Урок 20. ТУРБОТА КОЖНОГО ПРО ІСТОРИЧНУ ТА КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ
Мета: розширити уявлення учнів про історичну та культурну спадщину; розвивати пізнавальну активність учнів; вчити виявляти турботу про оточення, довкілля, історичну та культурну спадщину.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Вікторина
– Яке місто є столицею нашої держави? (Київ)
– Назвіть державні символи України. (Герб, Гімн, Прапор)
– Який кущ уважають народним символом України? (Калину)
– На честь кого було
– Як називається Основний Закон нашої держави? (Конституція України)
– Яка мова в Україні є державною? (Українська)
– Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро)
– Державний Герб України – це… (тризуб).
– Якого кольору Державний Прапор України? (Синьо-жовтого)
– Урочиста пісня нашої держави – це… (Гімн України).
2. Тестування
1. Державні символи України – це:
А) герб;
Б) рушник;
В) гімн.
2. У тризубі зашифроване слово:
А) надія;
Б) воля;
В) радість.
3. Державний прапор України має такі кольори:
А)
Б) синій і жовтий;
В) червоний і білий.
4. Державна символіка є частиною:
А) народної символіки;
Б) національної символіки.
– Поміркуйте і скажіть, що є візиткою кожної держави? (Символіка)
– А що означає слово “символіка”? (Умовне відображення подій, явищ, понять за допомогою знаків-символів, символічне значення, яке надається чому-небудь.)
– А що ж таке символ? (Художній образ, який виражає певну думку, ідею, почуття.)
– Які символи рідної землі ви знаєте? (Верба, калина, український віночок, лелека, соловей, писанки, вишитий рушник, хліб і сіль на вишитому рушнику, криниця, Дніпро, острів Хортиця, українська народна пісня, українська народна іграшка, видатні українці: Т. Шевченко, Леся Українка, Павло Тичина, Богдан Хмельницький, літописець Нестор, козаки, кобзарі та багато інших.)
– Україна – велика держава. Вона має чимало всесвітньовідомих пам’яток-споруд.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з тим, що є історичною і культурною спадщиною українського народу, із творчістю українських художників, мистецтво яких є культурною спадщиною України.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
– Символами можуть бути не тільки герб, прапор, гімн, рослини. Символами можуть бути природні об’єкти – ріки, гори, озера, острови тощо; символами можуть бути архітектурні споруди; предмети, пов’язані з історією та традиціями того чи іншого краю; символами можуть стати видатні люди країни.
– Що б ви віднесли до культурної спадщини?
Відповіді дітей записують на дошці: пам’ятки історії, творча спадщина талановитих людей – письменників, друкарів, архітекторів, майстрів образотворчого і прикладного мистецтва, музикантів і композиторів, акторів театру і кіно.
Учитель узагальнює висловлені думки.
– Ми часто вживаємо слово культура. Воно увібрало в себе духовні і матеріальні надбання, створені народом протягом усієї історії. Самобутня національна культура українського народу є невід’ємною частиною світової культури. Своїм корінням вона сягає в глибочінь минулого. Український народ як творець національної і співтворець світової культури за свою багатовікову історію накопичив величезні духовні багатства. Про це насамперед свідчать численні пам’ятки, що збереглися від цивілізацій, які існували на території України. Всі вони є свідками духовного росту людини, її потягу до краси та вдосконалення.
До цієї скарбниці належать пам’ятки трипільської та скіфської культур, княжої доби, українського барокко, творча спадщина талановитих людей: письменників, друкарів, архітекторів, майстрів образотворчого і прикладного мистецтва, музикантів і композиторів, акторів театру і кіно. До культурної спадщини народу ми відносимо також пам’ятки історії, пам’ятки монументального мистецтва, пам’ятки містобудування та архітектури, музеї.
Передусім – це Софійський собор, Золоті ворота, Києво-Печерська лавра в Києві, Олеський замок у Львівській області, Спаський собор, П’ятницька церква у Чернігові, Церква Різдва у Тернополі, аптека-музей у Львові, резиденція митрополитів у Чернівцях тощо. У музеях збирають, вивчають, зберігають пам’ятки культури, різноманітні колекції, старовинні речі. Так, наприклад, у природничому музеї Києва виставлено скелети давніх мамонтів, а у Львові є аптека-музей, де можна побачити і навіть купити лікувальні настоянки за давніми рецептами. У музеї С. Корольова у Житомирі виставлено ракети, супутники.
У Конституції записано, що кожний громадянин повинен берегти культурну спадщину, не заподіювати їй шкоди, охороняти природні багатства. Закон України карає тих, хто знищує, руйнує або псує пам’ятки культури та твори мистецтва. Ніхто не має права без дозволу держави розкопувати міста, давні кургани. Суворо карають тих, хто глумиться над могилами, пам’ятниками.
2. Робота за підручником (с. 85-89)
Учні виконують завдання рубрики “Повтори те, що знаєш”.
Вправа “Мікрофон”
Учні виконують завдання рубрики “Поділися своїми думками”.
Читають текст рубрики “Я хочу дізнатися”.
Робота в парах
Учні виконують завдання на с. 85.
Опрацьовують матеріали рубрики “Ознайомся з думкою інших людей” та виконують завдання на с. 86-89.
– Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 89. (Я дізнався, що… Я прагну…)
Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Виступи підготовлених учнів
Учні (по черзі)
1. Золоті ворота (демонстрування фотографій).
Свою столицю – Київ – князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найгарніших міст світу. Три кам’яні брами вели до міста. Найгарніша брама називалася Золоті ворота і була виготовлена з позолоченої міді. Ярослав Мудрий зробив це для того, щоб усі чужоземці, мандрівними, друзі і вороги бачили, який багатий, гарний і могутній Київ.
2. Пам’ятник Богданові Хмельницькому (демонстрування фотографій).
На одному із живописних майданів у центрі Києва височить фігура вершника з булавою у руці. Це пам’ятник Богданові Хмельницькому. Він був українським полководцем, прагнув звільнити рідну землю від загарбників. Кияни його зустрічати радо і святкували перемогу там, де зараз стоїть пам’ятник.
3. Катерина Василівна Білокур (1990-1961) – український митець, майстер українського декоративного живопису. Народилася в с. Богданівка Яготинського району Київської області в сім’ї селянина. Грамоти навчилася самотужки. Була учасницею обласних, республіканських та зарубіжних виставок. Сюжетами її творів є квіти, різноманітні плоди садів та городів, поля із золотим колоссям. Картини цієї художниці є в багатьох музеях України. (Розглядання та обговорення репродукцій картин.)
4. Іван Сидорович Їжакевич (1864-1962) народився у с. Вишнопіль Черкаської області. Батьки його були селянами. Хлопчик рано відчув велику любов до мистецтва. У десятирічному віці він поїхав у Київ і вступив до іконописної школи. Учився Їжакевич старанно й успішно. Після школи він поїхав до Петербурга і в1884 році став вільним слухачем Академії мистецтв. І. Їжакевич – по-справжньому український художник. Протягом 75-річної діяльності він відображав у своїх творах життя українського народу. Серед його робіт чимало полотен, створених за мотивами творів Тараса Шевченка. (Розглядання та обговорення репродукцій картин.)
5. Сім чудес України.
– Оптимістична печера (Тернопільщина).
Одним з найбільш унікальних природних пам’яток України є найбільша печера Євразії – Оптимістична, яка знаходиться поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільської області…
Печера Оптимістична була відкрита у 1966 році спелеологами львівського спелеоклубу “Циклоп”, які вже протягом понад 40 років проводять її дослідження. За цей період спелеологами “Циклопу” пройдені і закартовані 216 км ходів, галерей і гротів печери, що робить її найдовшою печерою Старого Світу, найдовшою печерою світу в гіпсах та другою за протяжністю печерою на Землі (поступається лише вапняковій Мамонтовій печері у США).
Печера знаходиться в межах Придністровського карстового району Подільсько-Буковинської карстової області, у південній частині межиріччя Серет-Нічлава (ліві притоки Дністра).
Крім Оптимістичної, тут розташовані ще дві великі печери – Озерна (завдовжки 120 км) і Вертеба (8 км).
Печера Оптимістична утворилася внаслідок розчинення підземними водами гіпсів неогенового віку (14 млн років). Вона являє собою складний за своєю будовою горизонтальний площинний лабіринт гротів, ходів і галерей різної форми і розміру, закладений у 20-метровому пласті темно-бурого (у верхній частині) і жовтувато-сірого (у нижній частині) гіпсу.
У межах лабіринту печери виділяють 10 районів, кожний з яких відрізняється своїми особливостями (структура лабіринтової сітки, морфологія та розмір ходів і галерей). Дно ходів печери вкрите глиною або брилами гіпсу.
Найбільшим скарбом печери Оптимістична є вторинні мінеральні утворення, що протягом десятків тисяч років росли у підземних порожнинах. Дуже красиво виглядають скупчення невеликих білосніжних кристаликів гіпсу на тлі темно-бурих стін печери. І все це іскриться, міниться, переливається у світлі ліхтарів.
З інших рідкісних форм слід згадати так званий “печерний сніг” – скупчення на дні ходів печери прозорих голчастих кристаликів гіпсу, які починали свій ріст у печерному повітрі, в краплях гідроаерозолю, а потім осідали на підлогу ходів, і там вже продовжували своє зростання. Такі скупчення нагадують снігові кучугури.
За своїми розмірами та морфологією печера Оптимістична, як і інші гіпсові печери-лабіринти Придністровського Поділля, не мають аналогів в інших регіонах поширення гіпсових порід на Землі. Унікальність та краса печери приваблює туристів-спелеологів та вчених із багатьох країн світу.
– Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл.).
Найцікавішою, наймальовничішою ділянкою Дністра є його відрізок у 250 км від гирла Золотої Липи до гирла Збруча – Дністровський каньйон. Дністер тече по каньйоноподібній долині, утворюючи багато фантастичних звивів – меандрів. Природа Дністровського каньйону своєрідна та неповторна. На його території близько 100 пам’яток живої і неживої природи світового значення, тут збереглися унікальні еталони відслонень гірських порід.
Дністер бере початок у Бескидах біля підніжжя гори Розлуч на висоті 750 м. Загальна довжина ріки – 1362 км, площа водозабору – 72, 1 тис. км2. У межах Івано-Франківської області довжина р. Дністер – 200 км.
Сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі та означає “бистра вода”. Стародавні греки називали ріку Тіріс, а ще пізніше – Тірас. У римлян вона відома під назвою Данастріс, Данаструс. У турків – Турла. Дністер має 386 приток. У верхній частині (до міста Самбір) це типова гірська ріка, що тече по вузькій долині з обривистими скелястими берегами. Спустившись з гір, Дністер тече широкою, місцями заболоченою, рівниною, і течія його сповільнюється. Ріка тут тече по плоскогір’ю в невисоких, порослих вербами глинистих берегах, деколи утворюючи острови; вода каламутна, часто мілка. У районі с. Журавно підвищується спочатку лівий, а потім і правий берег ріки, русло стає кам’янистим, течія посилюється. Нижче древнього Галича долина Дністра звужується до ~ 200 м. Високі скалисті береги Дністра тут поросли листяними лісами і кущами, з-під скал витікають численні джерела.
На ріці Дністер гори підходять так близько до ріки, що утворюють каньйон, руслом якого тече ріка. Потоки в деяких місцях зриваються з кручі просто в річку, перетворюючись на живописні водоспади. Окремі частини скал нагадують швейцарський сир, весь в дірках від виходів печер і гротів. На берегах ріки, в навколишніх селах зустрічаються пам’ятники культури різних народів, що в давнину населяли долину Дністра (церкви, костели, монастирі, палаци, руїни замків і фортець), зокрема печери, деякі з них служили монахам скельних монастирів для життя і відправи служб. Долина ріки була заселена людьми ще з давніх-давен.
Городенківський район, що лежить на території Дністровського каньйону, являє собою одну з найкрасивіших його ділянок, де долина річки має найбільш виражені риси каньйону. Тут знаходяться 26 населених пунктів, де була досліджена трипільська культура.
– Мармурова печера (АР Крим).
Мармурова печера – унікальна за красою печера зі складною системою залів і галерей. Вона знаходиться на плато гірського масиву Чатир-Даг. Видимий із різних відстаней, мальовничий силует Чатир-Дагу є символом Криму. Тут заповідано більш ніж 160 карстових печер, шахт, колодязів. Серед них дуже цікавою є відкрита у 1987 році печера Мармурова. Вхід до неї знаходиться на висоті 920 м над рівнем моря. Закладена вона у блоці верхньоюрських вапняків і складається з трьох частин: Головної галереї, Нижньої і бічного “Тигрового ходу”. Величезних розмірів галереї натіканнями поділяються на окремі зали.
Для входу відвідувачів у печеру споруджено штучний 10-метровий тунель. Печера Мармурова зустрічає гостей Галереєю казок. Галерея пишно прикрашена сталактитами, сталагмітами, натічними драпіровками. Чудово освітлений маршрут веде вглиб печери. Екскурсійна доріжка огинає химерні творіння сталагмітів, що своїми контурами дивно нагадують казкових героїв. Світло вириває з пітьми Слоненя та Мамонта, голову Господаря печери, Діда Мороза, Царівну-жабу… Важко повірити, що ці фігури створені протягом мільйонів років краплинами води, а не руками талановитого скульптора.
У галереї Тигровий хід склепіння печери опускається, і тут добре видно дзвіноподібні поглиблення, що були промиті напірними водами та згодом прикрашені сталактитами. Сюди веде зручний тунель у монолітній породі, що прокладено на місці виявленого вузького сифонового каналу. Живописні натічні колони розділяють галерею на окремі зали. На дні видно невеликі ванни з водою. Чудові натічні завіски, кам’яні водоспади, каскади гурових озер, “печерні перли”, унікальна ніша “геліктитових квітів”. З екскурсійної доріжки можна побачити дно колодязя, де на глибині 6 м було знайдено кістки печерного ведмедя.
Таємничою темрявою покрито залу Перебудови. Але темрява відступає в промінні прожекторів, і тоді приголомшують її розміри. Це одна із найбільших обладнаних зал світу: площа її 4 тис. кв. метрів, висота понад 20 м. Величезні кам’яні брили покривають дно. Східну стіну зали на висоту 6-8 метрів укрито білосніжним коралітовим килимом кам’яних квітів, протяжність якого близько 40 м. Унікальним є 7-метровий сталагміт, що лежить на боку і має назву “Башта, що впала”. А поряд із гігантом – витончені крихкі мережива – гурові озерця, на дні яких знаходять так звані “печерні перли”.
Чудовий вид відкривається з гребеня однієї з найбільших в Європі кальцитових гребель. У центрі Палацової зали, частину якої видно з греблі, знаходяться грандіозні натічні колони “Король” і “Королева” із “свитою” – сталагмітами різних форм. Гурові озера прямують до Глиняної зали. Натікань у ньому небагато, але кожне – неповторюване. Тут і закінчується Головна галерея.
Нижня галерея є геолого-мінералогічним заповідником. Вузький хід переходить у 12-метровий колодязь, що веде до зали Троянд – хаосу кам’яних брил, що покриті виблискуючими коралітами та сталагмітами. За нею – абсолютна гармонія зали Надій, потім Балконна, Люстрова, Обвальна та Руслова зали, зали Шоколадка та Геліктитова. Тут ходи розбігаються в різні боки. Далі дороги поки немає…
Дістатися печери Мармурової можна на легковому автомобілі, автобусі, вертольоті або пішки. Для цього треба звернути на 17-му км траси
Сімферополь – Ялта біля села Зарічне до дачного селища за селом Мармурове. Середня тривалість екскурсії Мармуровою печерою – 1 год.
– Синевир (озеро, Закарпаття).
Найбільше озеро Закарпаття – Синевир, яке утворилося 10 тисяч років тому на висоті 989 метрів над рівнем моря… Озеро Синевир справедливо вважають найкоштовнішим природним скарбом Національного природного парку “Синевир”. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4-5 гектарів, його середня глибина становить 8-10 м, максимальна – 22 м.
Існує легенда, згідно з якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місце, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.
Насправді ж озеро утворилося в результаті потужного зсуву, викликаного землетрусом, близько 10 тисяч років тому. На висоті 989 м гірські кам’янисті породи виросли на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова.
Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких становить 140-160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині ж озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва – Морське око.
На півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція “Синь і Вир” (скульптори Іван Бродин і Михайло Санич). Висота монументу 13 м. Відображаючись у воді, він сприймається таємниче, як чудова казка про безсмертне кохання.
– Світязь (озеро, Волинь).
Озеро Світязь – найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні. Світязь чимось схожий на море, у вітряну погоду хвилі тут досягають півтораметрової висоти…
Розташований Світязь неподалеку смт Шацьк, центру відновленого у 1993 році району. Входить до групи Шацьких озер. Озеро Світязь живлять артезіанські джерела. Вода тут надзвичайно прозора і м’яка. У сонячну погоду дно видно на кількаметровій глибині.
Є у Світязя дивовижна приваблива сила. Слід увійти до його кришталевої води, як душа наповнюється світлою радістю. Майже вздовж усієї берегової смуги озера ростуть ліси. У літній час тут можна удосталь надихатися напоєним ароматом хвої повітрям, назбирати чорниці, ожини, грибів. Такого задоволення не має жоден, хто звик відпочивати на морському узбережжі.
Донині серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязя та інших Шацьких озер. Дехто вважає, що після відступу дніпровського льодовика на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера розглядаються ними як релікти, тобто залишки цього гігантського водоймища, западини якої з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками. Інші учені стверджують, що озера мають виключно карстове походження. Останні дослідження підтвердили льодовикове походження Світязя і його найближчих побратимів. А поява глибоких западин, на думку вчених, пов’язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.
Біля берегів, особливо в районі Гряди, Світязь переважно мілкий. Можна пройти півтори сотні метрів, аж поки вода досягне грудей. У безвітряну пору вода прогрівається швидко, і тому тут з радістю відпочивають батьки з дітьми. Озеро в переважній своїй більшості дуже глибоке.
– Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина).
Товтри – це залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговій лінії. Аналогів у світі немає, але подібні за геологічними структурами скелясті гряди є у Великоій Британії та США.
Товтри – це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої у межах парку сягає в середньому 400 м над рівнем моря.
Подільські Товтри відзначаються геологічною будовою, рідкісною і невластивою рівнинно-платформенним областям. У цьому сенсі вони являють собою сукупність викопних рифових споруд узбережжя бар’єрного характеру, що утворилися у мілководних міоценових морях. Поверхня рифової гряди, завдяки денудаційним процесам, загалом позбавлена молодших відкладень, і тому нерівності поверхні рифових споруд різко виділяються у рельєфі скелястими і карстовими формами земної поверхні, які мають надзвичайно мальовничий вигляд.
За своїми фізіографічними рисами об’єкт вирізняється високою ландшафтно-пейзажною оцінкою. У рельєфі Подільські Товтри виглядають як скеляста дугоподібна гряда, висота якої досягає 443 м. Окремі форми піднімаються у вигляді витягнутого валу або окремих конусоподібних горбів, іноді мають форму морських атолів; найбільш поширеною формою є кряжі у вигляді витягнутих валів завширшки до 0,5 км.
Придністровська частина Подільських Товтр відрізняється деякими особливостями: вона сильно і доволі густо розчленована глибокими каньйоноподібними долинами лівих притоків річки Дністер. Вивітрені та розмиті вапняки, які відслонюються на схилах долин, утворюють екзотичні скелі різної форми – колони, стовпи, гігантські гриби або хаотичні нагромадження брил та валунів. На теренах об’єкту встановлено та експлуатується кілька джерел мінеральних вод різних типів, які мають лікувальні властивості.
Товтровий кряж багатий карстовими формами. Тут зрідка трапляються і печери, наприклад: Кармалюкова печера у с. Привороття, проте у кряжі переважають дрібні карстові форми: тріщини, борозни, комірки, лійки, карри, які утворюють на головному кряжі Товтрового масиву іноді справжні карстові поля.
У межах парку росте майже 1700 видів рослин. Фауна налічує 55 видів ссавців, 214 – птахів, 10 – плазунів, 11 – земноводних та низку видів безхребетних тварин, які ще потребують детальних досліджень. Наявність на території парку старих лісових масивів, відкритих крутосхилів та карстових печер сприяє поширенню тут хижих птахів та кажанів.
Велику цінність і значущість для рекреаційного господарства Національного природного парку “Подільські Товтри” складає запас мінеральних вод.
Значну туристично-рекреаційну цінність складають лісові масиви. Територію Парку можна використовувати з туристично-рекреаційною метою протягом усього року.
У відкопаній товщі порід, що складають Подільські Товтри, і порід, що залягають нижче, сформувалися горизонти підземних вод, що частково перетворилися на мінеральні води із цінними лікувальними властивостями. Унікальні карстові порожнини є доступними для спостереження і вивчення.
2. Розгадування кросворда “Культура”
1. Катерина… (Білокур).
2. Ярослав… (Мудрий).
3. Києво-Печерська… (лавра).
4. Аптека-музей у місті… (Львів).
5. Золоті… (ворота).
6. Краєзнавчий… (музей).
7. Софійський… (собор).
8. Головна вулиця Києва. (Хрещатик)
– Яке слово утворилося по вертикалі? (Культура)
3. Вікторина
1. Прізвище художниці – авторки картини “Буслики”. (Приймаченко)
2. Прізвище художниці, що народилася в с. Богданівка Яготинського району. (Білокур)
3. Ім’я українського поета і художника Шевченка. (Тарас)
4. Прізвище художника, що народився на Черкащині. (Їжакевич)
4. Робота в парах
– Утворіть правильні вислови.
– Культура – це…
– Архітектура – це…
– Образотворче мистецтво – це…
Довідка: мистецтво проектувати і будувати будинки; поклоніння світлу та любов до людини; твори, які створюють художники.
5. Творче завданням “Творець краси”
Учитель об’єднує дітей у групи та роздає їм по одній фотографії із зображенням собору, скульптури, картини тощо.
Кожна група має розповісти про те, що відчував і про що думав творець того або іншого витвору мистецтва під час своєї роботи над ним.
6. Гра “П’ять речень”
Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
– Назвіть природні об’єкти – символи України. (Дніпро, Карпати, гора Говерла, острів Хортиця)
– Назвіть рослини – символи української землі. (Чорнобривці, верба, барвінок, тополя…)
– Назвіть слова, що стали символами. (Чумак, хліб, козак, кобзар)
– Назвіть архітектурні споруди – символи України. (Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Золоті ворота)
– Чому необхідно берегти культурну спадщину?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник (с. 85-89).
Розповісти про живопис митців-земляків та вироби народних майстрів краю.
Скласти перелік пам’яток архітектури рідного краю.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)