Власність довірча

Власність довірча – особлива форма юридичної власності на майно, за якої довірчий власник (особа, якій довіряють) управляє майном іншої особи (засновника, або сетлора, за англо-американськими інститутами права) відповідно до цілей та завдань цієї особи. Водночас довірчий власник використовує право управління власністю в інтересах інших осіб – беніфіціаріїв (названих засновником осіб), що означає своєрідне розщеплення права власності. Довірчим власником може бути юридична або фізична особа. З цією метою укладаються договори, в яких може

передбачатися розпорядження майном згідно із заповітом, прийняття цінностей на зберігання, управління майном в ролі опікуна неповнолітньої особи та ін. Юридичними особами найчастіше виступають траст-компанії, комерційні банки та страхові компанії. Найбільшого розвитку ці операції у США набули після другої світової війни (див. Трастові операції банків). При управлінні майном довірчий власник може інвестувати частину коштів у дохідні активи, а траст-відділи комерційних банків можуть отримувати для засновника та беніфіціаріїв суми акціонерних рахунків, відкритих в інших банках, розподіляти дохід серед беніфіціаріїв тощо. Довірча особа може також користуватися послугами інших осіб – банківських службовців, біржових маклерів, але відповідальні рішення приймає він сам. Все це означає поступове наповнення В. д. економічним змістом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Власність довірча - Економічний словник


Власність довірча