УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР
Текст для диктанту
Омелян прийшов на шкапр (колись так називали земляні вали обабіч залізничного полотна), приклавши худеньку долоню до чола, щоб заступити сонце, оглянув безкраї поля. Йому відкрився виднокіл, у якому були переліски, яри, долини. Весь краєвид розділяли дві блискучі нитки колії. Скільки разів він оглядав цей світ очима маленького школяра, згодом – гімназиста, а потім була велика-велика перерва, сповнена пізнання істини, боротьби, ризику, розчарувань, принижень,
Він не шкодує за прожитими літами і щасливий, що був причетний до боротьби за свою державу. Справді, життя, як залізнична стріла, минуло в часі й просторі, від рожевого сходу до багряного заходу, розділивши його на маленьку частину дитинства і юності та велику частину зрілого життя, що віддаленіло в жорстоких випробуваннях. Що було, то було. Його життєва дорога була прямою, мов ця залізниця, – без викрутасів.
У пам’яті спливли імена побратимів, з якими спочатку гуртувалися проти поляків, потім проти “перших” більшовиків, німців, “других визволителів”.
Занило серце, а від нього, ніби відлуння прифронтової канонади чи, може, весняного грому, дались чути всі болячки. Прекрасний виднокіл розчинився в несподіваній скупій сльозі, що знову набігла на очі.
(254 сл.) Б. Андрушків