Розділ II. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН
Тема 2. Вищі спорові рослини
УРОКИ 32-33
Тема. Відділи Плауноподібні та Хвощеподібні, їхня різноманітність і значення
Лабораторна робота № 13. Особливості будови плауна булавоподібного та хвоща польового
Мета. Ознайомити учнів з особливостями будови плауноподібних і хвощеподібних, процесами їхньої життєдіяльності, роллю у природі та житті людини.
Основні поняття і терміни: спорофіл, стробіл, рівноспорові та різноспорові рослини,* спори, кам’яне вугілля, епідерма, кора,
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником; методи контролю і самоконтролю (тести).
Обладнання: таблиці з зображенням деревоподібних хвощів і плаунів, малюнки плаунів, занесених до Червоної книги України, сучасних хвощів, гербарні зразки та колекції видової різноманітності
Тип уроку, комбінований.
Структура уроку
Етапи уроку | Час, хв. | |
1. | Організаційний момент. | 1 |
2. | Перевірка виконання учнями домашнього завдання. | 10 |
3. | Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності. | 3 |
4. | Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу. | 14 |
5. | Узагальнення і систематизація вивченого. | 10 |
6. | Підсумки уроку, аргументація оцінок. | 5 |
7. | Домашнє завдання. | 2 |
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.
Тести:
1. У циклі відтворення мохоподібних переважає:
А) спорофіт;
Б) гаметофіт.
2. Спорофіт у мохів зазвичай представлений:
А) коробочкою з ніжкою;
Б) окремою рослиною.
3. До субстрату мохоподібні прикріплюються:
А) коренями;
Б) ризоїдами.
4. До мохів з пластинчастою будовою талому належать:
А) маршанція;
Б) політрих звичайний;
В) сфагнові мохи.
5. Спорогон маршанції складається з:
А) ніжки і коробочки;
Б) талому;
В) стебла і листків.
6. Сфагнові мохи мають… будову:
А) листкостеблову;
Б) таломну.
7. Мохи беруть участь в утворенні:
А) кам’яного вугілля;
Б) торфу.
8. Тварини мохоподібні…
А) їдять;
Б) не їдять.
9. Мохи вбирають вологу з:
А) грунту;
Б) повітря;
В) грунту та повітря.
10. Розвиток гаметофіту мохів починається з:
А) нитчастої стадії;
Б) насінини;
В) утворення зиготи;
Г) спори.
11. Спорогон прикріплюється до гаметофіту:
А) ризоїдами;
Б) гаусторієм клітин або стопою;
В) коренями.
12. Тіло сфагнуму складається з:
А) мертвих водоносних;
Б) живих фотосинтезуючих;
В) мертвих водоносних і живих фотосинтезуючих.
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Підготовча бесіда. Чи знаєте ви, з чого утворилося кам’яне вугілля? Наукові дослідження свідчать, що в давні часи такі рослини, які зараз представлені переважно трав’янистими формами: плауни, хвощі та папороті, були основою лісів. Саме з цих рослин після їхнього відмирання утворилось кам’яне вугілля. Демонстрація малюнків підручника або таблиці з деревоподібними хвощами і плаунами.
В сучасному рослинному царстві плауноподібні та хвощеподібні займають значно скромніше місце. У деякий період еволюції нашої планети їх витіснили покритонасінні рослини, значно краще пристосовані до умов середовища.
Але з пізнавальної точки зору це надзвичайно цікаві рослини. Крім того, багато представників цих відділів є лікарськими рослинами.
План
1. Загальна характеристика плауноподібних і хвощеподібних.
2. Значення у природі та житті людини.
3. Виконання лабораторної роботи.
4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Загальна характеристика плауноподібних і хвощеподібних
Демонстрація малюнків підручника або таблиць. На малюнку представлені сучасні представники плауноподібних: селягінела і плаун булавоподібний.
У флорі України поширено 19 видів плаунів. Серед них до Червоної книги України занесено 7 видів: дифазіаструм сплюснутий, плаун річний, лікоподієлу заплавну, баранець звичайний, плаунок швейцарський, плаунок плауноподібний, молодильник озерний.
Розповідь з поступовим заповнення таблиці практикуму (урок 31).
Плауноподібні
– Особливості будови надземної частини: спорофіт плаунів – це нормально розвинена рослина, яка має корінь, стебло, листки. Стебло повзуче, галузисте, дає вертикальні галузисті пагони заввишки до 25 см, густо вкрите листочками, подібними до видовжених загострених лусочок. Вони ростуть зазвичай поодиноко в лісах, на вологих луках, у високогір’ях.
– Особливості будови підземної частини: у плауноподібних вже є справжні корені.
– Фотосинтезуючі органи: молодий плаун має зелені листки.
– Органи, в яких утворюються спори: вертикальні пагони закінчуються спороносними колосками.
– Життєвий цикл: переважає спорофіт. Дозрілі спорангії тріскають і з них висипаються золотисто-жовті спори. За відповідних умов зі спори виростає невеликий заросток (гаметофіт). Гаметофіт розвивається в грунті (у симбіозі з грибом) упродовж 12-15 років, має ризоїди, хлоропласти відсутні. Гаметофіт дає початок зародку спорофіта, а потім – дорослій рослині.
– Основні представники: плаун булавоподібний, плаун баранець.
– Значення в природі та житті людини: спори плауна використовують як дитячу присипку, в ливарній справі – для обсипання форм при випалюванні чавуну, для феєрверків та бенгальських вогнів. Багато тропічних видів культивують в оранжереях або кімнатних умовах як тропічні рослини.
Інформація для більш детального пояснення (за необхідності). Сучасні плауни – це трав’янисті багаторічні вічнозелені рослини. Головною особливістю будови плаунів є дихотомічне галуження стебла і коренів. На стеблі утворюються дрібні листки – мікрофільні (від грецького мікрос, що означає “малий”, та філон – “листок”). Вони виникли як бічні вирости на осьовому органі у предків плауноподібних.
У плауноподібних вже є справжні корені. Будова стебла відносно складна: епідерміс, кора і провідні тканини.
Вчитель малює схему:
Або ілюструє свою розповідь за допомогою таблиці.
Над пагонами рослини піднімаються численні жовтувато-зелені колоски – стробіли. Вони складаються з листків, на яких розміщені спорангії (спорофіли). У спорангіях утворюються спори, з яких виростають нові рослини. Але їхній ріст дуже своєрідний. Спори потрапляють у грунт, де можуть зберігатися, не проростаючи, протягом багатьох років.
Після проростання утворюється заросток, у клітини якого проникають нитки гриба. Якщо цього не відбудеться, то заросток плауна загине, бо він не здатний до фотосинтезу. Заросток живе і розвивається лише за рахунок виділень гриба, який поселяється в його клітинах. Разом з грибом заросток плауна поступово розростається, розвиваючись дуже повільно. Він перетворюється на маленьку бурувато-кремову бульбочку, яка живе в симбіозі з грибом до 10-18 років. Весь цей період заросток живиться за рахунок гриба. На заростку утворюються статеві органи. Після запліднення яйцеклітини розвивається молодий плаун. Він живиться за рахунок тканин заростка протягом кількох років. Гаметофіт і спорофіт живуть самостійно досить довго. Спорофіт, що з’являється безпосередньо на заростку, спочатку паразитує на тілі материнської рослини (гаметофіті). Цей паразитизм триває досить довго, хоча молодий плаун має зелені листки і здатен до фотосинтезу. Поступово гаметофіт (заросток) відмирає, а спорофіт переходить на самостійне живлення.
Хвощеподібні {Демонстрування будови хвощів на таблиці, або на малюнках підручника колекцій видової різноманітності)
– Особливості будови надземної частини: у хвощів пагін поділений на вузли і меживузля. У вузлах кільцями розміщені бічні гілочки. Листки хвощів редуковані, дрібні, шилоподібні, розташовані кільцями.
– Особливості будови підземної частини: підземна частина хвощів представлена кореневищем, що також ділиться на вузли і меживузля. Від нього відходять додаткові корені. Кореневище є органом вегетативного розмноження.
– Фотосинтезуючі органи: стебло.
– Органи, в яких утворюються спори: коричневі негіллясті стебла, на верхівці яких утворюється спороносний колосок (стробіл). Після визрівання спор пагони відмирають.
– Життєвий цикл: переважає спорофіт. Після проростання спори утворюється гаметофіт, який значно редукований. У хвощів це самостійно існуючі розчленовані пластини, на яких утворюються статеві органи і клітини. Після злиття гамет утворюється новий спорофіт.
– Основні представники в Україні: хвощ польовий, хвощ лісовий, хвощ великий, хвощ лучний, хвощ болотний.
– Значення в природі та житті людини: невелике господарське значення. Літні вегетативні пагони хвоща польового використовуються як сечогінний та кровоспинний засіб.
Інформація для поглибленого пояснення (за потреби).
У хвощів пагін поділений на вузли і меживузля. У вузлах кільцями розміщені бічні гілочки.
Фотосинтезуючим органом є стебло. Листки значно редуковані й утворюють піхву, що прикриває вузол. Вони мають вигляд зубців, що зрослись біля основи. Підземна частина хвощів представлена кореневищем, що також ділиться на вузли і меживузля. Від нього відходять додаткові корені.
В життєвому циклі як хвощів, так і плаунів переважає спорофіт. У хвощів спорангії утворюються на щитках – бічних виростах стебла, що теж зібрані в стробіли. Є також хвощі, що мають спеціальні спороносні пагони. Серед плаунів є рівно – та різноспорові види, хвощі – рівноспорові рослини.
Після проростання спори утворюється гаметофіт, який значно редукований. У різноспорових плаунів гаметофіт розвивається, не залишаючи оболонки спори. У хвощів це самостійно існуючі розчленовані пластини, на яких утворюються статеві органи і клітини. Після злиття гамет з’являється новий спорофіт.
Вчитель ділить клас на дві частини і дає їм творче завдання: за допомогою стрілочок зобразити в зошиті життєвий цикл плауна (ліва частина класу) і хвоща (права частина).
Вчитель перевіряє малюнки декількох учнів і продовжує розповідь.
Основними представниками плауноподібних в Україні є плаун булавоподібний. Серед хвощів – хвощ польовий, хвощ лісовий, хвощ лучний, хвощ болотяний, хвощ великий.
Значення у природі та житті людини
Як і мохи, хвощі та плауни тварини не їдять. їхня роль в природі незначна. Люди використовують деякі види як лікарські рослини та декоративні рослини. Спори плаунів застосовують у фасонному литті, піротехніці. Хвощ польовий є індикатором кислих грунтів і злісним бур’яном. Вимерлі хвощі та плауни утворили значні поклади кам’яного вугілля.
Важливе практичне значення мають такі плауни: альпійський, баранець, булавоподібний, двогострий, заплавний, колючий, сплющений. За використанням їх ділять на дві групи. Окремо використовують плаун баранець, інші мають схоже застосування.
Плауном баранцем лікують людей, які зловживають спиртними напоями. Поєднання вживання відвару баранця і горілки викликає сильну відразу і блювання, яке багато разів може повторюватися. Таким чином у хворих формується відраза до алкоголю.
Іншими видами плаунів (спорами) присипають опрілості у немовлят, лікують екземи, пролежні, рани, опіки та відмороження. Відвар спор допомагає при запальних хворобах нирок і сечового міхура, печінкових і ниркових коліках.
З хвощеподібних лікувальні властивості виявляє хвощ польовий. Препарати з цієї рослини призначають хворим на туберкульоз, при захворюваннях нирок, кровотечі із сечових шляхів (виявляє кровоспинну дію), людям похилого віку, як засіб, що поповнює кількість Силіцію в організмі.
Лабораторна робота № 13
Тема. Особливості будови плауна булавоподібного і хвоща польового. Мета. Ознайомитися з зовнішньою будовою хвоща польового та плауна булавоподібного; виявити риси відмінності.
Обладнання і матеріали: гербарні зразки хвоща польового та плауна булавоподібного, лупа, підручник.
Хід роботи
1. Розгляньте зовнішню будову бурого весняного пагона хвоша польового. Знайдіть корені, стебло з зачатковими листками, зібрання спорангіїв на верхівці пагона.
2. Розгляньте зовнішню будову літнього пагона. Знайдіть головне стебло з вузлами і міжвузлями, бічні зелені стебла.
3. Схематично намалюйте обидві рослини. На малюнку позначте корені, стебло, стробіл.
4. Розгляньте зовнішню будову плауна булавоподібного. Знайдіть корені, стебло, листки, стробіл.
5. Схематично намалюйте рослину. Позначте корені, стебло, стробіл.
6. Заповніть таблицю.
Порівняльна характеристика плауна і хвоща
Питання для порівняння | Хвощ польовий | Плаун булавоподібний |
1. Органи (корінь, пагін) | ||
2. Частки пагона (стебло, листки) | ||
3. Типи пагонів (вегетативний, спороносний) | ||
4. Галуження стебла (вилчасте, кільчасте) |
Риси відмінності підкресліть зеленим кольором.
Зробіть висновки за результатами виконаної роботи.
5. Узагальнення та систематизація вивченого.
1. Контрольно-оцінна бесіда
Які рослини належать до вищих спорових рослин? Які види вищих спорових рослин ви вивчили впродовж двох (трьох) уроків? Які спільні ознаки виявили в їхній будові, способі життєдіяльності? Які відмінні ознаки? (Бесіда за порівняльною таблицею, урок 31).
6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
7. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику. До тексту параграфа написати шпаргалку. Це може бути схема, малюнок, короткий текст.
_________________________________________________________________________
* Позначені поняття і терміни, призначені для поглибленого вивчення (за потреби).