Суспільні комахи. Лабораторна робота № 7 “Визначення комах за допомогою визначальної картки”

ЧЛЕНИСТОНОГІ

УРОК № 26

Тема. Суспільні комахи. Лабораторна робота № 7 “Визначення комах за допомогою визначальної картки”.

Мета: ознайомити учнів із суспільними комахами й особливостями їхньої поведінки.

Обладнання й матеріали: Підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості будови, розвитку й поведінки комах.

Базові поняття й терміни: Комахи, суспільні комахи.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний

етап

Перевірка домашнього завдання

Учитель перевіряє в зошиті [2] наявність виконаної лабораторної роботи № 7 “Визначення комах за допомогою визначальної картки”.

Запитує, що залишилося незрозумілим, чи були труднощі у її виконанні, відповідає на питання школярів.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Як улаштований мурашник? Чи може мураха жити поодинці?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Суспільні комахи. Бджоли

Суспільні комахи –

це бджоли, мурахи, терміти, які живуть сім’ями або групами сімей (колоніями).

Обов’язки в сім’ї розподілені між групами, особинами (кастами), що різняться морфологічно: матка (“цариця”) – самка-фундаторка відкладає яйця, самці (у бджіл вони називаються трутнями) виконують тільки функцію запліднення; робітники (безплідні) – збирають корм, облаштовують гніздо, доглядають за потомством тощо, солдати – захищають гніздо.

Після шлюбного польоту кожна молода запліднена самка засновує нову сім’ю. Життя й взаємодія особин у сім’ї суспільних комах регулюється за допомогою хімічних сигналів, складної поведінки.

Із бджолами була з найдавніших часів пов’язана величезна кількість міфів і легенд. Так, на думку древніх єгиптян, душа померлого залишала людину у вигляді бджоли. Стародавні греки були впевнені, що боги на Олімпі насолоджуються “солодким нектаром”, що їхнього владику Зевса в дитинстві вигодовували медом. Відомо, що у стародавні часи в Палестині процвітало бджільництво, причому безліч бджолиних роїв водилося на скелях: у жаркі дні витоплений зі стільників (воскових будівель бджіл із шестигранних чарунок) мед стікав по камінню донизу, і тому ці місця одержали поетичну назву “земля, де течуть молоко й мед”.

2. Суспільні комахи. Мурахи

Колонії мурах являють собою складні соціальні утворення з поділом праці й системами комунікацій, що дозволяють особинам координувати свої дії при виконанні завдань, непосильних для одного індивідуума. Деякі види мурах мають розвинену “мову” й здатні передавати інформацію. Крім того, багато видів мурах підтримують високорозвинені симбіотичні стосунки з іншими комахами й рослинами.

Переваги, що даються мурахам кооперацією, призвели до того, що на сьогоднішній день вони є домінуючою за чисельністю груп членистоногих.

Мурашина сім’я має одну (або кілька залежно від виду й розміру колонії) репродуктивну самку (царицю, матку), яка відкладає яйця. Самки схожі на робітників, але відрізняються від них будовою грудей і, як правило, більшими розмірами. Мають крила, які вони відкушують собі після запліднення. Здається, що матка знаходиться в центрі подій, але вона більше схожа на машину для кладки яєць, що, блукаючи серед своїх дочок, одержує від них корм.

Самці народжуються з незапліднених яєць. Мають крила. Переважну більшість у колонії становлять безстатеві робочі мурахи. Між членами мурашиної сім’ї існує поділ функцій. Як правило, наймолодші робітники бувають няньками, тобто доглядають за розплодом і самкою. Трохи подорослішавши, вони стають будівельниками, а потім фуражирами (добувачами їжі). Найстарші мурахи, які вже не здатні здобувати їжу, стають сторожами або спостерігачами.

Під час шлюбного літа самки й самці виходять із гнізд і скупчуються біля входів, потім починають підніматися на травинки, на дерева, на стіни будинків і звідти злітають. Самки й самці з різних гнізд спаровуються в повітрі або на землі, незабаром після цього самці гинуть, а запліднені самки скидають крила й відправляються на пошуки місця для гнізда.

Самка будує невеличку замкнуту камеру в землі, а потім починає відкладати яйця. Через 2-3 тижні з яєць починають з’являтися перші личинки. Через 4-6 місяців личинки закінчують рости, і починається перетворення на лялечку. До цього часу вони стають крупнішими від робочих мурах. До виходу з лялечок перших робітників самки нічим не живляться. Більш того, вони навіть вигодовують личинок виділеннями спеціальних залоз. При цьому повністю зникають літальні м’язи, які самці більше ніколи не знадобляться, і вона витрачає запаси жиру, які нагромадила ще в батьківському гнізді. Після того як з лялечок вийдуть перші робітники, вони зроблять вихід назовні з камери й почнуть здобувати їжу. Із цього моменту самка тільки відкладає яйця. Усі роботи в гнізді беруть на себе робочі особини.

Деякі види мурах “розмножуються” у результаті відділення від материнської колонії: на деякій відстані від батьківського гнізда будується дочірнє гніздо, або відводок, куди переселяється частина робочої сім’ї з розплодом і молодою самкою.

Основу живлення майже всіх мурах становлять два компоненти: білковий і вуглеводний. Як джерело білкової їжі використовуються різні безхребетні, головним чином комахи. Мурахи полюють на них або збирають трупи. Основним джерелом вуглеводної їжі служить для мурах падь – солодке виділення попелиць та інших хоботних комах (червців, щитівок, деяких цикадок). Крім паді й комах, мурахи можуть харчуватися соком рослин, нектаром, грибами, насінням.

Вся їжа, яку збирають мурахи, приноситься в гніздо й там розподіляється між усіма членами сім’ї.

У лабораторних умовах окремі робочі особини можуть дожити до 3-4 років. Відомий випадок, коли мураха прожила сім років. Але в природних умовах протягом року населення мурашника майже повністю обновляється, так що в середньому робоча мураха живе близько року. Значно довше – до 20 років – живуть самки.

Мурахи живуть на землі й деревах по усьому світі, крім Антарктики, Ісландії, Гренландії й деяких відокремлених від континентів островів.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнками на с. 108, 109, ознайомлюючись із життям бджолиної сім’ї й мурашника. Потім вони читають текст “Бджоли” і “Мурахи” на с. 107-109.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 2, З на с. 110.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 36-37].

V. Самостійна робота учнів

У зошиті [2], або зошиті [3, вкладиш, с. 36-37] школярі виконують лабораторну роботу № 7 “Визначення комах за допомогою визначальної картки”.

Потім учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 110, при необхідності записують висновки в зошит.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 26, відповісти на запитання 1, 4 після параграфа на с. 110.

У зошиті [3, с. 36-37] виконати завдання.