Тенденції розвитку економічних підсистем і метасистем у XXI ст ❤️ Економічний словник

Тенденції розвитку економічних підсистем і метасистем у XXI ст. – довготривала спрямованість еволюційних і революційних змін різних складових економічної системи в національному та інтернаціональному масштабах на основі прогресу продуктивних сил. Так, техніко-економічні відносини характеризуватимуться поглибленням усуспільнення виробництва та праці, передусім на інтернаціональній основі. Такі відносини розвиватимуться переважно через інтернаціоналізацію одиничного поділу праці, що поряд з іншими формами суспільного поділу праці

(розвитком спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва) посилюватиме роль безпосередньо суспільної форми виробництва, позаринкових зв’язків. Техніко-економічні відносини надалі еволюціонуватимуть за законом суспільного поділу праці. Після четвертого суспільного поділу праці відбудеться п’ятий – відокремлення управлінської діяльності від інших видів людської праці. Шостим суспільним поділом праці може стати відокремлення духовного виробництва від матеріального та інших видів нематеріального багатства. Найважливішим елементом духовного багатства стане розвиток усіх сутнісних

сил і збагачення інтелекту людини і нації. З огляду на це економічні зв’язки та відносини будуть все менше пов’язані з виробництвом, обміном, розподілом і споживанням матеріальних благ і послуг, а більше – з діяльністю щодо розвитку особистості людини, об’єктів духовного багатства. Тому зростатиме значення затраченої на розвиток особистості людини праці, яку здійснюватимуть вчителі, вихователі, викладачі різних навчальних і виховних закладів. Кількість зайнятих виробництвом матеріальних благ може і надалі зменшуватися. Технологічний спосіб виробництва розвиватиметься внаслідок зростання автоматизації виробничих процесів, “безлюдних підприємств”, застосування принципово нових, не механічних форм матерії – фізичної, хімічної, біологічної, практичного використання Космосу, наприклад перенесення у космічний простір екологічно шкідливих видів виробництва. За цих умов, а також за усвідомлення людством загрози екологічної кризи, формування повноцінного екологічного мислення може послабитися антагонізм між людиною та природою, а отже, і деградацію особи як біосоціальної істоти. Для відносин економічної власності буде характерним зростання плюралізму форм власності, зумовлене ускладненням системи продуктивних сил і техніко-економічних відносин (тобто технологічного способу виробництва) загалом і кожного їх елементу зокрема. З’являтимуться нові форми інтегрованої міжнародної власності на базі одиничного, часткового та загального поділів праці. Цілісність таких відносин власності неможлива без домінування однієї суспільної форми розвитку продуктивних сил – державної власності на певні об’єкти (засоби виробництва, фінансово-кредитні інститути та ін., передусім значну частку національного доходу), але з постійним посиленням демократичного змісту. її розвиток зумовлений законом одержавлення капіталістичної економіки. Така тенденція спостерігається і в останні два-три десятиліття, незважаючи на спроби урядів багатьох країн зменшити частку державних витрат у ВНП. Деякі західні науковці прогнозують абсолютне переважання державної форми власності. Так, американський економіст Б. Беквіт стверджує, що 2200 у США держава володітиме 90% всієї реальної власності. Аналогічної точки зору дотримується Р. Хейлброннер, який вважає, що ринковий механізм і приватна власність будуть істотно або повністю замінені державною власністю та державним управлінням. Такі прогнози механічно копіюють тенденцію розвитку державної власності в окремі проміжки часу, екстраполюють її на майбутнє, не враховуючи закону заперечення заперечення. Прогнози цих економістів грунтуються майже на цілковитому запереченні корпоративної (монополістичної) власності. Крім того, державна (демократична за своїм змістом) власність є найвищою суспільною формою розвитку продуктивних сил лише в межах окремих національних держав, а оскільки сучасні продуктивні сили дедалі більше переростають межі окремих країн, посилюється інтернаціоналізація технологічного способу виробництва, то їх суспільною формою розвитку стають розвинені (порівняно з державною) форми економічної власності, зокрема інтегрована власність окремих країн. Ще однією тенденцією розвитку відносин власності стане зрощування різних форм власності й утворення на цій основі змішаних її форм. Активно розвиватимуться і асоційовані форми власності трудових колективів як у межах окремих країн, так і між державами. Зростатиме частка профспілкової, кооперативної власності. У структурі корпоративної власності збільшуватиметься частка акцій трудящих, внаслідок чого частка в ній олігополістичної власності зменшуватиметься. Загалом поглиблення процесу усуспільнення виробництва і праці передбачає домінування колективних форм власності. Щоб узгодити ці імперативи прогресу особи та виробництва, необхідне поєднання індивідуального та колективного привласнення. Комбінування різних форм привласнення буде ще однією тенденцією еволюції відносин економічної власності. В межах господарського механізму поряд з ринковим досконалішим механізмом регулювання, корпоративною ( у т. ч. участю трудящих в управлінні) планомірністю та державним регулюванням, посилюватиметься наднаціональне регулювання макроекономічних процесів на різних рівнях функціонування світового господарства. У межах корпоративного, державного та наднаціонального регулювання переважатимуть адміністративні та економічні важелі регулювання мікро – та макроекономічних процесів, посилюватимуться елементи свідомого, планомірно організованого розвитку економічних реалій і нівелюватимуться елементи анархії, стихійності. У структурі господарського механізму ще більше переважатиме державне регулювання, яке буде посилюватися наддержавним внаслідок загострення екологічної кризис та інших глобальних проблем. Можливе навіть створення єдиного планетарного уряду з метою глобального (в планетарному масштабі) макроекономічного регулювання процесів відтворення. Уже зараз учені пропонують близько 10 “Конституцій світу”. На закономірності еволюції основних елементів економічної системи в межах окремих країн впливатиме інтернаціоналізація продуктивних сил і техніко-економічних відносин (або технологічного способу виробництва), з одного боку, відносин економічної власності та господарського механізму – з іншого.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Тенденції розвитку економічних підсистем і метасистем у XXI ст - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...