Спеціальні права запозичення (СПЗ) ❤️ Економічний словник

Спеціальні права запозичення (СПЗ) (англ. SDR – Special Drawing Rights) – міжнародні розрахункові та резервні засоби, випущені МВФ. СПЗ виконують деякі функції світових грошей: регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів і розрахунків з МВФ, регулювання обсягів міжнародної ліквідності, зіставлення вартості національних валют. СПЗ запроваджені в обіг 1969 (відповідно до рішення МВФ) з метою усунення нестачі ліквідних засобів, на основі міжнародного кредиту. Вони не мають власної вартості, однак через чинну на той час систему

золотих паритетів отримали тверді курсові співвідношення з іншими валютами. За масштаб СПЗ спочатку було прийнято золотий вміст долара США – 0,888671 г золота (після двох девальвацій долара 1971 і 1973 золотий вміст СПЗ становив 1,20635 дол.). З крахом золотого стандарту і впровадженням плаваючих валютних курсів вартість СПЗ визначається через “кошик валют” провідних шістнадцяти країн світу. Вибір цих країн залежав від їхньої частки у світовій торгівлі (щонайменше 1%). Зміна курсів валют та їхньої валютної вартості означає відповідну зміну СПЗ та їхнього доларового еквівалента (а також еквівалента в інших

національних валютах). Внаслідок цього МВФ щорічно розраховує і публікує котирування СПЗ до валют країн ОЕСР. Для спрощення підрахунків умовної вартості СПЗ з 1981 кількість валют у “кошику” було зменшено з 16 до 5 (американський долар, німецька марка, японська єна, французький франк і англійський фунт стерлінгів). З 1986 по 1991 частка американського долара в “кошику валют” зменшилася з 42 до 40%, частка німецької марки зросла з 19 до 21%, японської єни – з 15 до 17%, а частка франка і фунта стерлінгів зменшилася з 12 до 11%. Частка кожної валюти визначається часткою відповідної країни в міжнародній торгівлі, а частка долара – його роллю в міжнародних розрахунках. Частка п’яти валют у “валютному кошику” кожні п’ять років коригувалася. Розподіл СПЗ між країнами залежав передусім від їхнього бажання брати участь у цій системі. У розподілі СПЗ за рішенням Ради управляючих МВФ можуть брати участь і країни, що не є його членами, регіональні міжнародні банки та ін. В 1973- 1978 випуск СПЗ було призупинено через надмірну кількість у міжнародному обігу американських доларів, підвищення ліквідності світової валютної системи. У 1979-1981 в обіг було випущено додатково 12 млрд одиниць СПЗ, розподіл яких (як і розподіл попереднього випуску) здійснюється автоматично, відповідно до квоти у МВФ. З огляду на це на п’ять наймогутніших країн світу припадає переважна частка СПЗ, а на країни, що розвиваються, – лише 1/4. Із загальної суми випуску приблизно 75% знаходиться на рахунках країн – членів МВФ, решта – у фонду. Випуск СПЗ здійснюється у формі кредитних записів на спеціальних рахунках у МВФ відповідно до квот країн-учасниць. СПЗ використовуються здебільшого в міждержавних розрахунках для покриття дефіцитів платежів балансів, без надання натомість жодного еквівалента. Держави – члени цієї системи зобов’язані приймати СПЗ і, за рішенням МВФ, надавати в обмін конвертовану валюту. Ці зобов’язання втрачають силу за умови, що сума СПЗ сягає 200% розмірів квоти в цих грошових одиницях. Розрахунки здійснюються в національних валютах. Країна, яка використовує СПЗ для розрахунків, сплачує за це певний відсоток. Країна, яка приймає їх понад квоту у 200%, отримує за це певний відсоток (до 1974 він становив 1,5% щорічно, згодом почав визначатися з урахуванням середньої ставки відсотка на грошових ринках п’яти найрозвиненіших країн). Спершу країна, яка отримувала валюту на СПЗ, зобов’язана була впродовж п’яти років мати середньорічні залишки СПЗ на рівні 30% квоти і більше (якщо залишки були меншими, вона відновлювала їх до зазначеного рівня), з кінця 1978 – на рівні 15%, а 1981 це правило скасовано. СПЗ відіграє незначну роль як міжнародний засіб (менше 3% на початку 90-х), і ще меншу – як засіб для вимірювання вартості валют. У 2000 загальна квота країн – членів МВФ становила 210,3 млрд дол., частка США становила 17,7%, Японії – 6,3%, Німеччини – 6,2%, Великобританії і Франції – по 5,1%. Квота України становить 1,4 млрд дол. і є 31-ю за розміром, а її відсоток від загальної кількості голосів фонду – 0,652. Водночас функціонування СПЗ як розрахункової одиниці сприяє певному вирівнюванню курсів валют, є засобом страхування від курсових втрат.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Спеціальні права запозичення (СПЗ) - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Мібід (мівід) Мібід (мівід) – середня відсоткова ставка, яку оголошують великі московські банки-дилери при купівлі міжбанківських кредитів....
Сталість грошей Сталість грошей – сталість купівельної спроможності (сили) грошей, яка означає, що за грошову одиницю можна купити певну однакову кількість товарів і послуг упродовж тривалого періоду....
Картельне право Картельне право – форма антимонопольного законодавства, яка передбачає заборону всіх видів картелів із наданням дозволу на їх діяльність лише в особливих умовах, за винятком окремих...
Методи оцінки ефективності інвестицій Методи оцінки ефективності інвестицій – способи вимірювання очікуваних або фактичних результатів від упровадження інвестиційних проектів. У західній економічній літературі розрізняють: 1) методи, що базуються на...
Номінальна заробітна плата Номінальна заробітна плата (від лат. nominal is – іменний)- сума грошей, яку отримують робітники і службовці згідно з оцінкою вартості робочої сили. Н. з. п....
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Надлишок товарних цінностей Надлишок товарних цінностей (излишок товарных ценностей) – перевищення нормативного рівня матеріальних цінностей....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Споживачів очікування Споживачів очікування – уявлення споживачів про зміни економічної ситуації в країні та про свої можливості у майбутньому купувати нові товари і послуги. На противагу представникам...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Норма ефективності робочої сили Норма ефективності робочої сили – відношення обсягу щорічної економії робочого часу до витраченого робочого часу. Н. е. p. c. виражається формулою....
Фізичні особи Фізичні особи – люди та об’єднання людей, які, згідно з чинним законодавством розвинених країн, володіють право – і дієздатністю. В Англії та США ці поняття...
Вартість товару суспільна Вартість товару суспільна – вартість товару, яка відображає витрати суспільно необхідної праці на його виготовлення в межах національної економіки. Перетворення індивідуальних вартостей в єдину В....
Маркетинг недиференційований Маркетинг недиференційований – звертання (звернення) до всіх сегментів ринку на противагу зосередженню зусиль на одному сегменті....
Ціни виходу на ринок, або ринкові ціни Ціни виходу на ринок, або ринкові ціни – ціни, що складаються на ринку певної продукції у зв’язку з тенденціями попиту, пропозиції, конкуренції. В екстремальних умовах...
Недосконалість ринку Недосконалість ринку – будь-які відхилення від умов, що забезпечують досконалу конкуренцію, на відміну від неспроможності ринку, тобто його нездатності запропонувати покупцям певні товари і послуги...
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Інвестор агресивний Інвестор агресивний – інвестор, який у разі купівлі цінних паперів готовий ризикувати для отримання високих дивідендів....
Економічний бойкот Економічний бойкот (экономический бойкот) – повна або часткова відмова від економічних зв’язків з окремою приватною особою, фірмою, регіоном, державою, групою держав тощо....
Облігації зворотні Облігації зворотні – облігації, які їхній власник може повернути емітентові до закінчення терміну погашення за номінальною вартістю або обміняти на інші цінні папери за заздалегідь...
Маржинальна податкова ставка Маржинальна податкова ставка – ставка, за якою оподатковується кінцевий прирощуваний оподатковуваний прибуток....
Прогнозування бюджетне Прогнозування бюджетне – науково обгрунтовані пропозиції щодо тенденцій і напрямів розвитку бюджету (державних доходів і видатків) на близьку і віддалену перспективу, альтернативних шляхів і термінів...
Період базовий Період базовий – певний проміжок часу (місяць, рік тощо) або конкретна дата, з показниками яких зіставляються показники іншого періоду часу або дати....
Капітал використовуваний Капітал використовуваний – сума вкладеного власного капіталу й довготермінової заборгованості....