей процес. З ікринки з’являється передличинка – крихітна рибка, що нагадує черв’ячка або личинку комара. Вона має зовнішні зябра, але позбавлена рота і живиться поживними речовинами, що містяться в жовтковому мішку. Живлячись лише цими речовинами, передличинка росте й розвивається і через кілька днів перетворюється на личинку, яка має рот і активно заковтує їжу – мікроскопічні організми. У личинки ще відсутні парні плавці, луска і внутрішні зябра. Зовні схожа на ланцетника, вона відрізняється від нього наявністю величезних витрішкуватих очей. Звичайно за два тижні личинка стає схожою на дорослу рибу і називається мальком, який має луску, парні плавці і внутрішні зябра. З цього моменту риба розвивається без перетворення, тобто лише росте, причому все життя. Чим більша риба за розмірами, тим довше вона прожила. Кісткові риби статево дозрівають, як правило, у 3-4 роки, але в окремих видів риб розмноження починається у 8-10 років і навіть – у 15-20. Тривалість життя риб різна. Великі риби живуть десятки років, а дрібні – лише кілька років.

– Як не дивно, співвідношення кількості самців і самок у багатьох видів риб залежить від температури води, в якій розвивається ікра. Якщо температуру підвищити, з більшості ікринок з’являться самці.

Системи внутрішніх органів кісткових риб відповідають водному способу життя. Розмноження і розвиток риб можливі тільки у воді. їх розвиток відбувається з перетвореннями. Кісткові риби мають стадію личинки.