Страйки економічні ❤️ Економічний словник

Страйки економічні – найвища форма організованого руху найманих працівників за поліпшення свого життєвого рівня, умов праці та ін. її виявом є колективна відмова частини найманих робітників і службовців виконувати (повністю або частково) роботу і висунення вимог до підприємців, керівників підприємства, галузі, місцевої влади чи уряду. Причини С. е. – відчуження таких працівників від засобів виробництва і створеного продукту, економічної влади, погіршення умов і відтворення робочої сили, нераціональна економічна політика на мікро –

і макрорівнях та інші фактори. Вперше С. е. відбулися на мануфактурній стадії розвитку капіталізму в XVI-XVIII ст. і були здебільшого стихійними. Ширшого розмаху вони набули за машинного виробництва (технологічного способу виробництва, що базується на машинній праці): у 30-40-х XIX ст. – чартистський рух і боротьба у Великобританії за фабричне законодавство, збройне повстання ліонських ткачів у 1831 – 1834 у Франції, сілезьких ткачів у Німеччині в 1793 і 1844. Тоді ж виникли перші профспілки і політичні партії (як організації робітничого класу). На нижчій стадії розвитку капіталізму (початок XVI – кінець XIX ст.) С.

е. були спрямовані проти підприємців за поліпшення умов життя і праці, на вищій його стадії набули політичних ознак: страйкарі вимагали від урядів визнати право на страйк, на організацію профспілок, на право укладання колективних договорів та ін. Робітничий клас США, зайнятий у монополізованому секторі економіки, завоював такі права ще в 30-ті XX ст., однак їх не мали ті, хто був зайнятий у державному секторі, оскільки страйки в цьому секторі прирівнювалися до зради батьківщини, тому більшості названих прав наймані працівники (не всі їх категорії) державного сектора домоглися лише в останні десятиліття XX ст. Найбільшого розмаху С. е. набули після другої світової війни. За офіційними даними, в 1919-1936 у розвинених капіталістичних країнах страйкувало бл. 75 млн осіб, а в 1946-1966 – бл. 260 млн. У 60-70-ті страйкова боротьба посилилася. У ній брали участь працівники сфери науки, освіти, інженерно-технічний персонал. В окремих країнах С. е. переросли в загальнонаціональні. Так, у Франції в 1966-1969 у страйковому русі взяло участь понад 8 млн осіб (понад 90% найманих працівників). Страйкарі домоглися реформ у сфері пенсійного забезпечення, скорочення робочого дня, розширення прав найманих працівників і профспілок на підприємстві. В окремих країнах до страйкарів застосовувалося репресивне законодавство: у ФРН – заборона професії; у Великобританії – заборона масових пікетів солідарності, притягнення профспілкових активістів до кримінальної відповідальності, позови й штрафи на тредюніони; розпуск профспілки авіадиспетчерів у США та ін. У наступні роки С. е. в розвинених країнах значно послабилися через скорочення кількості профспілок, підвищення рівня реальної заробітної плати, дії уряду та інші фактори. У 80-х страйкова активність знизилася приблизно втричі порівняно з 70-ми. Дещо посилилися С. е. в окремих розвинених країнах наприкінці 1995 (зокрема, у Франції), в 2001 – на початку 2002 у Франції, Німеччині, Італії та ін. В СРСР С. е. були заборонені. Перші офіційно визнані С. е. відбулися 1989 у 40 областях, краях, автономних і союзних республіках, у т. ч. в Україні. С. е. мають позитивні й негативні аспекти. Завдяки їм швидше вирішуються гострі проблеми в різних сферах економічного та соціального життя. В історії розвитку капіталізму вони стимулювали винаходи нових машин, прискорене впровадження яких сприяло скороченню робочого дня, підвищенню життєвого рівня працівників, їх участі в управлінні підприємством та ін. Водночас С. е. погіршують матеріальне становище страйкарів, порушують або зупиняють технологічний цикл на підприємствах і галузях, завдають народному господарству країни значних збитків. Тому вони є крайнім засобом боротьби працівників за свої інтереси й не можуть бути способом захисту та досягнення групових егоїстичних інтересів, перерозподілу частини національного доходу у власних інтересах. В Україні 1995 в страйках брали участь 247 підприємств і організацій, кількість учасників страйків на кожному з них в середньому становила 233, а кількість не відпрацьованих днів на одного страйкуючого – 4; 2003 ці показники відповідно становили 15, 360 і 10. Активну участь у С. е. у 90-х XX ст. – на початку XXI ст. брали вчителі, лікарі, окремі ланки наукових працівників. Причинами С. е. були: мізерний рівень заробітної плати, несвоєчасна виплата та ін.

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

Страйки економічні - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...