Соціальні суперечності

Соціальні суперечності – діалектична взаємодія різних соціальних верств і груп та окремих індивідів всередині них, які мають протилежні потреби, інтереси та цілі в межах соціальної системи, внаслідок якої (взаємодії) відбувається розвиток цієї системи та її перехід в іншу. С. с. виступають рушійною силою розвитку соціальної системи, але проходять при цьому такі етапи еволюції: тотожність і відмінність, протилежність, конфлікти і розв’язання суперечності та перехід у вищу форму руху. С. с. є найближчою формою вияву економічних суперечностей.

Так, основна економічна суперечність капіталістичного способу виробництва – між суспільним характером виробництва і капіталістичним (приватним і колективним) привласненням виявляється у суперечності між найманою працею і капіталістами. Організаційною формою руху С. с. є суперечність між профспілками та політичними партіями, які виражають інтереси найманої праці, з одного боку, та союзами підприємців і політичними партіями, які виражають інтереси панівного класу, а також державою (тією мірою,
якою вона відстоює ці інтереси), – з іншого. За сучасних умов С. с. між найманими працівниками і класом капіталістів виявляються у прагненні перших домогтися істотного зростання соціальних витрат (на розвиток освіти, охорони здоров’я тощо) шляхом більших відрахувань з прибутків, тоді як клас капіталістів намагається збільшити такі витрати лише настільки, наскільки це необхідно для виробництва зростаючої маси додаткової вартості, а також перекласти такі витрати на найманих працівників. Метою найманих працівників є побудова справедливішого суспільного ладу, в той час як панівний клас намагається зберегти капіталізм. У разі загострення С. с. до фази конфлікту та появи соціальної кризи настає розв’язання цієї суперечності і перехід до досконалішої форми руху, внаслідок чого відбуваються сутнісні та кількісно-якісні зміни соціальної структури суспільства.




Соціальні суперечності