ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Тема 2. Інноваційний менеджмент в системі управління організацією
2.2. Сутність сфери інноваційної діяльності
Слово “innovation” утворене з латинського “новація” (новизна, нововведення) і англійського префікса “ін”, що означає “в”, “введення”. Отже, у перекладі з англійської “інновація” означає “введення нового, відновлення”.
Поняття “інновація” вперше було введено австрійським економістом Йозефом Шумпетером (1883-1950), в його книзі “Теорія економічного розвитку”
Необхідно відмітити, що на сьогоднішній день в економічній літературі відсутній єдиний підхід до розуміння сутності інновацій.
В сучасному розумінні інновація – це використання в тій
В світі найбільш поширені два підходи до щодо визначення поняття “інновація”:
Статичний – інновація виступає як “інновація-продукт”, коли інновація являє собою результат інноваційного процесу у вигляді нової техніки (продукції), технології, нового методу, що впроваджені на ринку.
Динамічний – коли інновація являє собою “інновацію-процес”, коли в динаміці розглядається процес впровадження нових виробів, технологій, принципів замість існуючих.
Крім того, інновацію іноді сприймають як систему або як зміну.
Визначення терміну “інновація” потребує відокремлення найбільш загальних ознак, притаманних цьому терміну, а саме:
1) новизна, тобто об’єкт, що виступає в якості інновації, повинен бути новим порівняно з іншими аналогічними об’єктами, та мати властивості і якості, яких немає у аналогів;
2) широка сфера виникнення, тобто інноваційні об’єкти можуть виникати в самих різних варіаціях (нові продукти, нові технології, нові рішення в сфері організації, фінансів, соціальній сфері і т. і.);
3) орієнтація на прогресивний розвиток, на досягнення позитивного ефекту у разі його використання.
Таким чином, інновація як економічна категорія виконує наступні функції, що відображають її роль в економічній системі:
– відтворюючу,
– інвестиційну,
– стимулюючу.
Інновація являє собою важливе джерело фінансування розширеного відтворення. Це пов’язано з тим, що доходи, отримані від продажу нововведення на ринку формують прибуток, що може виступати джерелом фінансових ресурсів і одночасно мірою ефективності інноваційного процесу. Отримання прибутку від реалізації нововведень та використання його в якості джерела фінансових ресурсів і може бути визначено як зміст відтворюючої функції.
Прибуток, отриманий від реалізації інновацій, може бути використаний за різними напрямками, в тому числі і в якості капіталу, призначеного для отримання нового прибутку. В цьому полягає інвестиційна функція інновацій.
Отримання підприємцем прибутку від за рахунок реалізації прогресивного нововведення слугує стимулом до здійснення нових інновацій, (стимулююча)
В Законі України “Про інноваційну діяльність” що був прийнятий 4 липня 2002 року, введені основні категорії та поняття, що широко вживаються в інноваційній діяльності, а саме:
Інновації – це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентноздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.
Інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг;
Інноваційний продукт є результатом виконання інноваційного проекту і науково-дослідною і (або) дослідно-конструкторською розробкою нової технології (в тому числі – інформаційної) чи продукції з виготовленням експериментального зразка чи дослідної партії і відповідає таким вимогам:
1) він є реалізацією (впровадженням) об’єкта інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, селекційного досягнення тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об’єктів інтелектуальної власності ліцензії, або реалізацією (впровадженням) відкриттів. При цьому використаний об’єкт інтелектуальної власності має бути визначальним для даного продукту;
2) розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень;
3) в Україні цей продукт вироблено (буде вироблено) вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, він є конкурентоздатним і має суттєво вищі техніко-економічні показники.
Інноваційна продукція – нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають наступним вимогам:
1) вона є результатом виконання інноваційного проекту;
2) така продукція виробляється (буде вироблена) в Україні вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншою аналогічною продукцією, представленою на ринку, є конкурентоздатною і має суттєво вищі техніко-економічні показники.
Інноваційна продукція може бути результатом тиражування чи застосування інноваційного продукту. Інноваційною продукцією може бути визнано інноваційний продукт, якщо він не призначений для тиражування.
Інноваційний проект – комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції;
Пріоритетний інноваційний проект – інноваційний проект, що належить до одного з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України;
Інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) – підприємство (об’єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг;
Інноваційна інфраструктура – сукупність підприємств, організацій, установ, їх об’єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо).
Об’єктами інноваційної діяльності є:
– інноваційні програми та проекти,
– нові знання та інтелектуальні продукти,
– виробниче обладнання та процеси,
– інфраструктура виробництва і підприємництва,
– організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери,
– сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки,
– товарна продукція,
– механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.
Суб’єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об’єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)