БОЙОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК
Бойове забезпечення дій відділення полягає в організації та здійсненні заходів, які спрямовані на підтримання бойової готовності й збереження його боєздатності, а також на створення сприятливих умов для успішного і своєчасного виконання поставленого завдання. Воно організовується на основі рішення командира в усіх видах бою, а також під час пересування і розташування на місці й включає розвідку, охорону, захист від зброї масового ураження, маскування, інженерне забезпечення та забезпечення радіаційного,
§ 9. Удар, вогонь і маневр – складові частини бою
До якої категорії,
Удар – складова частина бою, що полягає в одночасному враженні противника шляхом потужного впливу на нього звичайною зброєю або військами. Залежно від засобів, які застосовуються, та сил, що беруть участь, удари можуть бути вогневими (артилерійськими, авіаційними) та ударами військ; за кількістю засобів, що беруть участь, та об’єктів, по яких наносяться удари, – масованими, груповими й одиночними.
Вогонь відділення є основним засобом знищення противника в бою. Надійне ураження противника вогнем досягається: своєчасною і достовірною розвідкою цілей; правильним застосуванням вогневих засобів відповідно до їхніх бойових можливостей; влучністю вогню, раптовістю відкриття і ведення його з граничною щільністю та максимальною інтенсивністю; умілим управлінням вогнем в бою. Відділення веде вогонь із зброї, встановленої на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), із автоматів, кулеметів, снайперських гвинтівок, гранатометів та застосовує ручні гранати, а в рукопашному бою – удари багнетом і прикладом.
Вогнем із БМП і БТР знищують танки, інші броньовані машини, вогневі засоби і живу силу противника, руйнують його фортифікаційні спорудження, а також уражають низько літаючі літаки, вертольоти та інші повітряні цілі. Автомати та кулемети застосовують для знищення живої сили й вогневих засобів противника. Крім того, їх можуть застосовувати для враження низько літаючих повітряних цілей.
Снайперську гвинтівку застосовують для знищення важливих одиночних цілей (офіцерів, спостерігачів, снайперів, обслуги вогневих засобів, низько літаючих вертольотів) противника.
Протитанкові керовані ракети, протитанкові гранатомети та протитанкові гранати застосовують для знищення танків та інших броньованих машин, а інші гранатомети та ручні фанати – для враження живої сили і вогневих засобів противника, які розташовані поза укриттями, у відкритих окопах, траншеях та за укриттями (у лощинах, ярах та на зворотних схилах висот).
Для своєчасного відкриття вогню по низько літаючих літаках, вертольотах та інших повітряних цілях, що раптово з’являються, призначають черговий вогневий засіб. Залежно від обстановки ці повітряні цілі можуть уражати зосередженим вогнем відділення.
Високі маневрові можливості підрозділів, наявність проміжків і відкритих флангів у бойових порядках противника створюють умови для здійснення маневру.
Маневр. У бою відділення, використовуючи сприятливі умови місцевості, повинно вміло поєднувати вогонь з просуванням і широко застосовувати маневр. Маневр проводиться силами і засобами, а також вогнем.
Маневр силами і засобами проводиться з метою захоплення вигідного положення для ведення вогню по найуразливішому місцю в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виводу відділення з-під удару противника.
Видами маневру силами і засобами є: охоплення, обхід та відхід.
Охоплення – маневр, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг противника. Обхід – більш глибокий маневр, який здійснюється з метою виходу для удару по противнику з тилу. Охоплення здійснюється, як правило, у тісній вогневій та тактичній взаємодії, а обхід – у тактичній взаємодії з підрозділами, які діють з фронту. Відхід – маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів із-під удару противника і заняття більш вигідного положення. Він проводиться тільки за дозволом командира.
Маневр має бути простим, проводитися швидко, потаємно й зненацька для противника. Для здійснення маневру використовуються результати вогневого враження противника, відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі (дими), а в обороні, крім того, – траншеї та ходи сполучення.
Маневр вогнем застосовують для ефективного враження противника. Він полягає в зосередженні вогню відділення по одній важливій цілі, своєчасному перенесенні вогню з однієї цілі на іншу та веденні вогню взводом одночасно по декількох цілях.
Іл. 9.1. Бойова екіпіровка солдата носима: а – вигляд спереду; б – вигляд ззаду; в – вигляд праворуч; г – вигляд ліворуч
Іл. 9.2. Бойова екіпіровка возима на БТР:
L – речові мішки; 2 – сумки для гранат Ф-І; З – дегазувальний комплект; 4 – ящик для сухих пайків
Екіпіровка військовослужбовців носима і возима. Для успішного ведення бою солдата озброюють та екіпірують. Особистою зброєю солдата є автомат (АКМ), ручний кулемет (РКК), ручний протитанковий гранатомет (РПГ), снайперська гвинтівка (СВД). Крім того, солдат має необхідну кількість боєприпасів, ручні осколкові гранати, а також він може мати протитанкові гранати.
До носимої екіпіровки (іл. 9.1) входять: польове спорядження, стальний шолом, протигаз, мала саперна лопатка, фляга з водою, плащ-намет, комплект польового обмундирування. Крім того, у солдата обов’язково має бути речовий мішок з такими речами: казанок, кухоль, ложка, сухий пайок. При собі кожний солдат зобов’язаний мати індивідуальну аптечку, засоби знезараження води, індивідуальний перев’язувальний пакет, індивідуальний протихімічний пакет, предмети особистої гігієни.
Усе це становить ту частину екіпіровки, яка перевозиться БМП, БТР (іл. 9.2) і розміщується згідно з рекомендаціями. Солдат зобов’язаний тримати особисту зброю та екіпіровку в справному стані, постійно стежити за витрачанням боєприпасів, вчасно доповідати про те, що половину боєприпасів витрачено.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)