Тема. Спостереження за роллю прислівників-антонімів v мовленні. (Вправи 329-331).
Мета. Ознайомити учнів із прислівниками-антонімами; вчити спостерігати за роллю прислівників-антонімів у тексті; виробляти вміння добирати прислівники-антоніми й використовувати їх у реченнях, текстах.
Обладнання: прислів’я, загадки, тлумачний словник.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання (вправа 328).
– Зачитайте дібрані до фразеологізмів прислівники-синоніми.
– Які із фразеологізмів викликали труднощі
III. Актуалізація опорних знань учнів.
– З’єднайте синонімічні вислови з відповідними синонімами.
Завдання завчасно записане на дошці або картках.
Прийде, як рак свисне Працює, як віл у ярмі Знає, як свої п’ять пальців На дворі, хоч в око стрель Дав, як кіт наплакав Працює, як сонна муха Не бачити, як своїх вух | Повільно Ніколи Добре Мало Багато Дуже темно Невідомо коли |
– Як називаються слова, які мають протилежне значення?
– Поміркуйте, чи можуть бути
IV. Повідомлення геми і завдань уроку.
– Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 167).
– Сьогодні ми попрацюємо з прислівниками-антонімами.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Робота з текстом (вправа 329).
– Прочитайте текст, з’ясуйте значення невідомих слів.
– Випишіть прислівники. Доведіть свій вибір.
– Доберіть до них прислівники-антоніми.
Повільно – швидко
Старанно – недбало (байдуже)
Тихенько – голосно (шумно)
Раніше – пізніше
– Доберіть синоніми до прислівників повільно, старанно. (Помалу, неспішно; дбайливо, ретельно.)
Фізкультхвилинка.
2. Творча вправа з елементами дослідження (за вправою 330).
А) Читання вірша, з’ясування значень невідомих слів.
– Назвіть прислівники, вжиті у вірші Д. Білоуса “Українські прикмети”. (Сьогодні, завтра, знаменно, наперед, достеменно, зроду, незабаром, невдовзі.)
– З якою метою вжито прислівники? (З метою уточнення.)
– Які з названих прислівників є словами з протилежним значенням? (Сьогодні – завтра.)
– Як називають такі прислівники? (Антонімами.)
– Назвіть прислівники-синоніми у двох останніх строфах? (Незабаром, невдовзі.)
Б) Виконання письмового завдання вправи (завдання 2).
– Визначте, до якої частини мови належать слова ясний, гострий, рівний. (До прикметників.)
– Утворіть від цих прикметників прислівники, а до утворених прислівників доберіть антоніми.
Ясний – ясно – темно.
Гострий – гостро – тупо.
Рівний – рівно – криво.
3. Каліграфічна хвилинка.
А А А ай го ор лиць горілиць
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Л. Костенко
– Як ви розумієте зміст речення?
– Визначте граматичну основу речення.
– Поясніть значення слова горілиць і словосполучення зайшлися болем. Горілиць – догори обличчям, навзнак.
Зайшлися болем – відмирають, бо осінь, а вони останні.
– Назвіть звуки у слові останні. (О, с, т, а, н, і.)
– Назвіть частини мови у реченні.
– Підберіть антоніми до прислівника горілиць. (Ниць.)
Ниць – обличчям вниз; долілиць, протилежне горілиць.
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи (робота в зошиті).
2. Самодиктант-загадка.
Текст записаний на дошці.
А) Робота над віршем-загадкою.
– Прочитайте і відгадайте загадку.
Зранку, вдень і ввечері
Я облітаю ліс уздовж і вшир.
Занесу своє яєчко
У чуже гніздечко, легко
Всівшись на суку,
Я роки лічу: ку-ку. (Зозуля)
М. Романченко
– Розкажіть, що ви знаєте про зозулю.
– Назвіть всі прислівники, які використані в тексті.
– Які серед прислівників є антонімами? (Зранку – ввечері, уздовж – вшир.)
– До яких прислівників, наявних у загадці, можна теж дібрати антоніми? (Вдень – вночі, легко – важко.)
Б) Заучування вірша напам’ять.
В) Самодиктант із наступною самоперевіркою.
3. Творчий словниковий диктант.
– До названих прислівників доберіть і запишіть тільки антоніми.
Високо, широко, назад, праворуч, далеко, вдень, тихо, багато, швидко, прямо, глибоко, вгорі, вперше.
VII. Підсумок уроку.
– Яка частина мови називається прислівником?
– Як називаються прислівники, протилежні за значенням? (Антонімами.)
– Упізнайте прислівники в усмішці.
Не відкладай
– Ніколи не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні, сказала мама синові.
– Добре, мамочко, – весело відповів хлопчик і побіг до сусідньої кімнати.
– Що ти збираєшся робити?
– Хочу з’їсти завтрашню порцію халви.
– Назвіть серед прислівників антоніми. (Сьогодні – завтра.)
– Підберіть антонім до прислівника легко. (Важко.)
– Чи погоджуєтесь ви з рішенням і діями хлопчика? Чому?
VIII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 168, вправа 331.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)