Власність державна ❤️ Економічний словник

Власність державна – привласнення державою (як суб’єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших створених безпосередньо виробниками об’єктів власності та певна система суспільних відносин, що при цьому розвиваються прередусім у різних сферах суспільного відтворення. Найважливішою з них є економічна В. д., яка теоретично виражається у певній підсистемі економічних законів і категорій. В. д. належить здебільшого до колективних форм власності, оскільки її персоніфікатором в економічних

системах є різний за чисельністю апарат державних чиновників (як правило, вищих) та певною мірою інші панівні верстви й прошарки населення. В. д. виникає з появою самої держави. Уже в країнах Стародавнього світу держава була власником землі, державних підприємств (ергастерій), іригаційних споруд, доріг та інших об’єктів економічної інфраструктури, а також монетних заводів, майстерень для виготовлення зброї тощо. Широкого розвитку В. д. набуває за капіталізму, оскільки з XVII ст. виникають державні та змішані (з участю держави) компанії для управління й торгівлі з колоніями, встановлюється В. д. на землю, арсенали

і верфі, підприємства з добування міді, залізної руди, виготовлення пороху та ін. Загалом на нижчій стадії розвитку капіталізму існування В. д. було зумовлене тривалим робочим періодом на підприємствах державного сектора, значними витратами капіталу, які були не під силу індивідуальним капіталістам, а також військово-політичними та фінансовими інтересами держави (для цього створювалися горілчані, соляні, тютюнові монополії). На вищій стадії розвитку капіталізму з часу переростання продуктивними силами корпоративної власності (у формі акціонерних компаній монополістичного типу) починає діяти тенденція, а відтак і закон одержавлення економіки. У багатьох країнах Західної Європи дія тенденції до одержавлення економіки посилилася з приходом до влади лівих сил, втрати буржуазією довір’я народу через співробітництво з фашистами тощо. Все це стало причиною націоналізації галузей економіки (як правило, базових – вугільної промисловості, енергетики, транспорту тощо), капіталомістких і наукомістких підприємств, будівництва державних науково-дослідних центрів, лабораторій тощо. Після другої світової війни у країнах, де не відбулася націоналізація, почався масовий розпродаж В. д. Об’єктом привласнення на вищій стадії капіталізму також стає частка інтелектуальної власності у формі патентів, ліцензій. Але найшвидшими темпами в цей період розвивалася В. д. на дедалі більшу частку національного доходу (від 35 до 55 – 65%). Проте найбільших масштабів розвиток В. д. набув в СРСР, в т. ч. в Україні, де було одержавлено 92% засобів виробництва, понад 70% створюваного національного доходу. У 80-ті поширювався переважно на рентабельні державні компанії, а найбільші вигоди від нього отримали великі фінансові інститути та промислові компанії (див. Підприємства державні). Розвиток В. д. при капіталізмі на всіх етапах супроводжувався більшою гарантією зайнятості працівників, наданням товарів послуг за нижчими, ніж у приватних компаній, цінами тощо, тобто значно більше враховував інтереси широких верств населення. Тому В. д. частково набувала ознак загальнонародної власності. Водночас негативними ознаками В. д. є бюрократизація у прийнятті рішень, використання частини отриманих доходів політичними партіями у передвиборних кампаніях, не завжди виправдані щодо ефективності програми капіталовкладень. Однак у В. д. все ж переважають позитивні ознаки. Якщо брати до уваги всі об’єкти В. д., насамперед масштаби одержавлення національного доходу, то з 70 – 80-х XX ст. вона перетворилася на провідну суспільну форму розвитку продуктивних сил, стала найадекватнішою формою розвитку науки, насамперед фундаментальних наукових досліджень, людини (її загальноосвітнього та культурного рівнів), забезпечення планомірного розвитку національної економіки. Водночас масштаби розвитку В. д. повинні бути оптимальними, поєднуватись з іншими формами власності тощо. Така оптимальність була порушена в Україні внаслідок кримінальної приватизації, тому частка державних підприємств і організацій на початку 2004 становила менше 4,4%. З 1992 до середини 2004 форму власності змінили 25,5 тис. об’єктів В. д.; 1997 було 52,8 тис. таких об’єктів, а на початку 2004 – 42,9 тис. Юридичний аспект В. д. економічної втілений насамперед у корпоративних правах власності.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Власність державна - Економічний словник

Схожі записи:

Державна податкова адміністрація Державна податкова адміністрація (государственная налоговая администрация) – державна установа, що здійснює контроль за дотриманням виконання державного податкового законодавства, правильністю нарахування і своєчасністю сплати до бюджету...
Банк – емітент Банк – емітент – банк, який випустив в обіг (здійснив емісію) грошові знаки, цінні папери чи платіжно-розрахункові документи. Емітентом грошових знаків є центральний банк держави....
Державні цінні папери Державні цінні папери – форма здебільшого фіктивного капіталу, що використовується державою для накопичення грошових ресурсів і приносить дохід у вигляді відсотка. їх випускають уряд, місцеві...
Капіталізація економіки “Капіталізація економіки” – ірраціональне поняття, яке окремі автори намагаються запровадити в науковий обіг, а його сутність зводять до: 1) перетворення реальної вартості на капітал, вартості,...
Компенсаційна торгівля Компенсаційна торгівля – вид, система торгівлі, за якої покупець товарів сплачує їх вартість поставками інших товарів....
Індивідуальний маркетинг Індивідуальний маркетинг – тактика і стратегія маркетингу, зорієнтовані на задоволення потреб та інтересів вибраних груп споживачів або окремих індивідів....
Показники ефективності оцінки системи управління якістю М. Болдріджа Показники ефективності оцінки системи управління якістю М. Болдріджа – найважливіші критерії оцінки якості управління в усіх сферах господарської діяльності, визначаються в балах, розроблені міністром торгівлі...
Норма заощаджень населення Норма заощаджень населення – відношення заощаджень населення до чистого доходу після сплати податків. За високого життєвого рівня більшості населення Н. з. н. у розвинених країнах...
Взаємний маркетинг Взаємний маркетинг (взаимный маркетинг) – спілкування між двома активними суб’єктами ринку, кожний з яких зацікавлений в обміні товарів та послуг і співпраці задля реалізації поставленої...
Конверсійний маркетинг Конверсійний маркетинг (конверсионный маркетинг) – маркетинг, що проводиться за практичної відсутності попиту на товари чи послуги....
Кросові угоди Кросові угоди – одночасна купівля і продаж брокером або комісійним домом контрактів різних клієнтів на конкурентній основі....
Міжнародна монетарна рівновага Міжнародна монетарна рівновага – рівновага, яка досягається за наявності рівноваги грошових ринків в обох країнах....
Орженцький Роман Орженцький Роман (1863 – 1923) – український учений – економіст, представник київської школи політичної економії, професор. Як теорію цінності розглядав розділ науки, що досліджує закони,...
Рол Рол – спосіб хеджування ризику за допомогою відновлення строкової операції або серії послідовних контрактів, коли закриття однієї позиції супроводжується відкриттям нової....
Життєвий цикл нововведень Життєвий цикл нововведень (нової техніки) – період, який охоплює зародження нової ідеї, її практичне втілення у нових виробах, моральне старіння цих виробів і зняття їх...
Управління активами Управління активами – діяльність фірми, компанії щодо прибуткового (з мінімальним ризиком) розміщення власних і залучених коштів. Розрізняють управління: поточними активами; оборотними фондами (капіталом); основними фондами...
Єврокредити Єврокредити (еврокредиты) – міжнародні позики, що надаються великими комерційними банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку. Як правило, такі позики надають консорціуми банків на строк від...
Курс акцій Курс акцій (від лат. Cursus – біг, рух і actio – дія, вчинок) – фактична продажна ціна акцій на ринку цінних паперів (фондовій біржі). Як...
Фірмовий знак Фірмовий знак (фирменный знак) – зареєстрована символіка товарів певної форми, підприємства, що відрізняє їх від продукції інших підприємств, фірм....
Продукт проміжний Продукт проміжний – частина сукупного суспільного продукту, яка використовується на виробниче споживання, тобто на заміну матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії, комплектуючих виробів і напівфабрикатів),...
Штрейкбрехер Штрейкбрехер – особа, яка відмовляється брати участь у страйку і підтримувати страйкарів. Виступаючи на боці адміністрації в її конфлікті зі страйкарями, Ш. підтримують її своїм...
Сертифікат житловий Сертифікат житловий – облігація, яку видають муніципальні органи на засвідчення прав власника на придбання квартири. У С. ж. вказується індексація його номінальної вартості. Основними реквізитами...
Бентам Бентам (Bentham) Джеремі (1743-1832) – англійський економіст, філософ, соціолог, юрист. Засновник етики утилітаризму. Найвищим принципом моралі й основою суспільного життя Б. вважав принцип корисності, досягнення...
Витрати внутрішні Витрати внутрішні – витрати на обладнання компанії, її грошовий капітал, інші активи, підприємницькі здібності (або власні ресурси)....
Фінансовий рік Фінансовий рік (финансовый год) – період, на який розробляється і протягом якого діє державний бюджет. В Україні співпадає з календарним....
Маргіналізація Маргіналізація – руйнування держави у формі розпаду соціальних верств і груп, розриву традиційних зв’язків між окремими індивідами, трудовими колективами та прошарками суспільства, втрата працівниками об’єктивної...
Закон постійної віддачі факторів виробництва Закон постійної віддачі факторів виробництва – сформульований А. Маршаплом закон, який полягає в тому, що з певного моменту послідовне приєднання одиниці змінного ресурсу до незмінного...
Транскордонне співробітництво Транскордонне співробітництво – формування та розвиток транскордонних об’єднань двох і більше країн, що відбувається внаслідок функціонування спільного виробництва, поділу праці, інтернаціоналізації продуктивних сил та економічних...
Податок на дохід Податок на дохід (налог подоходный) – прямий податок, яким оподатковуються безпосередньо доходи....
Ціна нетто Ціна нетто – чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу, яка не включає знижки і надбавки, пов’язані з відмінністю базових умов постачання, субсидій тощо. Безпосередні...
Потенціал інтелектуальний Потенціал інтелектуальний – сукупність розумових здібностей і творчих обдарувань людей і можливість їх збагачення, на основі яких формується їх здатність (загалом – здатність окремої нації,...
Процесинговий центр Процесинговий центр – спеціалізований інформаційно-обчислювальний центр, який здійснює збір, обробку, зберігання та передання кредитно-фінансовим установам інформації про необхідність переказування з рахунків осіб – тримачів платіжних...
Квотування Квотування – метод кількісного обмеження обсягів виробництва, а також ввезення (вивезення) товару наданням ліцензії та забороною неліцензійних операцій. Розрізняють глобальні квоти (загальний кількісний ліміт імпорту...
Лібералізм економічний Лібералізм економічний (лат. liberalis – вільний) – сукупність ідей і певних економічних засад, покладених в їх основу, стосовно функціонування та розвитку національної економіки, які заперечують...
Знижка Знижка (скидка) – 1. Знижка ціни з метою формування попиту, збільшення покупок. 2. Одна із умов операцій, що визначає розмір можливого зниження базової ціни товару,...