Тип Членистоногі. Клас Ракоподібні

ЧЛЕНИСТОНОГІ

Ця тема присвячена найбільш численному типу царства Тварини. У ній дається загальна характеристика типу Членистоногих, розповідається про класи Ракоподібні, Павукоподібні і Комахи, дається уявлення про роль членистоногих у природі й житті людини, говориться про необхідність охорони членистоногих.

УРОК № 20

Тема. Тип Членистоногі. Клас Ракоподібні.

Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою типу Членистоногі.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки,

плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості будови й життєдіяльності членистоногих.

Базові поняття й терміни: Тип Членистоногі, клас Ракоподібні.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Згадайте, хто з уже вивчених нами тварин мав зовнішній кістяк? Які переваги дає тваринам кістяк?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Загальна характеристика типу Членистоногі

Школярі

згадують, відповідаючи на запитання, поставлене на початку уроку, що зовнішній кістяк мають морські одноклітинні тварини – радіолярії і форамініфери. Можливо, вони згадають, і про гідро-кістяк.

Розмову про кістяки і їхні біологічні функції можна продовжити, сказавши, що в процесі еволюції з’явилися напрочуд пристосовані до різних середовищ існування тварини із зовнішнім кістяком – членистоногі.

Членистоногі – найбільш численний тип царства Тварини, що включає в себе понад 1,5 мільйона видів. Далекими предками членистоногих були кільчасті черви.

Членистоногі заселили не тільки морські й прісні водойми, але й наземну поверхню, грунт і повітряне середовище. До життя в наземному середовищі пристосувалися членистоногі трьох класів: Павукоподібні, Комахи й Багатоніжки. Вони є справжніми наземними тваринами, широко розповсюдженими в різних кліматичних зонах.

До характерних рис організації членистоногих належать такі риси:

1. Тіло сегментоване й диференційоване на три відділи: голову, на якій розміщаються рот і органи чуття, груди, що виконують в основному рухову функцію, і черевце, що містить найбільшу кількість внутрішніх органів. У деяких груп членистоногих голова зливається із грудьми.

2. Покрови тіла – багатошарова хітинізована кутикула, що виконує захисну функцію. У наземних членистоногих її зовнішній шар містить жироподібні речовини, що запобігають втраті води тілом тварини. Кутикула служить також зовнішнім кістяком, до різних ділянок якого прикріплюються пучки поперечносмугастих м’язів, що забезпечує рух різних частин тіла й кінцівок. Через нерозтяжність кутикули ріст членистоногих супроводжується періодичним линянням.

3. Членисті кінцівки рухливо з’єднані з тілом і являють собою багаточленні важелі, здатні до складних рухів. Членики кінцівок рухливі завдяки наявності суглобів. Кінцівки забезпечують різноманітні види рухів -1 ходіння, біг, стрибання, плавання, а також виконують ряд інших функцій – захоплення й подрібнювання їжі, дихання, дотик та ін.

4. Порожнина тіла змішана, тобто зачатки целому й залишки первинної порожнини злиті: один з одним. Целом не виконує опорної функції, тому що розвинений зовнішній кістяк.

5. Травна система має три відділи: передній, середній і задній. Передній і задній відділи ектодермального походження і зсередини вистелені хітинізованою кутикулою. Ротові апарати різних груп членистоногих різноманітні, що дозволяє їм харчуватися різними видами кормів. Добре розвинені травні залози, що прискорюють процес травлення.

6. Кровоносна система незамкнена. Серце являє собою розташовану на спинному боці тіла трубку, поділену перегородками на кілька камер, які скорочуються послідовно одна за одною, перекачуючи гемолімфу.

7. Органами дихання є зябра, а у наземних – легеневі мішки й трахеї.

8. Органи виділення – видозмінені метанефридії (“зелена” залоза раків), у наземних – мальпігієві судини – численні замкнуті короткі епітеліальні трубочки, що відкриваються на межі між середньою й задньою кишкою. Продукти виділення з порожнинної рідини (гемолімфи) потрапляють у мальпігієві судини, а з них – у задню кишку.

9. Нервова система побудована за типом черевного нервового ланцюжка кільчастих червів. Її відмінною рисою є зменшення числа парних черевних гангліїв внаслідок їхнього злиття один з одним у зв’язку з укороченням тіла або малими розмірами тварини. У гуртових комах значного розвитку досягають надглоткові ганглії – “мозок”, що є основою формування складних форм уродженої поведінки. Добре розвинені різні органи чуття: дотику, смаку, нюху, зору, рівноваги, слуху.

10. Членистоногі – роздільностатеві тварини, багатьом з них властивий статевий диморфізм. Запліднення внутрішнє. Постембріональний розвиток у деяких прямий, у більшості – з неповним або повним метаморфозом. Деякі комахи набули здатності на різних стадіях онтогенезу існувати у двох середовищах – водному й наземному.

2. Різноманітність членистоногих

Тип Членистоногі поділяється на чотири підтипи, до яких входить ряд класів. Ми будемо вивчати три найбільш важливі, численні і різноманітні класи членистоногих – Ракоподібні, Павукоподібні й Комахи.

Комахи – це найбільш численний клас, що включає понад 1 млн видів. За своїм походженням це група справжніх наземних тварин. Комахи заселили різні наземні місця, грунт, прісні водойми, узбережжя моря.

До класу Павукоподібні належать сухопутні тварини, за винятком деяких груп, що вдруге перейшли до існування у воді. Представниками класу є павуки, сінокосці, скорпіони, кліщі й ін.

Клас Ракоподібні включає понад 40 тисяч водних членистоногих, більшість яких живе в морях, рідше в прісних водоймах і лише деякі з них освоїли вологі наземні місця існування.

3. Загальна характеристика класу Ракоподібні

Вислухавши відповіді школярів на питання” поставлене на початку уроку, вчитель пропонує більш детально ознайомитися з будовою й способом життя представників класу Ракоподібні.

Незважаючи на різну кількість сегментів тіла (від 10 до 50) і різноманітність зовнішньої форми, організація ракоподібних має такі подібні риси:

– дихання за допомогою зябер;

– злиття головного й грудного відділів, внаслідок чого утворилися головогруди;

– наявність двох пар вусиків, що виконують дотикову й нюхову функції, пари складних, або фасеткових, очей, і трьох пар ротових кінцівок (пари верхніх і дві пари нижніх щелеп, які захоплюють і подрібнюють їжу);

– різноманітна будова грудних кінцівок, які виконують функції втримання й переміщення їжі до рота, руху організму, дихання;

– черевні кінцівки служать для плавання, а у самок і для прикріплення запліднених яєць;

– ракоподібні усіх вікових груп линяють, але молодь частіше, ніж дорослі.

Спосіб життя плаваючий, плазуючий, рідше прикріплений, є й паразитичні форми.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі розглядають малюнки на с. 87, 88, ознайомлюючись із зовнішньою й внутрішньою будовою ракоподібних.

Потім вони читають текст на с. 87, 88, звертаючись при необхідності до рубрики “Якщо ви забули”.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 4, 5 на с. 89.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 30-31].

V. Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 89, при необхідності записують висновки в зошит.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 20, відповісти на запитання 1-3 після параграфа на с. 89, у зошиті [2] підготуватися до лабораторної роботи № 5 “Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування”.

У зошиті [3, с. 30-31] виконати завдання.