Структурна політика

Державне управління

Структурна політика. Визначає вплив держави на всю сукупність галузей економіки, на формування і розвиток галузевих та міжгалузевих структур, їх територіальне розміщення, організаційно-інституціональні пропорції, забезпечення ресурсами і функціонування в умовах ринку. С. п. спрямована на створення багатогалузевого високотехнологічного комплексу товаровиробничих структур (з урахуванням територіальних умов їх функціонування), які забезпечують зростання добробуту населення і зайнятість його соціально активної

частини, зміцнення безпеки країни та інтеграцію економіки в систему світових господарчих зв’язків. С. п. виходить із принципів спадкоємності цілей структурної перебудови в перспективних і середньострокових програмах соціально-економічного розвитку держави та необхідності їх узгодження з реальними фінансовими можливостями і обмеженнями, пов’язаними зі станом інфраструктури економіки. Для реалізації С. п. широко застосовуються програми структурної перебудови. Формування таких програм спирається на науково-технологічну та промислову політику держави, метою якої с забезпечення модернізації
та структурної перебудови виробничого потенціалу, зниження його енерго – та матеріаломісткості, підвищення конкурентоспроможності. Пріоритетними напрямами С. н. в Україні до 2004 р. є: структурна перебудова економіки України на базі визначених пріоритетних напрямів з метою забезпечення її конкурентоспроможності; вибір та розвиток інноваційної моделі економічного зростання; застосування програмно-цільових методів економічного управління розвитком науковоємних та високотехнологічних виробництв, які мають перспективу виходу на світові ринки завдяки їх конкурентоспроможності (літакобудування, ракетобудування, суднобудування, деякі види озброєння і військової техніки, енергетичне та електротехнічне устаткування тощо); створення сучасної матеріально-технічної бази для проведення активної аграрної політики; комплексний підхід до реалізації проблеми енергозбереження в масштабах усієї країни; розвиток сучасної національної інформаційної інфраструктури на базі зарубіжних та вітчизняних досягнень у цій сфері; розвиток біотехнологій та їх широке впровадження у практику; інституцій не забезпечення розвитку науково-технологічного та інноваційного процесу (створення промислово-фінансових груп, холдингів, технополісів, технопарків, використання механізмів вільних економічних зон, розроблення відповідного правового забезпечення, посилення координації фундаментальних досліджень тощо); відновлення внутрішньої інвестиційної бази та створення сприятливою інвестиційного клімату.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Структурна політика - Державне управління


Структурна політика