Українська мова
Орфографія
Уживання великої літери
З великої літери пишуться:
1. Всі слова (крім загальних назв типу письменник, князь, село, область, море, планета, сузір’я, місто, вулиця):
– в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: письменник І. С. Нечуй-Левицький, Каменяр (про І. Франка), князь Ярослав Мудрий;
– у власних назвах міфологічних істот, персонажів, кличках тварин: Перун, Дажбог, Зевс; Мухтар; пан Коцький;
– у власних астрономічних, географічних назвах держав, республік, населених пунктів, споруд,
– у назвах найвищих вітчизняних і міжнародних організацій та деяких найвищих посад, почесних звань: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Організація Об’єднаних Націй;
– у назвах найважливіших релігійних понять: Бог, Святий Дух, Син Божий, Мати Божа, Біблія, Євангеліє.
2. З великої літери пишеться тільки перше слово:
– у назвах різних установ, організацій і партій: Міністерство освіти України,
– у назвах історичних подій, державних, міжнародних та релігійних свят: Семирічна війна, День знань, Зелені свята;
– у назвах, що беруться в лапки: роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, картина “Перед грозою”, готель “Дніпровські зорі”, медаль “За відвагу”.
3. Слова, вжиті в шанобливому чи піднесено-переносному значенні: Збройні Сили, Високі Договірні Сторони, наша Батьківщина.
З малої літери пишуться:
1. Власні назви, що вжито у загальному значенні: новітні наполеони (завойовники), ударив перун (грім), ампер (одиниця сили струму, від прізвища А. Ампера).
2. Відносні прикметники на – ський: київські вулиці, дніпровська (і дніпрова) хвиля.
3. Фразеологізми або наукові терміни, до складу яких входять присвійні прикметники на – ів (‑ов, – ев) та – ин: ахіллесова п’ята, дамоклів меч, прокрустове ложе, архімедова сила, бертолетова сіль.