Стилістика української мови
Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів
Мова, вся її система формується з мовних одиниць і мовних рівнів.
Мовними одиницями є різнотипні елементи мови, її складові. До основних, визначальних мовних одиниць належать фонеми (звуки), морфеми (корені слів, афікси), слова, словосполучення, члени речення і речення.
Усі мовні одиниці матеріальні за своєю природою, бо становлять фізіологічно-акустичні складові частини мовлення, вимовляються й сприймаються на слух або зором (будучи записаними). Така мовна
Не функціональних (які б не виконували жодної функції) мовних одиниць немає. Хоча окремий звук сам собою нічого не означає, він усе ж набуває певної функції в слові: досить усунути з нього хоча б один звук чи змінити його місце, як
У системі фонетико – фонологічного складу мови є й інші (крім фонем) одиниці: с к лад слова і наголос; у словниковому складі мови виділяють лексеми, тобто повнозначні слова, або семеми (грец. – визначаю); фразеологічна система мови представлена фразеологізмами; граматична будова мови складається з морфем (морфемної будови), морфологічних форм слів, граматичних (морфологічних) категорій (відмінок, число, рід, час, вид, особа та ін.), граматичних значень (називний відмінок, жіночий рід, недоконаний вид тощо); стилістична система мови формується такими мовними одиницями, як стилістеми.
Центральною мовною одиницею є слово. Однак оцінка мовних одиниць умовна, бо, наприклад, без фонем (звуків) також не було б мови як засобу спілкування, мислення.
Мовні одиниці якогось одного типу утворюють певний мовний рівень (ярус, зріз). Розрізняють такі мовні рівні:
– звуковий рівень мови (утворений із звуків мови);
– фонологічний рівень мови (до його складу входять фонеми);
– акцентний рівень мови (формується з наголосів);
– морфемний рівень мови (його утворюють морфеми);
– синтаксичний рівень мови (утворений із членів речення, словосполучень і речень);
– лексичний, або семантичний, рівень мови (складається з лексичних значень слів);
– стилістичний мовний рівень (його утворюють стилістеми);
– графічний рівень мови (формується з графем – найменших писаних знаків, літер, букв);
– орфографічний мовний рівень (утворюється з орфограм);
– пунктуаційний рівень мови (його формують пунктограми).
Проаналізувати слово на фонетичному рівні означає виявити в слові звуки, охарактеризувати їх, визначити склади в слові тощо; проаналізувати слово на морфемному рівні – розглянути слово за його морфемною будовою, визначивши в ньому корінь і афікси; схарактеризувати слово на словотвірному рівні означає виділити в ньому ті способи й засоби, якими утворилось слово; аналіз певного відрізка мовлення на синтаксичному рівні передбачає виявлення і аналіз у ньому речень, словосполучень і членів речення, способів поєднання їх.
Тільки вивчення конкретної мови у межах усіх її одиниць і на всіх її рівнях дає можливість пізнати мову науково, з’ясувати, чим вона відрізняється від інших мов. Можливий і інший підхід до аналізу мовних явищ, наприклад виділення серед них матеріальних одиниць мови, які мають звукову оболонку, тобто представлені звуком, кількома чи багатьма звуками (фонеми, морфеми, слова, члени речення, словосполучення, речення), і нематеріальних одиниць мови – одиниць значення (значеннєвих одиниць), так званих семем і сем. Ними є, у них виявляється ідеальна сутність матеріальних одиниць мови. Це передусім семантика слів, фразеологізмів, тобто властиве їм лексичне значення.
Матеріальні мовні одиниці поділяють на однобічні, які не мають власного лексичного значення (фонеми, склади слів, службові слова), і двобічні, які мають своє лексичне значення і своє звучання, інакше кажучи, мають план змісту і план вираження (суфіксальні й префіксальні морфеми, слова, члени речення, словосполучення, сполучення слів, речення, текст).
Для стилістики як окремої лінгвістичної галузі знань по-різному функціонально важливі всі мовні одиниці, але найвагомішими є слова в структурі речення, фразеологізми, речення, особливо в поєднанні з іншими реченнями, тобто речення в певному тексті.
Пізнання всієї сукупності функцій, що їх виконують різноструктурні мовні одиниці, неможливе без системного вивчення всього комплексу одиниць, з яких сформувалася сучасна українська літературна мова.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)