Сукупний попит ❤️ Економічний словник

Сукупний попит – маса суспільних потреб всіх економічних суб’єктів, що зумовлюється та обмежується наявними грошима покупців; представлені на ринку платоспроможні потреби на товари. В політ – економічному контексті С. п. – певна сума грошей (платоспроможна потреба), з приводу нагромадження і функціонування якої виникає сукупність відносин економічної власності між різними економічними суб’єктами і яку (суму грошей) вони готові відчужувати від себе з метою привласнення необхідної кількості товарів і послуг за певними цінами.

С. п. формується під впливом розвитку виробництва, доходів різних суб’єктів господарства, а також соціальних, національних, географічних, демографічних та інших умов. Розрізняють С. п. дійсний (всі платоспроможні потреби), реалізований (фактична сума проданих товарів) і не задоволений (частина представленої на ринку потреби, що не була задоволена). Структуру платоспроможного попиту розглядають як платоспроможну потребу суб’єктів ринку: окремих індивідів, організацій, установ, держави та ін. Платоспроможний попит є лише частиною (хоч і найважливішою) потреб суспільства, оскільки частина населення,

окремі суб’єкти ринку можуть мати потреби у товарах і послугах, але не мати грошей, тому ці потреби не входять до С. п. Цей попит розглядається як: 1) попит усіх членів суспільства на всі (м’ясо, хліб тощо) або окремі (автомобілі, відеотехніка тощо) блага; 2) попит на всі блага, що задовольняються на окремих видах ринку (місцевому, регіональному, внутрішньому, міжнародному); 3) попит більшості населення на окремих типах ринку (товарному, грошовому, ринку цінних паперів). За матеріально-речовим змістом С. п. складається зі споживчого (товари широкого вжитку і предмети розкоші) та інвестиційного (засоби виробництва) попиту. За вартісним змістом він може не збігатися з розмірами доходів населення: бути більшим або меншим залежно від того, яка частина доходів вилучається з обігу та перетворюється на заощадження або, навпаки, вилучається із заощаджень і стає частиною сукупного доходу. Зміна С. п. і його структури зумовлює відповідні зміни сукупної пропозиції. В кількісному вираженні С. п. є залежністю між кількістю виготовленої продукції, на яку встановлюється купівельний попит, і загальним рівнем цін.

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

Сукупний попит - Економічний словник

Схожі записи:

Особливий режим кредитування і розрахунків Особливий режим кредитування і розрахунків – заходи банківського впливу на неплатоспроможні підприємства. Такими заходами є: дострокове стягнення кредитів, припинення надання нових, встановлення черговості платежів керівництвом...
Фізіократи Фізіократи (гр. phisis – природа і kratos – влада) – французькі економісти другої половини XVIII ст., які представляли одну із течій класичної політичної економії і...
Базисна ціна Базисна ціна – початковий рівень ціни товару з чітко визначеними в прейскурантах або довідниках показниками якості, розміру, специфікації та іншими параметрами, які є основою формування...
Вилучення прибутку Вилучення прибутку – скасування або відкуп прибуткових контрактів спекулянтами з метою отримання за них грошей....
Європартнери “Європартнери” – міжнародне банківське угруповання, яке займається кредитуванням на ринку євровалют, фінансуванням великих проектів, управлінням цінними паперами і майном. Засноване 1979....
Купівля спільна Купівля спільна – спільна купівля інвестиційними банками нового випуску акцій та облігацій для перепродажу ширшому колу акціонерів....
Інвестиційні банки Інвестиційні банки (инвестиционные банки) – різновидність спеціальних кредитних установ, мобілізуючих довгостроковий позичковий капітал і надаючи його в розпорядження позичальникам (державі і підприємцям) через випуск та...
Ринки форвардні валютні Ринки форвардні валютні – валютні ринки, на яких здійснюються операції на строк і на яких компанії можуть здійснювати операції із хеджування валютних ризиків....
Ресурсозбереження Ресурсозбереження – один із важливих напрямів підвищення ефективності виробництва. Досягається Р. за рахунок комплексу науково-технічних, організаційних, економічних заходів, спрямованих на найбільш раціональне, економне використання всіх...
Нова техніка Нова техніка – техніка, яка забезпечує зниження сукупних витрат минулої і живої праці на одиницю продукції, а отже, зростання суспільної продуктивності праці. Розрізняють: 1) принципово...
Вебер (Weber) Макс (1864 – 1920) Вебер (Weber) Макс (1864 – 1920) – німецький соціолог, економіст, історик. Мету своїх досліджень вбачав у тому, щоб в основу суспільної науки покласти відкриті закономірності,...
Проста праця Проста праця – праця некваліфікованого робітника, яка не вимагає спеціальної підготовки і є витрачанням простої робочої сили. П. п. існує навіть у найрозвинутіших країнах світу...
Розпорядник Розпорядник – 1) керівник, управляючий; 2) особа або організація, які, згідно з рішенням суду, несуть повну відповідальність за збереження та розподіл активів і обов’язків померлого,...
Закон корелятивності в управлінні Закон корелятивності в управлінні – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки (прямі та опосередковані) між об’єктом і суб’єктом управління, згідно з якими між ускладненням об’єкта...
Золотий опціон Золотий опціон – договірне право купити або продати лот золота у встановлені терміни за узгодженою ціною....
Позитивна економічна теорія Позитивна економічна теорія – теорія у формі економікс, яка базується на філософії позитивізму, ігнорує пізнання причинно-наслідкових, а отже, сутнісних зв’язків, опирається здебільшого на описовий характер...
Джерела фінансування інвестиційної діяльності Джерела фінансування інвестиційної діяльності – власні фінансові ресурси (нагромадження, прибуток, амортизаційні відрахування та інші види активів), залучені кошти (отримані кредити, кошти від продажу акцій тощо),...
Штати Штати (нім. Staat – держава) – чисельний склад адміністративного та іншого виробничого і невиробничого персоналу підприємств, організацій та установ і їхніх частин....
Брутто за нетто Брутто за нетто – умова угоди купівлі-продажу, згідно з якою придбаний товар оплачують за масою, що включає масу упаковки товару....
Негоціант Негоціант – комерсант, оптовий покупець, який здійснює значні за обсягом торговельні операції передусім з іншими країнами....
Збитковість підприємства Збитковість підприємства (убыточность предприятия) – фінансовий стан за результатами господарської діяльності підприємства, який характеризується тим, що протягом певного часу грошові надходження не компенсують видатків, не...
Агентські операції Агентські операції (агентские операции) – торговельно-посередницькі дії з наданням певних послуг, пов’язаних із купівлею-продажем товарів, цінних паперів, нерухомості, які здійснюються за дорученням однієї сторони (принципала)...
Права людини основні Права людини основні – закріплені в загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права найважливіші права людини, які надаються їй і гарантуються конституцією певної країни і не...
Розрахунки бюджетних установ Розрахунки бюджетних установ – розрахунки, здійснені бюджетними організаціями, зі всіма фізичними і юридичними особами (фінансовими органами, вищестоящими організаціями тощо) за фактично отримані товари, виконані роботи,...
Перру Перру (Реrrouх) Франсуа (1903-1987) – французький економіст, провідний представник інституціонально-соціологічного напряму політичної економії. З 1928 – професор політичної економії у вищих навчальних закладах Ліона і...
Метод декомпозиції Метод декомпозиції – метод розв’язку задач лінійного програмування, який передбачає послідовність з’ясування завдань меншої розмірності....
Недискреційна політика Недискреційна політика – недостатньо гнучка економічна політика, дотримання жорсткого, заздалегідь розробленого курсу, відсутність волі та бажання керівників приймати власні рішення....
Антонович Афіноген Якович Антонович Афіноген Якович (1848 – 1917) – представник київської політекономічної школи, розглядав цінність як мірило взаємності у задоволенні потреб в економічному співжитті (малозмістовне визначення, позбавлене...
Лімітед (ЛТД) Лімітед (ЛТД) (англ. limited – обмежений) – доповнення до назви товариства, компанії, банку, що свідчить про обмеженість їх відповідальності за зобов’язаннями (у межах акціонерного чи...
Відомчість Відомчість – надмірна відокремленість інтересів працівників апарату галузевого економічного управління (відомства), його окремих ланок тощо на шкоду загальнодержавним інтересам. В. проявляється насамперед у зростанні чисельності...
Вольський Михайло Вольський Михайло (нар. в середині XIX ст.) – український економіст, який трактував політичну економію як науку про людину та її діяльність, спрямовану на задоволення матеріальних...
Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) – розділ балансу народного господарства, який комплексно характеризує рух сукупного...
Доларова зона Доларова зона – сукупність країн, в яких американський долар перебуває в грошовому обігу разом з національними валютами....
Норма ліквідності Норма ліквідності (норма ликвидности) – показник, що характеризує здатність банків забезпечити своєчасне виконання своїх кредитних зобов’язань....
Страхування експортних кредитів Страхування експортних кредитів – вид страхування, що покриває 80-90% збитків, пов’язаних з вивезенням товарів. С. е. к. здійснюється державними (передусім) і недержавними компаніями. Основними видами...